Російсько-українська війна крізь призму нарисів та художніх репортажів: проблема поширення жанрів та їх теоретичної ідентифікації
Автор: Берендій Юрій Сергійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: З перших шпальт не лише українських, а й світових ЗМІ тривалий час справедливо не сходять матеріали про війну, яку розв’язала Російська Федерація проти України. Ця тема настільки актуальна, що розкривається у всіх жанрах журналістики — починаючи від новин і закінчуючи художньою публіцистикою. Остання представлена якісними зразками воєнної есеїстики, нерідко можна натрапити і на характерні нашому часу памфлети, навіть фейлетони. Та особливе місце серед усіх жанрів журналістики займають ті, які розкривають цю всеукраїнського і навіть світового масштабу проблему через людські історії, через життя окремих людей. Цими жанрами у журналістиці є традиційний у теорії преси нарис та, порівняно із ним, малодосліджений художній репортаж, який репрезентує таке явище, як “новий журналізм”. Конкретно він мав місце з’явитись саме у 60-70 рр. ХХ ст. з’явився в США. Його поява була викликана рядом об’ єктивних причин, в першу чергу, пов’язаних з соціальними подіями, а також з конкретними фактами і діяльністю людини, серед яких автобіографії, подорожні історії і мемуари. Об’єктом дослідження стали саме нариси та художні репортажі про героїв російсько-української війни, опубліковані в українських ЗМІ. Предметом дослідження було означено інтерес ЗМІ України до висвітлення проблеми російсько-української війни у жанрах нарису та художнього репортажу, а також визначальні характеристики кожного із цих двох типів журналістських текстів. Метою дослідження було чітке прагнення, щоб визначити рівень популярності в українських ЗМІ нарисів та художніх репортажів про російсько-українську війну як жанрів людських історій, а також теоретично увиразнити ці доволі схожі між собою, та все ж окремі жанри журналістики. Новий журналізм має низку відмінних рис. Насамперед, це так звана белетризація факту. Ще одна відмінна риса нового журналізму – тактика глибокого занурення у матеріал. Головне у цьому творчому експерименті – демонстрація справжньої епохи. Відступ від класичних витоків, поєднання жанрів, потяг до зміни форм. Війна, в якій опинилась Україна, відбувається на тлі глобалізаційних процесів диференціації жанрів теоретичної та практичної журналістики. Репортажна журналістика України проходить процес трансформації і набуває рис літературних жанрів. Таким чином зараз ми стаємо свідками масового поширення нових репортажних жанрів, чільне місце серед яких займає художній репортаж. Специфіка цього жанру полягає в активному застосуванні мовних засобів, літературного слова, аналізу найбільш актуальних та болючих проблем суспільства в художньому форматі. За всіма названими ознаками можна частково ототожнити жанр художнього репортажу літературним нарисом. Якщо говорити про проблематику поширення жанру нарису – можна зробити цілком логічний висновок про те, що будучи багатогранним журналістським жанром він перекочував в інші сфери громадського життя. Подієвий та проблемний нарис – переростає в художню репортажистику, подорожній – набуває вигляду тревел-блогів, портретний нарис – у фоторепортаж з художнім описом. Отже, в ході детального аналізу, ми з’ясували, що не зважаючи на візуальну подібність жанрів художнього репортажу та нарису – варто все-таки зробити висновок про їх деяку відмінність. Ключові слова: репортаж, нарис, журналістика, новий журналізм, белетристика.