Методи органічного синтезу у фармацевтичному виробництві
Спеціальність: Промислова фармація
Код дисципліни: 7.226.02.O.019
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Технологія біологічно-активних сполук, фармації та біотехнологія
Лектор: доц. Журахівська Леся Романівна
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: - загальні компетентності:
• Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
• Потенціал до подальшого навчання;
• Відповідальність за якість виконуваної роботи.
- фахові компетентності:
• Здатність застосовувати сформовані цілісні уявлення про тонкий органічний синтез у пошуку нових лікарських субстанцій;
• Здатність до розробки технологічних процесів і методів виробництва нових лікарських субстанцій та препаратів;
• Здатність виявляти відповідність між структурою речовини, її фізико-хімічними властивостями, реакційною здатністю та методами її синтезу.
Результати навчання: Знання про сучасні методи експериментальної роботи у лабораторних і виробничих умовах.
Знання хімії і технології різних класів лікарських препаратів, вимоги до якості вихідної сировини і кінцевої продукції.
Проводити синтез органічних сполук з метою одержання вихідних речовин для лікарських субстанцій.
Вміти узагальнювати та систематизувати інформацію про хімічну структуру, фізичні та хімічні властивості, методи одержання та аналізу сучасних лікарських речовин.
Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити:
Хімія (органічна хімія)
кореквізити:
Фармацевтична хімія, Хімія і технологія лікарських субстанцій
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Методи органічного синтезу» знайомить студентів з різноманітними джерелами сировини для виробництва проміжних продуктів для лікарських речовин, хімічних засобів захисту рослин та інших продуктів тонкого органічного синтезу; механізмами хімічних реакцій, які лежать в основі методів органічного синтезу та технологічних процесів: сульфування, нітрування та нітрозування, галогенуваня, алкілування та ацилювання аміно- та гідроксисполук, окиснення та відновлення, методів взаємоперетворення функціональних груп, що мають препаративне значення, методів, що призводять до збільшення вуглець-вуглецевого скелету та його зміни (реакції конденсації – нециклічна та циклічна конденсація), шляхами одержання проміжних та кінцевих продуктів тонкого органічного синтезу.
Опис: Різноманітні джерела сировини для виробництва проміжних продуктів для лікарських речовин, хімічних засобів захисту рослин та інших продуктів тонкого органічного синтезу. Механізми хімічних реакцій, які лежать в основі методів органічного синтезу та технологічних процесів. Реагенти та умови проведення основних методів органічного синтезу: сульфування, нітрування, нітрозування та діазотування, азосполучення, галогенування, гідроксилювання, амінування, алкілування та ацилювання аміно- та гідроксисполук, окиснення та відновлення, реакції конденсації та перегрупування. Шляхи одержання проміжних та кінцевих продуктів тонкого органічного синтезу, схеми синтезу лікарських субстанцій.
Методи та критерії оцінювання: Основними методами діагностики знань є: поточний (ПК) і семестровий контроль (СК), який здійснюється з навчального матеріалу, обсяг якого визначений робочою програмою дисципліни за семестр.
Поточний контроль здійснюється під час лекцій з метою перевірки рівня засвоєння теоретичних і практичних знань та умінь студента. Поточний контроль становить 30 балів, з них, виконання лабораторних робіт оцінюється у 20 балів (при виконанні лабораторних робіт враховується рівень підготовки та засвоєнаня теоретичного матерілу, повнота та акуратність в оформленні лабораторної роботи та захист) та письмовий експрес-контроль №1 та №2 оцінюються сумарно 10 балів: тест №1 – оцінюється у 5 балів (10 питань по 0,5 бала) та тест №2 – оцінюється у 5 балів (10 питань по 0,5 бала).
Семестровий контроль проводиться у формі іспиту. Іспит – це форма СК результатів навчання студента виключно за всіма видами робіт, передбачених програмою навчальної дисципліни, оцінюється в 70 балів (письмова компонента – 60 балів та усна компонента – 10 балів): 10 питань I рівня – по 2 бали (сумарно – 20 балів); 5 питань II рівня – по 4 бали (сумарно – 20 балів); 2 питання III рівня – по 10 балів (сумарно – 20 балів). Питання третього рівня доповнюються теоретичним обґрунтуванням та/або наведенням схем перетворень.
Критерії оцінювання результатів навчання: • поточний контроль: письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, два тестових поточних заходи – 30 балів;
• підсумковий контроль - 70 балів ( контрольний захід, іспит): письмово-усна форма (60 балів - письмова компонента, 10 балів - усна компонента).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Муляк О.І. Методи органічного синтезу. Львів: Видавн. Центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008.
2. Ол. Швайка Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів: Посібник. – Донецьк. 2004. – 552 с.
3. В.Я. Чірва, С.М. Ярмолюк, Н.В. Толкачова, О.Є. Земляков Органічна хімія: Підручник. – Львів: БаК, 2009. – 996 с.
4. Янченко В.О., Смолський О.С., Демченко А.М. Основи хімії гетероциклічних сполук: Навч. посіб. – Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, 2010. – 224 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).