Вступ до інженерії програмного забезпечення
Спеціальність: Інженерія програмного забезпечення
Код дисципліни: 6.121.00.O.008
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Програмне забезпечення
Лектор: доцент Левус Євгенія Василівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: • K06. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
• K07. Уміння працювати в команді.
• К10. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
• К13. Здатність ідентифікувати, класифікувати та формулювати вимоги.
• К14. Здатність приймати участь у проектуванні програмного забезпечення, включаючи проведення моделювання (формальний опис) його структури, поведінки та процесів функціонування.
• К15. Здатність розробляти архітектури, модулі та компоненти програмних систем.
• К16. Здатність формулювати та забезпечувати вимоги щодо якості програмного забезпечення у відповідності з вимогами замовника, технічним завданням та стандартами.
• К20. Здатність застосовувати і розвивати фундаментальні і міждисциплінарні знання для успішного розв’язання завдань інженерії програмного забезпечення.
• К21. Здатність оцінювати і враховувати економічні, соціальні, технологічні та екологічні чинники, що впливають на сферу професійної діяльності .
• К22. Здатність накопичувати, обробляти та систематизувати професійні знання щодо створення і супроводження програмного забезпечення та визнання важливості навчання протягом всього життя.
•К23. Здатність реалізовувати фази та ітерації життєвого циклу програмних систем та інформаційних технологій на основі відповідних моделей і підходів розробки програмного забезпечення.
Результати навчання: ПР03. Знати основні процеси, фази та ітерації життєвого циклу програмного забезпечення.
ПР04. Знати і застосовувати професійні стандарти і інші нормативно-правові документи в галузі інженерії програмного забезпечення.
ПР05. Знати і застосовувати відповідні математичні поняття, методи доменного, системного і об’єктно-орієнтованого аналізу та математичного моделювання для розробки програмного забезпечення.
ПР06. Уміння вибирати та використовувати відповідну задачі методологію створення програмного забезпечення.
ПР09. Знати та вміти використовувати методи та засоби збору, формулювання та аналізу вимог до програмного забезпечення.
ПР10. Проводити передпроектне обстеження предметної області, системний аналіз об’єкта проектування.
ПР16. Мати навички командної розробки, погодження, оформлення і випуску всіх видів програмної документації.
ПР19. Знати та вміти застосовувати методи верифікації та валідації програмного забезпечення.
ПР23. Вміти документувати та презентувати результати розробки програмного забезпечення.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Основи програмування
Об'єктно-орієнтоване програмування
Людино-машинна взаємодія
Аналіз вимог до програмного забезпечення
Моделювання та аналіз програмного забезпечення
Якість і тестування програмного забезпечення
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна передбачає вивчення основ інженерної діяльності в галузі створення програмного забезпечення. Основними поняттями інженерної діяльності є життєвий цикл розробки ПЗ (SDLC), його складові (основні етапи ЖЦ ПЗ, процеси), моделі ЖЦ ПЗ, результати етапів. Лекції дисципліни включають також матеріал про уніфіковану мову моделювання UML, а саме про фундаментальні блоки UML - структурні й поведінкові сутності та відношення. Розглядаються основні діаграми, з допомогою яких моделюється структура й поведінка програмних систем.
Опис: Означення інженерії програмного забезпеченням (ІПЗ). Методи ІПЗ – модульне, структурне, об’єктно-орієнтоване, пост об’єктне програмування. Тенденції розвитку мов програмування. Інженерні складові інженерії програмного забезпечення: програмний продукт, проект, процес, персонал. Ідентифікація основних етапів життєвого циклу розробки програмного забезпечення. Аналіз та визначення вимог. Проектування. Програмна реалізація. Тестування. Експлуатація.Супровід. Економічна складова інженерії програмного забезпечення. Структура життєвого циклу ПЗ згідно міжнародних стандартів ПІ. Роль стандартів в галузі ПІ. Базові моделі життєвого циклу розробки програмного забезпечення (каскадна, спральна, компонентна). Гібридні моделі життєвого циклу розробки програмного забезпечення (ітераційна, інкрементна, швидкого прототипування, V-подібна). Промислові методології розробки ПЗ. RUP - модель ЖЦ ПЗ.MSF - модель ЖЦ ПЗ. Поняття про гнучкі технології розробки ПЗ. XP - модель ЖЦ ПЗ. Scrum.
Моделювання ПЗ. Історія створення UML. Мова UML – мова специфікування, візуалізації, документування, конструювання програмних систем. Сутності (структурні, поведінкові, групуюча, анотаційна), відношення (узагальнення, асоціація, залежність, реалізація) й діаграми мови UML. Діаграма прецедентів - первинна модель програмної системи. Діаграма класів - центральна ланка об'єктно-орієнтованого моделювання.
Методи та критерії оцінювання: 1) Захист лабораторних робіт включає демонстрацію сформованих за індивідуальним варіантом файлів за комп’ютером (документи, звіти, зображення, програма), оформлення письмових звітів до лабораторних робіт.
2) Усне опитування відбувається на лабораторних заняттях та під час здачі екзамену. Опитування здійснюється за питаннями зі сформованих списків до кожної лабораторної роботи та екзамену.
3) Тестування відбувається у ВНС під час контрольного заходу (поточного опитування) та під час екзамену.
4) Екзамен складається з письмової компоненти (тест) та усної компоненти (індивідуальне опитування)
Критерії оцінювання результатів навчання: • поточний контроль включає захист 6 лабораторних робіт з усним опитуванням та письмовими звітами (6+4+6+3+4+3=26 %) та письмовий тест (19%). Для захисту перших чотирьох лабораторних з балами встановлюються крайні терміни. За межами крайніх термінів роботи оцінюються в 0 балів;
• контрольний захід - екзамен: письмово-усна форма (50+5=55%). Письмова компонента проводиться в формі тесту із завданнями різного рівня складності.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Левус Є. В. Вступ до інженерії програмного забезпечення: навч.посібник/ Є.В. Левус, Н.Б. Мельник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2018. – 248 с.
2. Левус Є. В. Життєвий цикл програмного забезпечення: навчальний посібник / Є. В. Левус, Т. А. Марусенкова, О. О. Нитребич. – Львів: Видавництво "Львівська політехніка", 2017. – 208 c.
3. Левус Є. В. Вступ до інженерії програмного забезпечення: 1024 завдання для підготовки до контрольних заходів: навчальний посібник / Є. В. Левус, Т. А. Марусенкова,– Львів: Видавництво "Львівська політехніка", 2021. – 188 c.
4.Вступ до інженерії програмного забезпечення [Електронний ресурс] : електронний навчально-методичний комплекс. Укладачі: Левус Є.В., Марусенкова Т.А. - Національний університет "Львівська політехніка" . - Режим доступу: https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=740
4. Лавріщева К.М. ПРОГРАМНА ІНЖЕНЕРІЯ.– К.– 2008.–319 с.
5. Постіл С. Д. Uml. Уніфікована мова моделювання інформаційних систем : навч. посіб., - Ірпінь : Ун-т держ. фіск. служби України, 2019. - 321 с.
6. Петрик М. Моделювання програмного забезпечення. науково-методичний посібник/ Петрик М., Петрик О. – Тернопіль : Вид-во ТНТУ імені Івана Пулюя, 2015. – 200 с.
7. Бородкіна І.Л. Інженерія програмного забезпечення: посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Бородкіна І.Л., Бородкін Г.О. – К.: Центр учбової літератури, 2021. – 204 с.
8. UML Diagrams Full Course. - [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=WnMQ8HlmeXc
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).