Спадщина середньовіччя: історичний та культурний вимір
Спеціальність: Музейна, пам'яткоохоронна діяльність і культурний туризм
Код дисципліни: 6.027.03.O.009
Кількість кредитів: 7.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: кандидат історичних наук Лисейко Ярослав Богданович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей:
- загальні компетентності:
ЗК5. Здатність до пошуку, опрацювання та критичного аналізу інформації з різних джерел;
ЗК7. Цінування і повага різноманітності та мультикультурності;
- фахові компетентності:
ФКС1.7. Уміння досліджувати і популяризувати історико-культурну спадщину;
ФКС2.2. Уміння комплексно розглядати культуру у контексті сталого розвитку;
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
знати: здатність продемонструвати знання і розуміння історичних й культурних процесів у національному та європейському контексті; знання історіографії з проблем медієвістики; хронології середньовічної історії, біограми основних діячів середньовічної Європи, культурні здобутки і культурне багатство середньовічної Європи та його вплив на розвиток сучасної європейської цивілізації;
вміти: критично, системно мислити та застосовувати творчі здібності до генерування ідей; використовувати історичні джерела у вивченні історичних процесів; визначати основні зміни, що відбулися в способі життя й світобаченні народів Європи в добу Середньовіччя.
Результати навчання: знати: здатність продемонструвати знання і розуміння історичних й культурних процесів у національному та європейському контексті; знання історіографії з проблем медієвістики; хронології середньовічної історії, біограми основних діячів середньовічної Європи, культурні здобутки і культурне багатство середньовічної Європи та його вплив на розвиток сучасної європейської цивілізації;
вміти: критично, системно мислити та застосовувати творчі здібності до генерування ідей; використовувати історичні джерела у вивченні історичних процесів; визначати основні зміни, що відбулися в способі життя й світобаченні народів Європи в добу Середньовіччя.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Стародавньої та Античної історії
Короткий зміст навчальної програми: Середньовічна Європа, як особлива зона формування єдиної європейської цивілізації, давно стала предметом комплексних досліджень і вивчення, здебільшого в західноєвропейському культурному та політичному контекстах. Важливість вивчення історії і культури Європи доби Середньовіччя як окремої дисципліни полягає в тому, що вона дозволяє краще зрозуміти і подивитись під іншим кутом зору на історію власної країни, адже детермінуючі чинники історичних процесів не рідко виникають не в середині країни, а поза її межами. Відтак історія України нерідко стає очевиднішою на тлі історії інших європейських держав, адже Україна – це частина європейського цивілізаційного простору. Водночас вивчення історії середньовічної Європи, як цілісного регіону, дозволяє піднестись над національними історіями, які можуть бути, а часом є обмеженими, ізольованими й егоцентричними.
Дисципліна розрахована на вивчення студентами спеціальності «Музеєзнавство. Пам’яткознавство», отож особлива увага приділяється вивченню матеріальної культури Європи доби Середньовіччя, збереженим пам’яткам мистецтва, військової справи та господарства. В курсі також розглядається історія виникнення, розвитку та занепаду феодалізму в країнах Західної Європи та Візантії впродовж понад як тисячі років від падіння Західної Римської імперії до середини XVII століття.
Опис: процес формування і розвитку європейських народів і держав, які з’явилися в добу Середньовіччя, зародження їх національних культур, психології і особливостей, а також спадку, залишеного для сучасності. Особливості формування та становлення середньовічної європецської культури
Методи та критерії оцінювання: лекції, практичні заняття, самостійна робота.
Методи і критерії оцінювання:
- поточний контроль (40 %): усне опитування, відповіді на семінарах, написання рефератів.
- підсумковий контроль (60 %) іспит у формі тестування.
Критерії оцінювання результатів навчання: рейтингове оцінювання за 100-бальною
системою: поточний контроль – 40 балів (40 за відповіді на заняттях, 5 -за презентацію); підсумковий контроль – 60 балів (екзамен).
Робота на заняттях:
Доповідь - максимум 3 бали. Критерії:
- якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
– культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу);
– рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки.
Рецензування, опонування на занятті - максимум 2 бали (вміння опонувати та рецензувати; вміння аргументувати власні судження та висновки під час наукової дискусії).
Презентація проекту з актуалізації маловідомих об'єктів культурної спадщини - 5 балів. Критерії: – вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати та узагальнювати матеріал;
- загальне оформлення візуального ряду;
-творчий підхід до подачі інформації;
-логічність і послідовність викладу матеріалу;
-залучення достатньої кількості джерел інформації.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Гордієнко В., Гордієнко Г., Кривошея І., Салата О. Історія середніх віків. Практикум.– К., 2018. – Ч. 1, 2.
2. Еко У. Історія європейської цивілізації. Середньовіччя. Замки. Торговці. Поети. – К., 2018.
3. Le Goff J. Heroes and Marvels of the Middle Ages. – London: Reaktion Books, 2020.
4. Балух В., Коцур В. Ранньомодерна Європа. Чернівці, 2016
5. Балух В., Коцур В. Історія середніх віків. У 2 -х т. Том 1. Раннє Середньовіччя. – Чернівці, 2016
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).