Дослідницький семінар у галузі історії та археології (нові відкриття та перспективи досліджень)

Спеціальність: Історія та археологія
Код дисципліни: 8.032.00.O.007
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: проф. Терський С.В.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Вивчення докторантами спеціальності «Історія та археологія» навчальної дисципліни «Дослідницький семінар у галузі історії та археології (нові відкриття та перспективи досліджень)» передбачає набуття аспірантами вмінь та навичок наукового аналізу джерел з археології України у відповідності з найсучаснішими методами досліджень з врахуванням найновіших відкрить, пошукувідповідного контенту у наукових публікаціях, методики відбору переспективних наукових форумів.
Завдання: Загальні компетентності: гнучкість мислення. Опанування навичок проведення аналітичної та експериментальної наукової діяльності; організація, планування та прогнозування результатів наукових досліджень. Генерування нових ідей (креативність), абстрактне мислення, вміння пристосовуватись до нових умов та ситуацій; - фахові компетентності: Здатність роботи у дослідницькому середовищі: розуміння контексту проведеного дослідження в історії та археології; дотримання норм поведінки у взаємодії з іншими дослідниками - дотримання конфіден-ційності, наукової етики, поваги до авторських прав власності на інформацію; дотримання стандартів дослідницької практики; хороша працездатність.
Результати навчання: 1. Здатність продемонструвати систематичні знання сучасних методів проведення досліджень в області історії та археології; 2. Здатність продемонструвати поглиблені знання у вибраній області наукових досліджень; 3. Здатність продемонструвати розуміння впливу історичних процесів та етнокультурних процесів в археології в суспільному і соціальному контексті. 4. Здатність продемонструвати знання нормативно-правової бази визначеної вітчизняним та міжнародним законодавством з історії та археології. 5. Вміти здійснювати пошук, аналізувати, порівнювати і критично оцінювати інформацію з різних джерел; 2. Уміння написати наукову роботу-дослідження, розуміння послідовності роботи по підготовці наукового дослідження; 3. Уміння адаптувати результати наукових досліджень під час написання дисертації; 4. Вміти використовувати професійно-профільовані знання в галузі історії та археології для обробки результатів досліджень.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи наукових досліджень Спеціальні історичні дисципліни Наукова робота у музейній та пам’яткоохоронній діяльності Музейна комунікація в добу постмодерну Музеї, пам’ять, національна ідентичність Пам’яткознавство України в сучасному науковому дискурсі
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Дослідницький семінар у галузі історії та археології (нові відкриття та перспективи досліджень)» передбачає набуття аспірантами вмінь та навичок наукового аналізу джерел з археології України у відповідності з найсучаснішими методами досліджень з врахуванням найновіших відкрить, пошукувідповідного контенту у наукових публікаціях, методики відбору переспективних наукових форумів.
Опис: 1. Нові підходи у вивченні історичних джерел 2. Сучасні методи неінвазивних польових археологічних досліджень 3. Особливості застосування комплексних досліджень на зламі археологічної геофізики, порівняльного грунтознавства та геоморфології. 4. Методика збору порівняльного історичного матеріалу шляхом опитування
Методи та критерії оцінювання: Семестрове оцінювання знань студентів здійснюється за сумарною кількістю отриманих балів за результатами поточного контролю та виконання контрольного заходу. Форма контрольного заходу - залік. Поточний контроль - 40 балів Залік (письмова робота) - 60 балів
Критерії оцінювання результатів навчання: Правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Барсков, И. С. Методика и техника полевых палеонтолого-стратиграфических исследований: учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: ИНФРА-М, 2017. 2. Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація та інтерпретація: монографія / Наук. ред. д.і.н. проф. О.О.Салати. – Вінниця, ТОВ «ТВОРИ», 2018. – 348 с. 3. Історичне джерелознавство: підручник для студентів вищих навчальних закладів/ Я. С. Калакура, І. Н. Войцехівська, С. Ф. Павленко та ін. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: Либідь, 2017. – 512 с.: іл. 4. Касьянов Г. В. Past continuous: історична політика 1980-х – 2000-х. Україна та сусіди. К.: Laurus, Антропос-Логос-Фільм, 2018. – 420 с. 5. Класифікація джерел із всесвітньої історії як дослідницький метод [Текст] / Я. Калакура // Україна–Європа–Світ. – 2015. – Вип. 15. – С. 185-192. 6. Методика та організація наукових досліджень : Навч. посіб. /. С. Е. Важинський, Т І. Щербак. – Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – 260 с. 7. Сорокин, А. Н. Очерки источниковедения каменного века. Москва: ИА РАН, 2016. 247 с. 8. Терський С.В. Археологія України (середньовічна доба). Навч. посібник. – Львів, 2017. –256 с. 9. Этика в археологии [Электронный ресурс]: сборник научных трудов. Электрон. дан. Уфа: БГПУ имени М. Акмуллы, 2016. 203 с. Режим доступа: https://e.lanbook.com/book/93042 10. Междисциплинарная интеграция в археологии (по материалам лекций для аспирантов и молодых сотрудников) / отв. ред. Е.Н. Черных, Т.Н. Мишина. М.; ИА РАН, 2016. 384с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).