Соціальні мережі у роботі журналіста: можливості та загрози
Автор: Гецко Анастасія Віталіївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: За останні роки журналістська практика зазнала значних змін унаслідок глобальних змін, що відбуваються у світовому співтоваристві. Змінилися орієнтири щодо визначення тематики майбутнього видання та його наповнення, формат взаємодії з аудиторією та спосіб розповсюдження матеріалу. Журналісти все частіше обирають довгі дописи у Twitter, швидкі дописи у Facebook і різноманітні дописи в блогах. Однією з головних причин цих метаморфоз став активний розвиток Інтернету та соціальних мереж. Згідно зі статистикою, сьогодні величезна кількість людей дізнаються про поточні події в світі та новини не через спеціалізовані портали чи газети, а через соціальні канали своїх друзів. Наприклад, близько 30% американців використовують Facebook, щоб споживати щоденну дозу новин. В Україні така переорієнтація аудиторії відбувається значно повільніше, але також є позитивний вектор впровадження нових технологій у повсякденне життя. Об’єкт дослідження. Соціальні мережі у роботі журналіста. Предмет дослідження. Комплексна характеристика та структурний аналіз особливостей застосування соціальних мереж у роботі журналіста. Мета роботи. Мета роботи полягає у комплексній характеристиці використання соціальних мереж у роботі журналіста. Метою роботи також є аналіз можливостей та загроз використання соціальних мереж у журналістській діяльності. Соціальні мережі та журналістика – це не лише посилання на статті. Додавши трохи креативності до стратегії вмісту, ви можете виділитися з натовпу. Крім того, це дозволяє залучати громадськість не тільки до підручників. Частина життєвого контенту є одночасно цікавою та доступною для підписників, що є ключовим для встановлення вашого особистого бренду як журналіста. Крім того, результати дослідження вказують на те, що процес збору та обробки даних вимагає великої технічної та журналістської уваги, оскільки вимагає постійної уваги до того, чи точні дані, чи показують наявні дані об’єктивні результати, чи було знайдено достатньо даних для підтвердження/спростування. теза автора, чи релевантні дані, чи є нова інформація з досліджуваного питання, чи інші джерела посилаються на подібні дані та чи відповідають вони існуючим даним, наскільки кваліфікованим та надійним є джерело даних (хто створив базу даних), чому та коли дані були зібрані, чи існують перешкоди для доступу до повної бази даних, чи використовували дані інші журналісти та які були результати. Загалом роль «великих даних» у сучасній журналістиці важко переоцінити. По-перше, це важливе джерело для дослідження тем, які часто залишаються поза увагою в такій конфіденційній інформації, можна виявити та довести зловживання, нелегальних іммігрантів і кримінальні дії. Крім того, Big Data є не лише джерелом інформації, а й базою доказів. Використовуючи кількісні, статистичні показники як аргументи своїх тез, журналіст підвищує рівень лояльності аудиторії, рівень довіри до видання. Аналіз даних, виявлення зв’язків, кореляції, прогнози, рейтинги дозволяють створювати привабливий і надійний контент, який приваблює аудиторію та покращує репутацію видання. Ключові слова: соціальні мережі, контент, аудиторія, рейтинги, база даних, статистика.