Декоративно-ужиткове мистецтво

Спеціальність: Дизайн середовища
Код дисципліни: 6.022.03.O.042
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Візуальний дизайн і мистецтво
Лектор: Мотиль Романа Ярославівна кандидат мистецтвознавства, доцент
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Дати студентам теоретичні знання в галузі декоративно-ужиткового мистецтва та теоретичні основи для творчої діяльності в галузі проектування інтер’єрів; ознайомити з основними еволюційними фазами і концепціями світового та вітчизняного декоративно-ужиткового мистецтва, сформувати розуміння краси, естетичного смаку, почуття національної свідомості, опираючись на спадщину і традиції українського народного мистецтва, а також мистецтва народів світу.
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Загальні компетентності (ЗК): ЗК1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК4. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК6. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. ЗК7. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності. ЗК9. Здатність зберігати та примножувати культурно-мистецькі, екологічні, моральні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності спеціальності (КС): КС3. Здатність здійснювати композиційну побудову об’єктів дизайну. КС5. Здатність застосовувати знання історії українського і зарубіжного мистецтва та дизайну в художньо-проектній діяльності. КС6. Здатність застосовувати у проектно-художній діяльності спеціальні техніки та технології роботи у відповідних матеріалах (за спеціалізаціями). КС8. Здатність здійснювати колористичне вирішення майбутнього дизайн-об’єкта. Завдання навчальної дисципліни «Декоративно-ужиткове мистецтво»: оволодіння художніми засобами передачі інформації та оволодіння засобами графічного вираження образу, декору тощо.
Результати навчання: Програмні результати навчання: ПРН7. Аналізувати, стилізувати, інтерпретувати та трансформувати об’єкти для розроблення художньо-проектних вирішень. ПРН8. Оцінювати об’єкт проектування, технологічні процеси в контексті проектного завдання, формувати художньо-проектну концепцію. ПРН11. Розробляти композиційне вирішення об’єктів дизайну у відповідних техніках і матеріалах ПРН13. Знати надбання національної та всесвітньої культурно-мистецької спадщини, розвивати екокультуру засобами дизайну. ПРН14. Використовувати у професійній діяльності прояви української ментальності, історичної пам’яті, національної самоідентифікації та творчого самовираження; застосовувати історичний творчий досвід, а також успішні українські та зарубіжні художні практики. ПРН15. Розуміти українські етнокультурні традиції у стильових вирішеннях об’єктів дизайну, враховувати регіональні особливості етнодизайну у мистецьких практиках. ПРН16. Враховувати властивості матеріалів та конструктивних побудов, застосовувати новітні технології у професійній діяльності. Комунікація (КОМ): КОМ1. Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською та іноземною мовами (англійською, німецькою, французькою, іспанською). КОМ2. Здатність використання різноманітних методів, зокрема сучасних інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальних рівнях. Автономія і відповідальність (АіВ): АіВ1. Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення. АіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих нових фахових знань. АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики. АіВ4. Здатність популяризувати надбання національної та всесвітньої культурної спадщини, а також сприяти проявам патріотизму, національного самоусвідомлення та етнокультурної само-ідентифікації. АіВ5. Здатність формувати екологічну свідомість і культуру особистості, застосовувати екологічні принципи в житті та професійній діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни 1. «Композиція та формотворення у дизайні» 2. Історія мистецтва, архітектури і дизайну» 3. «Основи проектної та комп’ютерної графіки» 4. «Основи дизайну предметного середовища» 5. «Інтерактивний дизайн» 6. «Матеріалознавство в проектуванні інтер’єрів» 7. «Дизайн предметно-просторового середовища» Супутні і наступні навчальні дисципліни 1. «Живопис, рисунок, скульптура» 2. «Стилістика в інтер’єрі» 3. «Технічний та авторський супровід дизайн-проектів інтер’єрів» 4. «Проектування інтер’єрів» 5. «Концептуальний дизайн (курсовий проект)» 6. «Маркетинг та менеджмент у дизайн-проектуванні» 7. «Теорія та методика в дизайні предметного середовища»
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Декоративно-ужиткове мистецтво» є одним з базових у підготовці фахівців за спеціальністю «Дизайн середовища». Цей курс має на меті дати студентам основні знання з теорії декоративно-ужиткового мистецтва, починаючи від генеральної ієрархії видів, включаючи аналітичний розгляд тектонічних структур об’ємно-просторових творів, а також декоративної та зображально-пластичної композиції. Декоративно-ужиткове мистецтво розглядається як важлива художньо-декоративна цінність, що виконує численні функції: пізнавальну, естетичну, комунікаційну, ужиткову.
Опис: 1. ЛЕКЦІЯ 1. ВСТУП 1.1. Поняття про декоративно-ужиткове мистецтво, його види, регіональні особливості, символіку. 1.2. Роль декоративно-ужиткового мистецтва у проектуванні інтер’єрів. Принципи проектування інтер’єрів. 2. ЛЕКЦІЯ 2. МОРФОЛОГІЯ – НАУКА ПРО СИСТЕМУ ВИДІВ 2.1. Основні види художньої практики. 2.2. Принципи морфологічної класифікації, категорії. 3. ЛЕКЦІЯ 3. ОРНАМЕНТИКА 3.1. Орнамент – головний компонент побудови декоративної композиції. 3.2. Історія народної орнаментики України. 3.3. Типологія народної орнаментики України. 3.4. Лексикон української орнаментики. 4. ЛЕКЦІЯ 4. ХУДОЖНЯ ОБРОБКА ДЕРЕВА 4.1. Загальна характеристика, формотворчі техніки та матеріали. 4.2. Типологія виробів. 5. ЛЕКЦІЯ 5. ХУДОЖНЯ ОБРОБКА КАМЕНЮ. ЛІПЛЕНИЙ ДЕКОР І ДЕКОР ЗА ШАБЛОНАМИ 5.1. Загальна характеристика. 5.2. Типологія та художні особливості. 6. ЛЕКЦІЯ 6. СТІНОПИС, ДЕКОРАТИВНЕ МАЛЮВАННЯ 6.1. Загальна характеристика. 6.2. Типологія та художні особливості. 7. ЛЕКЦІЯ 7. ХУДОЖНІЙ МЕТАЛ 7.1. Декоративно-ужиткові й монументально-декоративні особливості. 7.2. Техніки та прийоми ручної обробки. 8. ЛЕКЦІЯ 8. ХУДОЖНЄ СКЛО. ВІТРАЖІ 8.1. Технологічні властивості та художні якості. 8.2. Типологічні групи декоративно-архітектурного та декоративно-ужиткового скла. 9. ЛЕКЦІЯ 9. ХУДОЖНЯ КЕРАМІКА. МОЗАЇКИ 9.1. Технологічні підвиди. 9.2. Методи та техніки декорування. 9.3. Типологія творів. 10 ЛЕКЦІЯ 10. ХУДОЖНЄ ТКАЦТВО. ВИБІЙКА І РОЗПИС. КИЛИМАРСТВО ТА ГОБЕЛЕНИ. 10.1. Техніки, художні та регіональні особливості художніх тканин. 10.2. Техніки, художні та регіональні особливості вибійки і розписів. 10.3. Килимарство і гобелени 11. ЛЕКЦІЯ 11. ВИШИВКА. В’ЯЗАННЯ ТА МЕРЕЖИВО 11.1. Історія та призначення вишивки, традиційні орнаменти, стилі, регіональні особливості. 11.2. Символізм української вишивки. 11.3. Загальна характеристика, техніки та художні особливості в’язання та мережива. 12. ЛЕКЦІЯ 12. ПЛЕТІННЯ З ПРИРОДНІХ МАТЕРІАЛІВ 12.1. Загальна характеристика, формотворчі техніки та матеріали. 12.2. Типологія виробів. 13. ЛЕКЦІЯ 13. ХУДОЖНЯ ОБРОБКА ШКІРИ 13.1. Загальна характеристика. 13.2. Технології обробки. 13.3. Типологія виробів, їх види та особливості. 14. ЛЕКЦІЯ 14. ВИТИНАНКИ Витинанка: історія виникнення, види та техніка виконання. 15. ЛЕКЦІЯ 15. ПИСАНКАРСТВО Історія виникнення писанок, технологія, регіональні особливості.
Методи та критерії оцінювання: Невід’ємним компонентом освітнього процесу є діагностика знань, за допомогою якої визначається досягнення поставленої мети. Діагностування розглядає результати з урахуванням способів їх досягнення, виявляє тенденції, динаміку дидактичного процесу. Важливим компонентом діагностування є контроль. Поточний контроль здійснюється в процесі навчання і дає можливість визначити ступінь сформованості знань, вмінь, навичок студентів, крім того стимулює відповідальність студентів за підготовку до кожного заняття. Визначення рівня знань студентів здійснюється такими методами контролю: тестування (підсумкове), контролем виконання науково-дослідної роботи, практичних завдань та самостійної роботи студента. Екзамен є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з курсу «Декоративно-ужиткове мистецтво» і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю. Оцінка за екзамен «автоматично» не виставляється.
Критерії оцінювання результатів навчання: Протягом семестру студент може набрати до 80 балів (40 балів – за публікацію рукопису наукового дослідження щодо декоративно-ужиткового мистецтва під керівництвом викладачів курсу, 40 балів – за виконання 4-х лабораторних робіт (по 10 балів кожна)). На екзамені – максимально 20 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного контролю не менше 25 балів. Екзамен з дисципліни «Декоративно-ужиткове мистецтво» проводиться у формі тестування (студенти отримують тестові завдання, за які максимально можна отримати 20 балів). 40 балів за КП / публікацію рукопису наукового дослідження виставляється таким чином: 36-40 балів – «відмінно» (завершене наукове дослідження, опубліковане у журналі SCOPUS, Web of Science, наявні діаграми, таблиці, ілюстрації); 31-35 балів – «відмінно» (завершене наукове дослідження, опубліковане у журналі Index Copernicus, наявні діаграми, таблиці, ілюстрації); 28-30 балів – «відмінно» (завершене наукове дослідження, опубліковане у фаховому журналі України, наявні діаграми, таблиці, ілюстрації); 21-27 балів – «добре» (частково проведене наукове дослідження, опубліковане у фаховому журналі України: висвітлено актуальність теми дослідження, стан досліджуваності, розкрито 1-2 гіпотези); 11-20 балів – «задовільно» (висвітлено актуальність теми дослідження та стан досліджуваності); 0-10 балів – «незадовільно» (висвітлено лише актуальність теми дослідження).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення 1. Архітектурне проектування громадських будівель і споруд : навч. посіб. / С. М. Лінда ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». 2-ге вид., випр. і допов. Л. : В-во Львів. політехніки, 2013. 642 с. : рис., табл. Рекомендована література Базова 1. Антонович Є. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів : Світ, 1992. 272 с. 2. Болюк О. Художнє дерево у церквах (за матеріалами західних областей України). Львів: ІН НАНУ, 2020. 520 с. 3. Верещинська Ж., Мотиль Р. Способи інтерпретації поліської орнаментики в сучасному інтер’єрі. Актуальні питання наук: Міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Видавничий дім «Гельветика». 2021. Вип. 45. т. 1. С. 33–39. 4. Голубець Г. Професійне декоративно-ужиткове мистецтво м в музейних колекціях Львова (1950–1990-ті роки). Львів : Колір-ПРО, 2015. 240 с. 5. Глушко М. Історія народної культури українців : навч. посібник. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2018. 416 с. 6. Грималюк Р. Вітражі Львова. Львів, 2004. 240 с. 7. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т. 1. А–К. Львів : Афіша, 2000. 366 с. 8. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т. 2. Л–Я. Львів : Афіша, 2000. 399 с. 9. Історія декоративного мистецтва України у 5 т. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ, 2007–2012. 10. Захарчук-Чугай Р. В. Народне декоративне мистецтво Українського Полісся. Чорнобильщина. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. 336 с. 11. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. 832 с. 12. Мотиль Р. Українська димлена кераміка ХІХ – початку ХХ ст. Історія. Типологія. Художні особливості. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. 207 с. 13. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ – ХХ ст. : Типологія, локалізація, художні особливості. Ч. 1. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). Львів, 2004. 584 с. 14. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. Київ, 2013. 400 с. 15. Станкевич М. Українське художнє дерево ХVI–ХХ ст. Львів : ІН НАН України, 2002. 480 с.: іл. 16. Станкевич М. Етноестетика. Івано-Франківськ–Київ–Львів, 2020. 275 с. 17. Шмагало Р. Енциклопедія художнього металу. Том І. Світовий та український художній метал. Львів : Апріорі, 2015. 420 с. 18. Шмагало Р. Т. Енциклопедія художньої культури. Львів : ЛНАМ, 2013. 520 с., іл. 19. Юрченко І. А. Гуцульська різьба. Візуально-морфологічні закономірності орнаменту. Теорія і практика. Львів: В-во Львівська політехніка, 2011. 372 с. Допоміжна 1. Базилевич В. В. Дизайн художнього металу в архітектурному середовищі. Вісник ХДАДМ. 2004. № 2. С. 37–42. 2. Боньковська С. М. Ковальство на Україні (ХІХ – початок ХХ ст.). Київ : Наукова думка, 1991. 110 с. 3. Врочинська Г. В. Українські народні жіночі прикраси ХІХ – початку ХХ століть. Київ, 2015. Ч. 1; Ч. 2. 4. Галишич Р. Я. Монументально-декоративне мистецтво українських церков зарубіжжя ХХ ст. : дис… канд. мистецтвознавства: 17.00.06. Львівська академія мистецтв. Львів, 2002. 287 с. 5. Герус Л. Українська народна іграшка. Львів, 2004. 263 с. 6. Горинь Г. Народні шкіряні вироби українців. Витоки, становлення і розвиток традицій. Львів, 2016. 256 с. 7. Гургула І. Народне мистецтво Західних областей України. Київ : Мистецтво, 1966. 80 с. 8. Жолтовський П. Художній метал. Історичний нарис. К., 1972. 112 с. 9. Захарчук-Чугай Р. В., Антонович Є. А. Українське народне декоративне мистецтво : навч. посібник. К. : В-во Знання, 2012. 342 с. 10. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ – першої пол. ХХ ст. Львів : Ін-т народознавства НАН України, 2007. 543 с., іл. 11. Колупаєва А. В. Українські кахлі ХVIII – початку ХХ ст. (Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість). Львів : ІН НАН України, 2006. 384 с. 12. Коростель Т. І., Петровська Ю. Р. Використання елементів екостилю в житловому середовищі. The 6th International scientific and practical conference “Perspective directions of science and practice”. Athens, Greece 2020. 294 p. Pp. 31–33. 13. Мер’є О. Застосування художнього металу в архітектурі дерев’яних сакральних об’єктів латинського обряду Галичини кінця XVII – першої половини ХХ століть. Народознавчі зошити. Інститут народознавства НАНУ. № 5–6 (71–72), вересень–грудень. Львів, 2006. С. 683–689. 14. Нариси з історії декоративно-ужиткового мистецтва. Голов. ред. Я. Запаско. Львів, 1969. 15. Петрякова Ф. С. Українське гутне скло. Київ : Наукова думка, 1975. 160 с. 16. Радомська В. Р. Поліхромії в дизайні інтер’єрного середовища церков (на прикладі монументальних стінописів Модеста Сосенка). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 34. К., 2020. С. 173–180. 17. Радомська В. Р. Фрактальна геометрія в структурі стінописів інтер’єрного простору (на прикладі поліхромій Модеста Сосенка). Актуальні питання гуманітарних наук: Міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 30. Т. І. Дрогобич, 2020. С. 212–217. 18. Скарби музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України: 3 альбом. Упорядники С. Павлюк, Р. Чмелик. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2005. 19. Стельмащук Г. Традиційні головні убори українців. Київ, 1993. 240 с. 20. Стельмащук Г. Українське народне вбрання. Львів, 2019. 255 с. 21. Федорчук О. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців (на матеріалах західних областей України). Львів : Інститут народознавства НАН України, 2021. 320 с. 22. Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру. Львів : Свічадо, 2007. 119 с. 23. Чугай Р. В. Народне декоративне мистецтво Яворівщини. К. : Наукова думка, 1979. 141 с. Інформаційні ресурси: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Декоративно-ужиткове мистецтво» / Мотиль Р. Я. URL: https://vns.lp.edu.ua 2. Електронний навчально-методичний комплекс «Декоративно-ужиткове мистецтво» / Мер’є О. В. URL: https://vns.lp.edu.ua 3. Національна бібліотека України імені В. В. Вернадського [електронний ресурс] // URL: http://www.nbuv.gov.ua/ 4. Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського [електронний ресурс] // URL: https://www.dnpb.gov.ua
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).