Спадщина античності: історичний та культурний вимір
Спеціальність: Музейна, пам'яткоохоронна діяльність і культурний туризм
Код дисципліни: 6.027.03.O.003
Кількість кредитів: 7.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: Лисейко Ярослав Богданович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей:
- загальні компетентності:
ЗК1. Знання і розуміння предметної області й здійснення професійної діяльності;
ЗК5. Здатність до пошуку, опрацювання та критичного аналізу інформації з різних джерел;
- фахові компетентності:
СК2. Здатність розвивати суспільне усвідомлення ролі культурного надбання;
ФКС1.7. Уміння досліджувати і популяризувати історико-культурну спадщину;
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
знати: здатність продемонструвати знання і розуміння історичних й культурних процесів у національному та європейському контексті; знання основних понять, проблем збереження й сталого розвитку історико-культурної спадщини; знання про розвиток історіографії з проблем антикознавства; хронологію античної історії, починаючи від ІІІ тис. до н.е. – до V ст., біограми основних діячів античності, описи культурних здобутків античності; основи античної термінології; культурне багатство античного світу та його вплив на розвиток сучасної європейської цивілізації; періодизацію та культурно-історичному розвиток давнього населення Європи;
вміти: використовувати історичні джерела у вивченні історичних процесів; визначати основні зміни, що відбулися в способі життя й світобаченні племен та народів Європи в античну добу, виділяти чинники, що зумовили початок формування європейської цивілізації, характерні риси античного суспільства; застосовувати на практиці набуті теоретичні знання; працювати із спеціалізованою науковою літературою; узагальнювати отриману в процесі вивчення інформацію; уміння спілкуватися з іншими і вести діалог; навички конструктивного діалогу; здійснювати пошук інформації в різних джерелах для розв’язання завдань спеціальності.
Результати навчання: знати: здатність продемонструвати знання і розуміння історичних й культурних процесів у національному та європейському контексті; знання основних понять, проблем збереження й сталого розвитку історико-культурної спадщини; знання про розвиток історіографії з проблем антикознавства; хронологію античної історії, починаючи від ІІІ тис. до н.е. – до V ст., біограми основних діячів античності, описи культурних здобутків античності; основи античної термінології; культурне багатство античного світу та його вплив на розвиток сучасної європейської цивілізації; періодизацію та культурно-історичному розвиток давнього населення Європи;
вміти: використовувати історичні джерела у вивченні історичних процесів; визначати основні зміни, що відбулися в способі життя й світобаченні племен та народів Європи в античну добу, виділяти чинники, що зумовили початок формування європейської цивілізації, характерні риси античного суспільства; застосовувати на практиці набуті теоретичні знання; працювати із спеціалізованою науковою літературою; узагальнювати отриману в процесі вивчення інформацію; уміння спілкуватися з іншими і вести діалог; навички конструктивного діалогу; здійснювати пошук інформації в різних джерелах для розв’язання завдань спеціальності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: шкільний курс з історії Стародавнього світу та Давньої історії України
Короткий зміст навчальної програми: Антична цивілізація, без перебільшення, посідає в історії людства, а особливо європейців дуже важливе значення. Саме давні греки та римляни багато в чому зумовлювали весь хід культурно–історичного розвитку значної частини Євразії, Північної Африки та Середземномор'я. Наша теперішня європейська цивілізація завдячує своєю появою стародавнім грекам, адже античними народами було закладено фундаментальні цінності, які залишаються центральною віссю сучасної культури та світогляду.
Історія стародавніх Греції та Риму вивчає виникнення, розквіт і падіння громадських і державних структур, які утворилися на території Балканського півострова, в Егейському регіоні, Італії та Середземномор’ї, на о. Сицилія і в Причорномор'ї. Вона починається з рубежу III–II тисячоліть до н.е., з виникненням перших державних утворень на острові Крит, а закінчується в V ст. н.е., із падінням Західної Римської імперії.
Дисципліна розрахована на вивчення студентами спеціальності «Музеєзнавство та пам’яткоохоронна діяльність», отож особлива увага приділяється вивченню матеріальної культури античної цивілізації, збереженим пам’яткам мистецтва, військової справи та господарства.
Опис: Ознайомлення студентів з історією і культурою Античності; вивчення стародавньої Греції в Крито-мікенську добу; Соціально-економічного і політичного розвитку Спарти у VIII-VI ст. до н.е.; формування полісного устрою та утворення Афінської держави; вивчення глобальних конфліктів античності: Греко-Перських воєн, Пелопонеської війни, походів Александра Македонського; ознайомлення із суттю та здобутками афінської демократії та соціально-економічним розвитком Греції в V ст. до н.е., а також причинами подальшої криза полісної системи. Вивчення історії стародавнього Риму: Рим у царську епоху та в період ранньої республіки, Завоювання Римом Італії та перетворення у наймогутнішу Середземноморську державу, Рим в епоху розквіту республіки, Рим в епоху імперії, а зокрема в часи принципату, «золотої доби», домінанту, занепаду та її занепаду. Ознайомлення із здобутками римської культури та її подальшою рецепією у Європі.
Методи та критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 40 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові); підсумковий контроль – 60 балів (екзамен).
Критерії оцінювання результатів навчання: рейтингове оцінювання за 100-бальною
системою: поточний контроль – 40 балів (40 за відповіді на заняттях, 5 -за презентацію); підсумковий контроль – 60 балів (екзамен).
Робота на заняттях:
Доповідь - максимум 3 бали. Критерії:
- якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
– культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу);
– рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
Рецензування, опонування на занятті - максимум 2 бали (вміння опонувати та рецензувати; вміння аргументувати власні судження та висновки під час наукової дискусії).
Презентація проекту з актуалізації маловідомих об'єктів культурної спадщини - 5 балів. Критерії: – вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати та узагальнювати матеріал;
- загальне оформлення візуального ряду;
-творчий підхід до подачі інформації;
-логічність і послідовність викладу матеріалу;
-залучення достатньої кількості джерел інформації.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Балух В. Культура античності. – Чернівці, 2016. – 682 с.
Берд М. SPQR. Історія Давнього Риму. – К., 2019. – 482 с.
Еко У. Історія європейської цивілізації. Греція. – К., 2020.- 1168 с.
Еко У. Історія європейської цивілізації. Рим. – К., 2017.
Дейвіс Н. Європа. Історія. - К., 2018.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).