Ґенеза української музейної справи в контексті національного культурного розвитку
Спеціальність: Історія та археологія
Код дисципліни: 8.032.00.M.010
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: к.і.н. Банах В. М.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Здатність роботи та діалогу з різними цільовими аудиторіями, з використанням відповідної лексики, методів та прийомів, технічних засобів; набуття ораторської майстерності для публічного представлення і захисту наукових результатів, публічного виступу на вітчизняних та міжнародних наукових форумах, конференціях та семінарах; ефективна підтримка інших науковців в процесі навчання.
Застосування сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, включаючи методи отримання, обробки та зберігання наукової інформації.
Спроможність управління дослідженням: застосування ефективного проектного менеджменту при постановці дослідницьких цілей з історії та археології; оптимальне поєднання поточних і пріоритетних видів діяльності в історичному та археологічному середовищі; системність аналізу і порівняння інформації; пошук та аналіз джерел необхідної інформації; грамотне використання інформаційних технологій
Спроможність аналізувати, оцінювати та порівнювати різноманітні парадигми, теорії, концепції та підходи з предметної сфери наукового дослідження, вміння робити відповідні висновки, формулювати пропозиції та рекомендації.
Використання оригінальних наукових досліджень з питань історії та археології на високому фаховому рівні, досягнення наукових результатів, що створюють нові знання, з акцентом на актуальних загальнодержавних проблемах з використанням новітніх методів наукового пошуку.
Результати навчання: 1. Здатність продемонструвати поглиблені знання у вибраній області наукових досліджень;
2. Здатність продемонструвати розуміння впливу історичних процесів та етно-культурних процесів в археології в суспільному і соціальному контексті.
3. Здатність продемонструвати знання нормативно-правової бази визначеної вітчизняним та міжнародним законодавством з історії та археології;
4. Здатність продемонструвати методику пошуку та опрацювання різнотипних історичних джерел, фахової історичної та археологічної літератури.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:
1. Здійснювати пошук, аналізувати, порівнювати і критично оцінювати інформацію з різних джерел;
2. Уміння написати наукову роботу-дослідження, розуміння послідовності роботи по підготовці наукового дослідження;
3. Уміння адаптувати результати наукових досліджень під час написання дисертації;
4. Вміння працювати в архівних установах із різнотипними писемними історичними документами;
5. Вміти використовувати професійно-профільовані знання в галузі історії та археології для обробки результатів досліджень;
6. Здатність адаптуватись до нових умов, самостійно приймати рішення та ініціювати оригінальні дослідницько-інноваційні комплексні проекти.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: історія державності та культури України
Короткий зміст навчальної програми: Навчальний курс «Ґенеза української музейної справи в контексті національного культурного розвитку» дозволяє прослідкувати в складних, а іноді й суперечливих процесах формування модерного націоналізму, етапи розвитку музейництва в Україні, від появи тут перших колекцій до періоду масового створення мережі музеїв. Даний курс сприяє більш глибокому розумінню історико-культурних процесів ХІХ – ХХ ст., формує широку наукову ерудицію, допомагає складанні логічних схем ґенези історії музейної справи в Україні.
Опис: Колекціонування та складання первісних музейних колекцій в Україні (XVII– XVIIІ ст.).
Музеї Півдня України у XIX ст.
Музеї Правобережної України (XIX ст.).
Музеї Лівобережної та Слобідської України (ХІХ ст.).
Музеї Львова (XIX ст.) .
Музеї Львова та Західного регіону України у міжвоєнний період (1921 – 1939 роки).
Музейна справа в УСРР – УРСР в 1920-х – 30-х роках.
Музейне будівництво у післявоєнний період (1945 – 1989 рр.).
Методи та критерії оцінювання: Лекції, семінарські заняття, самостійна робота; групова робота, презентації, тощо. Рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 40 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові); підсумковий контроль – 60 балів (письмовий екзамен).
Критерії оцінювання результатів навчання: Правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань;
якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом;
культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу);
рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Вербицька П. В. У лабіринтах наративів: досвід музеїв Литви та України : колективна монографія / П. В. Вербицька, В. М. Банах, Р. Я. Кузьмин, Ю. М. Курдина, І. І. Гнідик, Я. Б. Лисейко, І. Я. Хома, Рута Шермукшнітє, Рімвидас Лаужікас, Сальвіюс Кулявічюс, Одета Жакаускєнє, С. В. Конюхов. – Vilnius, Lithuania: Vilnius University Press, 2019. – 240 c. (Курдина Ю. М., Гнідик І. І., Лисейко Я. Б., Конюхов С. В.)
2. Банах В. М., Нагірняк А. Я. Музейна співпраця Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1921 – 1939 рр.): напрямки й особливості // Емінак. Науковий щоквартальник. №3(23) (липень-вересень). 2018. Том 2. С. 124 – 130.
3. Банах В. М. Музей НТШ у Львові (1912 – 1939): науково-фондова робота / Василь Банах // Історико-культурні студії –№1 (4) – 2017 – С. 21 – 26.
4. Терський С. В. З історії колекціонування археологічних пам'яток львівськими науковими та музейними осередками у XIX—1-а пол. XX ст. (за архівними матеріалами та колекціями Львівського історичного музею) // Історичні пам'ятки Галичини.
Матеріали Третьої наукової краєзнавчої конференції (19 листопада 2004 р.).— Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2005.
5. Przewodnik wystawy starozytniczej Lwowskiej urzadzonej przez Zaklad Narodowy im. Ossolinskich w r. 1861.— Lwow: w drukarni zakladu narod. im. Ossolinskich, 1861.— 32 s
6. Mekiski R. Muzeum Narodowe im.Krola Jana III we Lwowie. Przewodnik po zbiorach.– Lwow, 1936.– 130 s
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).