Супервізія в установах соціальної сфери
Спеціальність: Управління установами соціальної сфери
Код дисципліни: 7.232.01.E.020
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Соціологія та соціальна робота
Лектор: Ставкова Софія Георгіївна, к.пед.н., доцент
Климанська Лариса Дмитрівна,д.політ.н., професор
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Фахові компетентності професійного спрямування (ФКС):
2.2. Здатність створювати та організовувати ефективні комунікації в процесі управліннялюдським потенціалом установи соціальної сфери;
2.3 Здатність використовувати психологічні технології роботи з персоналомустановсоціальної сфери;
Результати навчання: 2.2. Вміти мотивувати персонал установи, делегувати повноваження та управлятилюдським розвитком;
2.4. Організовувати та здійснювати ефективну супервізію серед персоналу установи
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Методологія і методи наукового дослідження
Правові засади управління установами соціальної сфери
Фінансово-економічне забезпечення установ соціальної сфери
Психологічні засади та комунікаційні технології в управлінні установами соціальної сфери
Особиста і комунікаційна ефективність
керівника установи соціальної сфери
Іноземна мова за професійним спрямуванням
Супутні і наступні навчальні дисципліни
Адміністрування управління діяльністю соціальної сфери
Управління людським потенціалом
установ соціальної сфери
Коучинг і консультування в управлінні персоналом в установах соціальної сфери
Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи
Управлінська практика
Виконання магістерської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Запропонований курс «Супервізія в установах соціальної сфери» допоможестудентамусвідомити умови і стратегічні напрями розбудови супервізійної діяльності вУкраїні,зорієнтуватись на подальші пошуки у цій сфері. Це практичний, інтерактивний курс, у процесі вивчення якого студентипоглиблюютьзнання про супервізію як сферу професійної діяльності, процес, що базується на паритетнихстосунках між супервізором та супервізованим/ими та усвідомлюють їхнюважливість,атакож вагомість почуттів учасників, потребу у власному фаховому зростанні тавдосконаленні, якісному виконанні професійних обов’язків, надто у регулюваннійздійсненні контролювання професійної діяльності. Студенти поглиблюють розуміння того,що супервізори несуть відповідальність за захист клієнтів, за просування професії, завдосконалення фахового розвитку персоналу. Супервізію необхідно ефективноздійснюватина різних рівнях практики. Щоб бути ефективними, супервізори повинні кваліфіковановиконувати свої професійні ролі та володіти відповідними компетентностями.
Опис: Витоки супервізії. Супервізія в історичному контексті. Процес становлення супервізора.
Становлення супервізії як сфери професійної діяльності: зарубіжний досвід.
Вплив гуманістичних теорій на розвиток/зміну концепції супервізії. Гуманістична теорія.
Заснування позитивної психології. Наголос на сильних сторонах та ресурсах. Наснаження. Супервізорські стилі, фокуси, форми.
Етичні засади здійснення супервізії. Професійно-етичний кодекс соціального працівника. Професійні цінності соціальної роботи як основа супервізії.
Супервізія в структурному контексті організації та суспільства. Спрямованість супервізії на протистояння шкідливим наслідкам соціального пригнічення.
Вплив політики й культури організації на взаємодію супервізора та супервізованого. Типи супервізії (адміністративна, навчальна, підтримуюча) та рівні (індивідуальний, груповий)
її здійснення в соціальній роботі.
Адміністративна супервізія. Поняття адміністративної супервізії. Супервізія як складова підходу «Розвиток людських ресурсів» (англ. Human Resource Development).
Основні ролі супервізора. Оцінювання діяльності супервізованого як надання допомоги шляхом наснаження та підвищення професійної кваліфікації.
Супервізор як організаційний лідер. Лідерство у соціальній роботі. Типи лідерства. Соціальне лідерство.
Влада та делегування повноважень. Джерела влади та впливу на інших. Формування та спрямування мотивації і діяльності супервізованого/них на досягнення цілей і завдань організації. Застосування теорій мотивації у супервізії.
Розвиваючий підхід до навчання супервізорів. Поняття навчальної супервізії. Визначення навчальних потреб. Визначення власних навчальних пріоритетів. Навчання нових супервізорів.Супервізія студентів.
Теорія навчання дорослих. Стилі навчання дорослих. Принципи навчання дорослих.Техніки ефективного спілкування. Визначення множинного інтелекту.
Підтримувальна супервізія. Визначення стресу. Підтримувальна супервізія
Супервізія як засіб проти вигорання на робочому місці. Маркери емоційного вигорання Причини вигорання на робочому місці Синдром вигорання та вторинна травма. Форми попередження вигорання на робочому місці
Здійснення супервізії у ситуаціях конфлікту. Конфлікти з керівництвом. Типи «складних»
керівників і особливості безконфліктного спілкування з ними
Менеджмент часу і принципи раціональної організації професійної
діяльності. Раціональна та ірраціональна організація
професійної діяльності. Час як ресурс менеджера. Час як стратегія. Час як простір
раціональної організації. Принципи організації часу.
Супервізія як технологія подолання психологічного пресингу на роботі. Види психологічного пресингу на роботі: мобінг, булінг, босінг.
Поняття мобінгу та його прояви. Причини мобінгу. Стратегії протистояння мобінгу. Булінг як різновид насильства. Булінг та його прояви.
Стратегії протистояння булінгу.
Групова супервізія: група та її вплив на працівника, класифікація малих груп, групова динаміка. Навички консультанта і дорадника.
Малі та великі групи: спільне та відмінне. Первинні і вторинні групи, формальні та неформальні групи, групи членства і референтні групи. Група як основа соціальної організації. Феномени міжособистісних взаємодій у малій групі. Стадії розвитку малої групи (Forming, Storming, Norming, Performing, & Adjourning).
Методи та критерії оцінювання: Письмові та поєднані з усною компонентою екзамен, поточний (усний і письмовий) контроль - конспекти самостійної підготовки до занять, презентації, усні виступи, тестові завдання, контрольні роботи, індивідуальні дослідницькі завдання.
Оцінювання проводиться на підставі оцінки рівня досягнутих програмних результатів навчання магістра Освітньої програми «Управління установами соціальної фери», з використанням методів комплексної діагностики: семестровий контроль (СК) знань здобувачів освіти здійснюється за сумарною кількістю отриманих балів за результатами поточного контролю (ПК), та виконання контрольного заходу (КЗ).
Інформаційною базою, на підставі якої формуються засоби об'єктивного контролю ступеня досягнення результатів навчання є його тематика, завдання до практичних та індивідуальних робіт, перелік літератури та методичних рекомендацій.
Оцінювання рівня досягнення результатів навчання здійснюється після виконання здобувачами освіти робочої програми у повному обсязі.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль- максимум 40 балів, в тому числі:
Виконання тестових завдань- від 0 балів до 10 балів
Виконання ІНДЗ - від 0 балів до 30 балів
Екзамен- максимум 60 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Браун А., Боурн А. (2003) Супервізор у соціальній роботі: супервізіядоглядувгромаді, денних та стаціонарних установах – К.: Унів. вид-во«Пульсари»
Ставкова, С. Г. (2007). Супервізія – метод професійного становленнясоціальнихпрацівників: історичний аспект. Соціальна робота в Україні: теоріяі практика.2. – 35–41. Ставкова, С. Г. (2016). До питання вивчення супервізії як соціальної технології.Педагогіка і психологія професійної освіти, 3. 178–191. Ставкова, С. (2017). Адміністративна супервізія в організації соціальної служби:досвід Канади. У В. І. Сипченка (Ред.), Гуманізація навчально-виховногопроцесу, 3 (83), 95–106. Stavkova, S. (2017). Some Aspects of Continuing Professional EducationofSocialWorkers in Canada.Молодь і ринок.10 (153), 19–23. Ставкова, С. Г. (2017). Становлення супервізії як сфери професійної діяльностіусоціальній роботі: зарубіжний досвід. Вісник Луганськогонаціональногоніверситету ім. Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 7 (312), 243–253. Ставкова, С. (2009). Супервізія як метод професійного становленняспеціалістів:історичний аспект. Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей:Тезидоповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України. Харків:ХНУімені В. Н. Каразіна. Ставкова, С. Г. (2016). До питання професійної підготовки соціальнихпрацівників-супервізорів у системі неперервної освіти: досвід Канади. Управлінсько-педагогічні аспекти професійної діяльності викладача вищої школи. Черкаси:Чабаненко Ю. А. Ставкова С.Г. Теорія і практика неперервної професійної підготовкисоціальнихпрацівників до супервізійної діяльності в Канаді: монографія / АрхиповаС.П.,Гайдук Н. М., &Ставкова С. Г. – Черкаси : ЧНУ, - 2019. – 373с. Архипова С.П., Ставкова С.Г. (2020) Неперервна професійна підготовкамайбутніхфахівців соціономічних спеціальностей до супервізійної діяльності:монографія / С.П. Архипова, О.П. Лещинський. – ЧНУ, 2020. 335с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).