Аналіз вимог до програмного забезпечення
Спеціальність: Інженерія програмного забезпечення
Код дисципліни: 6.121.00.O.028
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Програмне забезпечення
Лектор: д-р техн. наук, проф. Грицюк Юрій Іванович
Семестр: 5 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти таких компетентностей:
ІНТ: Здатність вирішувати складні спеціалізовані завдання або практичні проблеми інженерії програмного забезпечення, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів інформаційних технологій.
Загальні компетентності:
1) Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (К01);
2) Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (К02);
3) Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел (К06);
4) Здатність працювати в команді (К07).
Фахові компетентності:
1) Здатність ідентифікувати, класифікувати та формулювати вимоги (ФК1);
2) Здатність формулювати та забезпечувати вимоги щодо якості програмного забезпечення у відповідності з вимогами замовника, технічним завданням та стандартами (ФК4);
3) Здатність дотримуватися специфікацій, стандартів, правил і рекомендацій в професійній галузі при реалізації процесів життєвого циклу (ФК5);
4) Здатність застосовувати і розвивати фундаментальні і міждисциплінарні знання для успішного розв'язання завдань інженерії ПЗ (ФК8);
5) Здатність оцінювати і враховувати економічні, соціальні, технологічні та екологічні чинники, що впливають на сферу професійної діяльності (ФК9);
6) Здатність накопичувати, обробляти та систематизувати професійні знання щодо створення і супроводження програмного забезпечення та визнання важливості навчання протягом всього життя (ФК10);
7) Здатність реалізовувати фази та ітерації життєвого циклу програмних систем та інформаційних технологій на основі відповідних моделей і підходів розробки програмного забезпечення (ФК11);
8) Здатність до алгоритмічного та логічного мислення (ФК14).
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
1. Здатність демонструвати знання та розуміння основ різних підходів до розроблення користувацьких і системних вимог до ПЗ, які стосуються області наявних проблем і області прийняття рішень відповідно.
2. Здатність демонструвати знання основ і методів системного моделювання різних особливостей предметної області, для якої потрібно розробити вимоги до ПЗ на підставі як загального процесу розроблення вимог, так і конкретних її випадків – області наявних проблем і області прийняття рішень.
3. Здатність демонструвати поглиблені знання принципів і методів розширеного аналізу зв'язків між вимогами до ПЗ та їхніми атрибутами, які стосується різних ієрархічний рівнів складних ПС, а також різних її компонент.
4. Вміння розробляти вимоги до складних програмних систем на підставі загального процесу з можливим поєднанням принципів і методів інших альтернативних підходів.
5. Вміння використовувати знання типових методів: виявлення та формалізації вимог до ПЗ; аналізу вимог та їх узгодження з зацікавленими сторонами; управління змінами у вимогах до ПЗ;
6. Обґрунтовувати особливості використання: різних типів вимог до ПЗ на різних рівнях реалізації програмного проекту; наявної методології верифікації вимог до ПЗ; сучасних програмних засобів для визначення та аналізу вимог до ПЗ.
Внаслідок вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
ПР05. Знати і застосовувати відповідні математичні поняття, методи доменного, системного і об'єктно-орієнтованого аналізу та математичного моделювання для розробки програмного забезпечення.
ПР07. Знати і застосовувати на практиці фундаментальні концепції, парадигми і основні принципи функціонування мовних, інструментальних і обчислювальних засобів інженерії програмного забезпечення.
ПР11. Вибирати вихідні дані для проектування, керуючись формальними методами опису вимог та моделювання.
ПР12. Застосовувати на практиці ефективні підходи щодо проектування програмного забезпечення.
ПР14. Застосовувати на практиці інструментальні програмні засоби доменного аналізу, проектування, тестування, візуалізації, вимірювань та документування програмного забезпечення.
ПР23. Вміти документувати та презентувати результати розробки програмного забезпечення.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Вступ до інженерії ПЗ
Конструювання ПЗ
Моделювання та аналіз ПЗ
Архітектура і проектування ПЗ
Якість ПЗ і тестування
Менеджмент проектів з розробки ПЗ
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна передбачає вивчення основних понять про вимоги до ПЗ та про їх аналіз, деякі проблеми розроблення вимог до ПЗ та особливості управління ними, структуру загального процесу розроблення вимог до ПС, а також використання системного моделювання для їх розроблення. Особлива увага зосереджена на техніці та принципах формулювання вимог до ПЗ і на їх аналізі, на розробленні користувацьких вимог в області наявних проблем і системних вимог в області прийняття рішень, на використанні методу розширеного аналізу вимог для відображення зв'язків між ними, а також на особливостях управління процесом розроблення вимог до ПЗ.
Опис: 1. Вступ. Введення в дисципліну АВдоПЗ.
2. Основні поняття про вимоги до програмного забезпечення та про їх аналіз.
3. Проблеми розроблення вимог до програмного забезпечення.
4. Структура загального процесу розроблення вимог до програмної системи.
5. Використання системного моделювання для розроблення вимог до програмного забезпечення.
6. Особливості формулювання вимог до програмного забезпечення та їх рецензування.
7. Розроблення користувацьких вимог до програмного забезпечення в області наявних проблем.
8. Розроблення системних вимог до програмного забезпечення в області прийняття рішень.
9. Використання розширеного аналізу зв'язків між вимогами до програмного забезпечення.
10. Особливості управління процесом розроблення вимог до програмного забезпечення.
11. Автоматизація процесу управління вимогами до програмного забезпечення.
12. Rational DOORS – ефективний засіб для управління вимогами до програмного забезпечення.
13. Автоматизація процесу прийняття рішень при аналізі вимог до програмного забезпечення.
14. Інструменти автоматизації об'єктно-орієнтованого проектування програмних систем.
15. Інженерія вимог до програмних систем.
Методи та критерії оцінювання: 1. Усне опитування на лабораторних заняттях.
2. Контрольні тести на лабораторних заняттях.
3. Захист лабораторних робіт.
4. Екзаменаційний контроль (письмова компонента (тести), усна компонента).
Критерії оцінювання результатів навчання: 1. Лабораторні роботи – 35 балів
2. Контрольні тести на лабораторних заняттях – 10 балів
Разом за ПК – 45 балів
Екзаменаційний контроль:
1) письмова компонента (тести) – 50 балів
2) усна компонента – 5 балів
Разом за дисципліну 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. ЕНМК з дисципліни «Аналіз вимог до програмного забезпечення» сертифікат № 02539, номер та дата реєстрації Е41-163-151 / 2021 від 28.06.2021 р. Доступний з : https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=8633
2. Грицюк Ю.І. Аналіз вимог до програмного забезпечення : навч. посібник / Ю. І. Грицюк. – Львів : Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2018. – 456 с.
3. Грицюк Ю.І. Рекомендації IEEE з розроблення вимог до програмного забезпе-чення : навч. посібн. – Львів : Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2018. – 160 с.
4. Аналіз вимог до програмного забезпечення: методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни для студентів напряму підготовки 6.050103 "Програмна інженерія" / Укл.: О.Є. Білас, Н. Б. Мельник – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2018. – 70 с.
5. Вигерс К. Разработка требований к программному обеспечению : пер. с англ. Moscow: Издательско-торговый дом "Русская Редакция", 2004. – 576 с.
6. Вигерс К., Битти Д. Разработка требований к программному обеспечению : пер. с англ. – 3-е изд., доп. Moscow: Издательско-торговый дом "Русская Редакция"; СПб.: БХВ-Петербург, 2014. – 736 стр.
7. Коберн А. Современные методы описания функциональных требований к системам. Moscow: Лори, 2002. – 263 с.
8. Коберн Алистер. Современные методы описания функциональных требований к системам (Writing Effective Use Cases) : пер. с англ. Е. Борисова. Moscow: OZON Status, 2012. – 264 с
9. Корнипаев Илья. Требования для программного обеспечения. Рекомендации по сбору и документированию. Moscow: OZON Status, 2013. – 118 с.
10. Халл Элизабет, Джексон Кен, Дик Джереми. Разработка и управление требованиями. Практическое руководство пользователя: пер. Илья Корнипаев. – 2-е изд. Moscow: Telelogic. – 2005. – 229 с.
11. Кролл П., Крачтен Ф. Rational Unified Process – это легко. Руководство по RUP для практиков : пер. с англ. Moscow: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2004. – 432 с.
12. Лэффингуэлл Д., Уидриг Д. Принципы работы с требованиями к программному обеспечению: Унифицированный подход : пер. с англ. Moscow: Изд. дом Вильямс, 2002. – 448 с.
12. Соммервилл Иан. Инженерия программного обеспечения : пер. с англ. – 6-е изд. Moscow: Изд. дом Вильямс, 2002. – 624 с.
13. Standard for Software Verification and Validation Plans(ANSI/IEEE standard 1012-1986).
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).