Наукові основи формування архітектурного середовища

Спеціальність: Архітектура та містобудування (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.191.01.O.019
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Архітектурне проектування
Лектор: Габрель Микола Михайлович, д.т.н., професор
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Ознайомити студентів з особливостями наукового підходу до проектування та пошуку архітектурно-ландшафтних рішень; з сучасними концепціями, підходами до архітектурного проектування об’єктів і споруд, основними тенденціями розвитку взаємодій архітектури і ландшафту в різні історичні періоди. Студент повинен навчитися системно представляти ландшафт, розуміти сутність, спільність і відмінність архітектурного й ландшафтного підходів до формування середовища.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: інтегральна компетентність – здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування. загальні компетентності: ЗК 01 Здатність до абстрактного мислення, аналізу й синтезу. ЗК 02 Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК 04 Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології. ЗК 06 Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів). ЗК 07 Знання та розуміння предметної сфери та професійної діяльності. ЗК 08 Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших сфер знань/ видів діяльності). фахові компетентності: СК01. Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі архітектури й містобудування. СК02. Здатність вирішувати проблеми архітектури та формування ландшафту у нових (незнайомих) середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів екологічної і моральної відповідальності. СК03. Здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-ландшафтні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог. СК04. Здатність продовжувати навчання з високим рівнем автономії. СК06. Здатність аналізувати досвід, збирати, нагромаджувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького й інноваційного характеру в сфері архітектури та містобудування. СК 11. Здатність критично осмислювати проблеми архітектури та містобудування.
Результати навчання: РН 1 Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки в сфері архітектури й містобудування та є основою для оригінального мислення й проведення досліджень РН 2. Мати спеціалізовані уміння /навички розв’язання задач, необхідні для проведення досліджень та (або) провадження інноваційної діяльності в сфері архітектури й містобудування з метою розвитку нових знань і процедур РН 8. Організовувати роботу з комплексними архітектурно-містобудівними проєктами, співпрацю з замовниками й громадськістю під час розробки, узгодження та публічного обговорення архітектурних проєктів; доступно і фахово доносити власні висновки та аргументацію до фахівців і нефахівців РН 10. Обговорювати результати професійної діяльності, досліджень та інноваційних проєктів у сфері архітектури та містобудування державною й іноземною (англійською) мовами усно і письмово РН 11. Приймати ефективні рішення у сфері архітектури та містобудування, розробляти та порівнювати альтернативи, враховувати обмеження, оцінювати можливі негативні наслідки і ризики РН12. Знати і застосовувати у практичній діяльності законодавство та нормативну базу щодо проведення досліджень та розробки архітектурно-містобудівних проєктів РН14. Розуміти порядок здійснення авторського нагляду за реалізацією проєктів у сфері архітектури та містобудування РН15. Аналізувати світовий та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні: Архітектурне проектування Супутні і наступні: Сучасні концепції в архітектурі та містобудуванні; Методика архітектурного дослідження і проектування
Короткий зміст навчальної програми: У процесі вивчення дисципліни «Наукові основи формування архітектурного середовища» здобувачі другого рівня вищої освіти повинні: оволодіти відповідним обсягом знань про роль і місце архітектурної науки і наукових підходів у процесі архітектурного формування середовища, про вплив простору на соціально-екологічні процеси; опановують сучасний методологічний і теоретичний інструментарій для розуміння архітектурно-ландшафтних явищ; навчитися виявляти оптимальні архітектурно-проектні рішення; досліджувати специфіку організації науково-дослідної діяльності в архітектурній галузі. Під час практичних занять у студентів магістратури формуються уміння організовувати науково-дослідну діяльність, здатність самостійно виявляти архітектурно-просторові проблеми і знаходити їх оптимальні вирішення, взаємодіяти в групі з колегами. Здійснюючи послідовні етапи дослідження, формулювати наукові концепції, логічно узагальнювати оптимальні результати та чітко, коректно формулювати висновки та пропозиції з графічною візуалізацією результатів дослідження. Зміст дисципліни розроблено на основі відповідних вимог щодо підготовки магістрів архітектури та містобудування до виконання досліджень в архітектурі, для викладацької роботи за спеціальністю, розроблення архітектурно-дослідної частини комплексних проектів різного ієрархічного рівня і призначення, для роботи в сфері управління на рівні районів, територіальних громад, міст. Значну увагу приділено термінологічній базі архітектурної науки. Навчальна дисципліна розкриває основні форми та методи наукового аналізу, а також підходи до формування архітектурного середовища, забезпечує особистісне бачення та розуміння теоретико-методологічних засад ландшафтної та архітектури будівель і споруд, що обумовлюють самостійну дослідницьку діяльність.
Опис: Лекційні заняття • Вступне заняття. Обговорення основних проблем, тем і завдань, які розглядаються під час курсу. Категоріально-понятійний апарат • Сутність і основні характеристики ландшафтів, типи і види ландшафту, їх властивості та особливості. Основні положення ландшафтної архітектури • Простір, ландшафт, середовище в процесі архітектурного проектування. Теоретичні основи дослідження і проектування ландшафтів • Ґенеза ландшафтно-просторового підходу. Середовище життя і діяльності суспільства в історії архітектури та містобудування • Функціонально-змістовий підхід до аналізу та формування архітектури ландшафтів. Явище архітектурної атрактивності • Композиційно-образна організація архітектурних об’єктів і систем. Символи і знаки середовища • Особливості та унікальність ландшафтів. Архітектурне проектування та вирішення «нетипових» завдань у ландшафтній архітектурі Практичні заняття • Осмислення феномена ландшафту та ландшафтної архітектури з позиції сучасних архітектурно-урбаністичних теорій та його застосування для практичної діяльності • Методичні основи дослідження та оцінки властивостей ландшафтів, використання в обґрунтуванні архітектурних рішень • Класифікація, структура архітектурно-ландшафтних завдань і взаємодій. Вибір ділянки, конкретизація завдань • Вимоги й засади обґрунтування рішень в архітектурно-ландшафтному проектуванні. Підходи до охорони й організації простору екзистенції людини. Архітектурна діяльність у природному середовищі. Принципи і прийоми оптимізації взаємодії суспільства та середовища • Охорона пам’яток історії, культури, містобудування та архітектури, а також садово-паркового мистецтва. Прикладні методики впровадження ландшафтного підходу до архітектурного проектування в історичному середовищі • Вимоги та підходи до організації простору села й формування «сільської» архітектури • Архітектурна організація вибраного фрагменту ландшафту, вимоги до формування архітектури об’єктів
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: проведення вибіркового усного опитування на практичних заняттях, оцінка активності на заняттях, перевірка практичних завдань, оцінювання презентації – виступу магістранта, участі в дискусіях. Оцінка виконаної розрахунково-графічної роботи. Підсумковий контроль: тестовий контроль та диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: РГР: Функціонально-ландшафтна модель. Частина 1. Вибір та аналіз об’єкта дослідження. Обрати й охарактеризувати об’єкта дослідження, провести натурні та теоретичні дослідження, виокремити сильні та слабкі сторони об’єкта Критерії оцінювання: • повнота і різносторонність аналізу поточної ситуації; • структурованість і наочність подачі результатів проведених досліджень; • чіткість зроблених висновків Частина 2. Функціонально-ландшафтна оптимізація. На основі проведеного аналізу обґрунтувати й оцінити можливі підходи до вирішення архітектури об’єкта й середовища та обрати з них найвдаліший. Сформулювати пропозиції щодо функціонально-ландшафтної оптимізації архітектури об’єкта й середовища, супроводжуючи їх графічним матеріалом Критерії оцінювання: • обґрунтованість обраних характеристик об’єкта й середовища; • чіткість формулювання архітектурної пропозиції • якість і зрозумілість графічного матеріалу Частина 3. Презентація результатів дослідження. Графічно оформити процес і результати роботи, оформивши основні положення у вигляді схем. На цій основі підготувати презентацію (до 10-ти слайдів), яка розкриває основні етапи дослідження і пропозиції. Підготувати невелику доповідь (до 10 хв), репрезентувати результати і пропозиції перед аудиторією. Оформити результати проведених досліджень, сформульовані висновки та проектні пропозиції, їх обґрунтування й презентація. Підібрати відповідну композиційну подачу матеріалів, графічно представити результати своїх досліджень. Критерії оцінювання: • повнота та наочність демонстрації результатів; • обґрунтування прийнятих проектних рішень; • чіткість архітектурної пропозиції; • структурованість і грамотність усного виступу
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Наукові основи формування архітектурного середовища» / Дида О.А.. – Львів: ВНС НУ«Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=14476 2. Технологія архітектурно-проектного процесу: Конспект лекцій для студентів базового напряму 6.060102 «Архітектура» / Укл.: В.Б. Якубовський, І.В. Якубовський. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2014. – 119 с. 3. Габрель М.М. Просторовий підхід до обґрунтування архітектурних рішень: навч. посіб. / М.М. Габрель, М.М. Габрель. – Львів: Сполом, 2016. – 282 с. Рекомендована література Базова 1. Білоконь Ю. Функція та структура форми в регіональному плануванні / Ю. Білоконь. – К.: Кий, 2002. – 98 с. 2. Крижанівська Н. Я. Основи ландшафтного дизайну: підруч. – К. : Ліра-К, 2009. – 218 с. 3. Кучерявий В. П. Ландшафтна архітектура: підруч. – Львів : Новий Світ-2000, 2017. – 521 с. 4. Вступ до архітектурного проектування. Середовищний підхід: Конспект лекцій / Вдовицька О.В., Дрьомова Л.В., Панова Л.П., Шубович С.О. – Харків: ХДАМГ, 2003. – 78 с. 5. Шепелюк М. О. Ландшафтна архітектура: Методичні рекомендації до виконання практичних робіт / М.О. Шепелюк, В.В. Андреєва. – Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019. –50 с. Допоміжна 1. Білоус В. І. Садово-паркове мистецтво: коротка історія розвитку та методи створення художніх садів: навч. посіб. – К.: Наук. світ, 2001. – 299 с. 2. Бриджуотер, А. Арки, лавочки, фонтаны, пруды, бордюры, дорожки и другие конструкции из кирпича / Алан Бриджуотер, Джилл Бриджуотер ; пер. с англ.: Павел Малышев. – Харьков: Клуб семейного досуга, 2012. – 143 с. 3. Тімохін В.О. Основи дизайну архітектурного середовища: підручн. / Тімохін В.О., Шебек Н.М., Малік Т.В., Житкова Н.Ю., Шемседінов Г.І., Чудутова О.П., Мироненко В.П., Бавикін Є.М. та ін. – К.: КНУБА, 2010. – 400 с. 4. Черкес Б.С. Архітектура сучасності. Остання третина ХХ - початок ХХІ століть / Б.С. Черкес, С.М. Лінда. – Львів: Вид-во «Львівської політехніки», 2010. – 384 с. 5. Інформаційні ресурси 6. Електронний навчальний курс з дисципліни «Дизайн ландшафту». https://elearn.nubip.edu.ua/course/view.php?id=152 7. Ландшафтне проектування та дизайн. Методичні рекомендації. http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/31678/1/SPG_3k_2021_1.pd 8. Eremia, М., Toma, L., Sanduleac, M. (2017) The Smart City Concept in the 21st Century. Procedia Engineering, 181, 12-19. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.proeng
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Наукові основи формування архітектурного середовища

Спеціальність: Архітектура та містобудування (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.191.01.O.020
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна