Дослідницький семінар «Професійна освіта: теорія та інноваційні технології»
Спеціальність: Професійна освіта (за спеціалізаціями)
Код дисципліни: 8.015.00.O.006
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Педагогіка та інноваційна освіта
Лектор: Професор, д.пед.н. Мукан Н.В.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни «Дослідницький семінар «Професійна освіта: теорії та інноваційні технології» передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
інтегральної компетентності:
здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодівати методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження у сфері професійної освіти на міжнародному, національному рівні та регіональному рівнях;
фахових компетентностей:
• усвідомлення змісту, мети та завдань професійної освіти, здатність конструювати цілісний освітній процес у системі професійної освіти на засадах загальнолюдських та професійних цінностей, неперервного особистісного і професійного розвитку та співтворчості;
• здатність використовувати знання з історії розвитку професійної освіти в цілому та конкретної галузі науки, її методології (законів, закономірностей, принципів розвитку), доцільних способів осмислення сутності освітнього процесу щодо аналізу сучасних педагогічних явищ, процесів, феноменів, окремих фактів на основі системного підходу;
• здатність вибудовувати дидактичну стратегію професійного навчання задля забезпечення оптимального розвитку особистості, уявлень про потенційні можливості щодо організації освітнього процесу у системі професійної освіти;
• здатність виявляти та розвивати творчі якості особистості, застосовувати методи професійного навчання; здатність застосовувати наукові знання та виконувати науково-педагогічні дослідження, а також організовувати педагогічний процес у системі професійної освіти.
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни «Дослідницький семінар «Професійна освіта: теорії та інноваційні технології» здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати програмні результати навчання, які корелюються з компетентностями за освітньо-науковою програмою підготовки доктора філософії:
Знання (ЗН): знання наукових концепцій та методології в галузі професійної освіти, моделювання та реалізації науково-педагогічних досліджень, ефективного використання інноваційних підходів до розробки освітніх програм і педагогічних технологій у професійній освіті;
знання про теоретичні та методологічні основи реформування системи професійної освіти, чітке їх засвоєння та перетворення в елемент світогляду, який допомагає формуванню особистості майбутнього фахівця, здатного конкурувати в умовах сучасного ринку праці.
Уміння (УМ): здійснювати планування, реалізацію та коригування послідовного процесу ґрунтовного наукового дослідження з дотриманням принципів академічної доброчесності; критично аналізувати, оцінювати і синтезувати нові та комплексні ідеї.
Комунікація: здатність застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для наукової та професійної комунікації.
Автономія і відповідальність (АіВ): демонстрація значної авторитетності, інноваційність, високий ступінь самостійності, академічна та професійна доброчесність, постійна відданість розвитку нових ідей або процесів у передових контекстах професійної та наукової діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Філософія і методологія науки
Професійна педагогіка
Актуальні проблеми професійної освіти
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Педагогічна практика
Розробка дисертаційного проєкту
Академічна доброчесність і якість освіти
Методологія підготовки наукових публікацій
Короткий зміст навчальної програми: У процесі вивчення дисципліни розглядаються проблеми узагальнення досвіду наукових розвідок із історії професійної педагогіки та освіти у вітчизняному дискурсі; теоретико-методологічні основи професійної освіти; перспективні напрями компаративних досліджень в професійній освіті; теорія та методика професійного навчання дорослих; інноваційні процеси у професійній освіті; педагогічна майстерність викладача професійної школи; реформування системи професійної освіти; актуальні проблеми організації виробничого навчання; використання ІКТ та відкритих систем у процесі роботи над дослідженням; професійний розвиток педагога закладу професійної освіти; культура наукового дослідження та етика науковця; робота над дисертаційним дослідженням; аналіз типових помилок науковців під час роботи над дисертаційними дослідженнями.
Опис: Тема 1. Узагальнення досвіду наукових розвідок із історії професійної педагогіки та освіти у вітчизняному дискурсі.
Тема 2. Теоретико-методологічні основи професійної освіти.
Тема 3. Перспективні напрями компаративних досліджень в професійній освіті.
Тема 4. Теорія та методика професійного навчання дорослих.
Тема 5. Інноваційні процеси у професійній освіті.
Тема 6. Педагогічна майстерність викладача професійної школи.
Тема 7. Реформування системи професійної освіти.
Тема 8. Актуальні проблеми організації виробничого навчання.
Тема 9. Використання ІКТ та відкритих систем у процесі роботи над дослідженням.
Тема 10. Професійний розвиток педагога закладу професійної освіти.
Тема 11. Культура наукового дослідження та етика науковця.
Тема 12. Робота над дисертаційним дослідженням.
Тема 13. Аналіз типових помилок науковців під час роботи над дисертаційними дослідженнями.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль на семінарських заняттях проводиться з метою виявлення готовності до занять здобувача вищої освіти третього освітньо-наукового рівня доктора філософії у таких формах: вибіркове усне опитування на початку заняття; фронтальне стандартизоване опитування за картками, тестами упродовж 5–10 хв; індивідуальна перевірка виконання творчих робіт; оцінка активності здобувача вищої освіти під час занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей тощо.
Контрольні запитання поділяються на: тестові завдання – вибрати вірні відповіді; проблемні завдання – створення ситуацій проблемного характеру; питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки; ситуаційні завдання – визначити відповідь відповідно до певної ситуації; питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення; інтерактивні завдання вікторинного та ігрового характеру.
Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та виконання індивідуальної науково-дослідницької роботи.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль на семінарських заняттях проводиться з метою виявлення готовності до занять здобувача вищої освіти третього освітньо-наукового рівня доктора філософії у таких формах: вибіркове усне опитування на початку заняття; фронтальне стандартизоване опитування за картками, тестами упродовж 5–10 хв; індивідуальна перевірка виконання творчих робіт; оцінка активності здобувача вищої освіти під час занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей тощо.
Контрольні запитання поділяються на: тестові завдання – вибрати вірні відповіді; проблемні завдання – створення ситуацій проблемного характеру; питання-репліки – виявити причинно-наслідкові зв’язки; ситуаційні завдання – визначити відповідь відповідно до певної ситуації; питання репродуктивного характеру – визначення практичного значення; інтерактивні завдання вікторинного та ігрового характеру.
Підсумковий контроль проводиться за результатами поточного контролю та виконання індивідуальної науково-дослідницької роботи.
Усі семінари оцінюються в 5 балів. Разом - 75 балів.
Індивідуальне науково-дослідне завдання - 25 балів.
Разом за курс - 100 балів.
Залік (диференційований залік) – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння аспірантом (здобувачем) навчального матеріалу з дисципліни сумарно за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни:
1. Підготовка та виступ на семінарі з коротким повідомленням, доповіддю, презентацією за кожною темою. Кожен виступ на семінарі оцінюється у 5 балів Всього 15 семінарів: максимальна сума балів – 75.
2. Підготовка до семінарів здійснюється здобувачем освіти третього (освітньо-наукового) рівня доктора філософії відповідно до методичних рекомендацій і оцінюються викладачем за такими критеріями: присутність аспіранта на семінарському занятті та участь в обговоренні теоретичних питань – 1 бал; аргументація підготовленої доповіді під час виступу – 3 бали; оформлення повідомлення, доповіді, презентації відповідно до встановлених вимог і дотримання термінів її здачі у ВНС – 1 бал.
3. Виконання індивідуальної науково-дослідницької роботи передбачає підготовку та презентацію теоретико-методологічних основ дисертаційного дослідження здобувача освіти третього (освітньо-наукового) рівня доктора філософії з урахуванням зарубіжного та вітчизняного досвіду.
Доповідь та презентація виконуються відповідно до методичних рекомендацій. Робота прикріплюється у ВНС та оцінюється викладачем у 25 балів за такими критеріями:
• обґрунтування вибору теорій і концепцій, покладених в основу дисертаційного дослідження – 2 бали;
• аргументація вибору методологічних підходів, принципів, методів дослідження – 5 балів;
• логічність побудови, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, інноваційність та якість оформлення доповіді і презентації – 10 балів;
• формулювання висновків – 3 бали;
• захист роботи – 5 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс з дисципліни «Дослідницький семінар «Професійна освіта: теорії та інноваційні технології» для здобувачів вищої освіти третього освітньо-наукового рівня спеціальності 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями) / Укл. Мукан Н.В., розміщений у віртуальному навчальному середовищі НУ «Львівська політехніка» (https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=12698)
2. Алєксєєва, С. В., Базиль, Л. О., Гриценок, І. А., Єршова, Л. М., Закатнов, Д. О., Орлов, В. Ф., & Сохацька, Г. В. (2020). Підготовка майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності в умовах розвитку малого бізнесу: теорія і практика: монографія. Житомир, Україна: «Полісся».
3. Брич, В., Білоус, Л., Борисяк, О., & Брич, Б. (2020). Управління підготовкою робітничих кадрів: монографія. В. Брич (ред.). Тернопіль, Україна: ВПЦ «Економічна думка ТНЕУ».
4. Осадченко, І. І., & Карпук, Т. А. (2020). Академічна доброчесність у контексті науково-педагогічної діяльності: реалії та перспективи. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 188, 49–53.
5. Вознюк, О. В. (2020). Методологія професійної акмеології. У Теорія і практика професійної акмеології. (с. 11–179). Житомир, Україна: Видавництво ПП «Євро-Волинь».
6. Гириловська, І. В. (2020) Теорія і практика моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників: монографія. Кам'янець-Подільський, Україна: ПП Зволейко Д. Г.
7. Олійник, Т. І. (2020). Методологія наукових досліджень: методичні вказівки до практичних, семінарських занять та самостійної роботи для здобувачів третього (освітньо-наукового рівня) вищої освіти спеціальності 073 «Менеджмент». Харків, Україна: Харківський національний аграрний університет.
8. Пономарьова, Н. О. (2020). Імплементація принципів академічної доброчесності до освітнього простору закладів вищої педагогічної освіти. Інноваційні педагогічні технології в цифровій школі: зб. тез доп. учасників ІІ наук.-практ. конф. молодих учених, (с. 195–197). Харків, Україна: ХНПУ.
9. Радкевич, В., Бородієнко, О., Кручек, В. & Радкевич, О. (2021). Результати дослідження сучасного стану партнерства у підготовці педагогів професійної освіти. Професійна педагогіка, 2(21), 69–82.
10. Ребуха, Л. З. (2020). Методологія наукових досліджень: способи пошуку та опрацювання наукової інформації. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 189, 59–62. Стойчик, Т. І. (2020). Управління якістю підготовки конкурентоздатних фахівців у закладах професійної освіти: теорія та практика: монографія. Л. М. Сергеєва )ред.). Дніпро, Україна: Журфонд.
11. Сейко, Н., & Андрійчук, Н. (2020). Якісні та кількісні методи. Дослідження в курсі методологія наукових досліджень» для майбутніх соціальних працівників. Нові технології навчання, 94, 299–305.
12. Сергеєва, Л. М., Кінах, Н. В., Олешко, П. С., & Купрієвич, В. О. (2020). Організаційно-методичний супровід підсумкової атестації слухачів курсів підвищення кваліфікації закладів професійної (професійно-технічної) освіти: методичні рекомендації. Луцьк, Україна: Волиньполіграф.
13. Сотніков, Д. В. (2020). Значення масових відкритих онлайн-курсів при вивченні економічних дисциплін у системі неформальної освіти дорослих. Освіта дорослих: світові тенденції, українські реалії та перспективи: монографія. Н. Г. Ничкало, І. Ф. Прокопенко (ред.); (с. 177–183). Харків, Україна: Бровін О. В.
14. Ханикіна, Н., Сопова, Д. О., & Бульвінська, О. (2021). Впровадження принципів академічної доброчесності в університеті: досвід проведення освітологічних дебатів. Неперервна професійна освіта: теорія і практика (Серія: педагогічні науки), 66(1), 46–55.
15. Шовкова, О. В. (2020). Академічна доброчесність у сучасному освітньо-науковому просторі України. Дидаскал, 20, 253–255.
16. Яворська, Т. І. (2020). Методологія та організація наукових досліджень: курс лекцій. Мелітополь, Україна: Люкс.
17. European commission. (2020). A report of the ET 2020 Working group on vocational education and training. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
18. Mukan, N., & Kravets, S. (2021). Academic and scientific communication in the context of Doctor of Philosophy training. Молодь і ринок, 3(189), 6–10.
19. Mukan, N., & Kravets, S. (2021). Academic literacy as a component of PhD professional competence. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 75(3), 51–56.
20. Latwal, G. S., Sharma, S. K., Mahajan, P., & Kommers, P. (2021). Role of ICT in Higher Education. Routledge.
21. Mukan N., Kobryn N., Zapotichna M. (2020). Development history and the current state of professional training in health informatics in Canada. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 10/42, 62–75.
22. Mukan, N., & Lavrysh, Yu. (2021). Video Conferencing Integration: Challenges and Opportunities at Universities. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, [S.l.], v. 12, n. 1Sup2, 108–114.
23. Mukan, N., Shyika O., & Shуika Ju. (2020). Quality assurance system of the university education in Austria. Гірська школа Українських Карпат, 23, 26–31.
24. Mukan, N., Havrylyuk, M., Levko, M., Kobryn, N., & Zapotichna, M. (2021). Promising areas of using historical and pedagogical experience to improve the linguistic professional training. Revista conhecimento online, 13(2), 130–148.
25. Nosulich H., & Mukan N. (2020). Reflection of Global Learning and Development Trends in Official Narratives of Canadian Corporations. Advanced Education, 16, 49–57.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).