Програмування процесів роботизованого виробництва

Спеціальність: Роботомеханічні системи та комплекси
Код дисципліни: 7.131.01.O.004
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: к.т.н., доц. Дмитерко петро Романович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Курс “Програмування процесів роботизованого виробництва” є важливим етапом підготовки спеціалістів та магістрів за спеціальністю 131 «Прикладна механіка» спеціалізації “Роботомеханічні системи та комплекси“. Ціль викладання дисципліни “Програмування процесів роботизованого виробництва” полягає у формуванні професійних компетенцій з принципів та технології програмування обробки деталей на верстатах з ЧПК токарної, фрезерної, свердлильно- розточувальної груп і багато - інструментальних верстатів.
Завдання: загальні компетентності: 1. вміння аналізувати технологічні процеси виготовлення деталей і виявляти найбільш оптимальні з точки зору економічної ефективності і якості виготовлених деталей. 2. вміння виявляти основні науково-технічні проблеми на основі практичної діяльності і аналізу літературних джерел; 3. визначати методи і порядок проведення експериментальних досліджень при вирішенні проблемних задач: 4. Здатність здійснювати пошук і продукувати нові ідеї в розвитку технологічних процесів автоматизованих виробництв: 5. Уміння планувати і розв’язувати задачі програмного забезпечення верстатного обладнання з ЧПК: 6. На основі набутих теоретичних знань здійснювати постановку задач для наукових досліджень в напрямку програмного забезпечення верстатного обладнання. фахових компетентності: 1. теоретичні знання, а також практичні навики отримані студентами в процесі вивчення дисципліни дозволяють ефективно здійснювати проектування і розробку технологічних процесів у машинобудуванні; 2. Самостійно застосовувати та освоювати сучасні теорії програмування, нові системи комп’ютерного забезпечення систем ЧПК; 3. Аналізувати теоретичні і емпіричні моделі досліджень якості формування оброблюваних поверхонь і результати застосовувати в технологічних процесах машинобудівного виробництва; 4. Здатність приймати участь у виконанні проектів враховуючи технологічні, конструктивні, експлуатаційні і економічні чинники, аналізувати і вибирати оптимальні рішення, прогнозувати їх наслідки, проводити патентні дослідження.
Результати навчання: 1. Здійснювати вибір технологічного процесу і засобів виготовлення деталей у машинобудуванні, 2. Здійснювати організацію і планування виробничого процесу в машинобудівних цехах де використовуються верстати з ЧПК, 3. Складати програми для обробки деталей на верстатах із ЧПК Знати: - типове технологічне обладнання з ЧПК та умови його експлуатації; - спеціальні цільові механізми i пристрої верстатів з ЧПК; ? - методи розрахунку i підготовки інформації, її кодування і складання робочих програм;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Інформаційні процеси та системи виробництв; • Системи 3D моделювання; • Гнучкі автоматизовані системи дискретних виробництв
Короткий зміст навчальної програми: В курсі лекцій викладені матеріали підготовки керуючих програм обробки деталей на верстатах з ЧПК. В першому і другому розділах розглядаються типові технологічні схеми формування поверхонь деталей. Вивчаються координатні системи і методи програмування геометричної, технологічної і допоміжної інформації. В третьому, четвертому і п’ятому розділах вивчається програмування обробки деталей на токарних, свердлильних і розточувальних верстатах і на фрезерувальних і багатоопераційних верстатах.
Опис: Розділ №1. Основи кодування інформації. Розділ 2. Системи координат і керуючі стандартні програми. Розділ 3. Програмування оброблювання деталей на токарних верстатах. Розділ 4. Програмування оброблювання деталей на свердлильних і розточувальних верстатах. Розділ 5. Програмування оброблювання деталей на фрезерувальних і багатоопераційних верстатах.
Методи та критерії оцінювання: Методом навчання є спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладача, направленої на рішення завдань виховання і розвитку студентів в процесі навчання. Найбільш доцільним при викладанні курсу «Програмування процесів роботизованого виробництва» є використання таких методів навчання: 1) словесні методи - розповідь-пояснення, бесіди, лекції-дискусії; 2) наочні методи – демонстраційні матеріали, презентації; 3) практичні методи – аналіз проблемних ситуацій, розв’язування задач на основі практичних ситуацій; вирішення рейсових та тестових завдань; 4) бінарні (подвійні) – коли методи поєднуються і передбачається чотири рівні їх застосування: - на інформаційному рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно- інформаційного методу (лекційні заняття); - на проблемному (аналітичному) рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно-проблемного методу (практичні заняття); - на евристичному (пошуковому) рівні словесна форма набуває характеру словесно-евристичного методу (самостійна та індивідуальна робота студентів); - на дослідному рівні словесна форма набуває характеру словеснодослідницького методу (самостійна та індивідуальна робота студентів).
Критерії оцінювання результатів навчання: • поточний контроль (70%): захист звітів з лабораторних робіт (30%), контрольна робота (40%); • підсумковий контроль (30 %, контрольний захід, залік): письмово-усна форма (30%)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Гевко Б. М., Матвійчик А. Б. Технологія обробки на верстатах з ЧПК. Навчальний посібник. – Тернопіль, ТДТУ. 2004р. 131с. 2. Кузнєцов Ю. М. Верстати з ЧПК та верстатні комплекси.- К. – Тернопіль; ТОВ «ЗМОК» - ПП «ГНОЗИС» 2003р. 294с. 3. Муляр Ю. І., Дерібо О. В. Програмування багато інструментальної обробки верстатах з ЧПК. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 190 с. 4. Системи автоматизованого програмування верстатів з ЧПК : навчальний посібник / С. Л. Міранцов, В. І. Тулупов, С. Г. Онищук, Ю. Б. Борисенко, Є. В. Мішура, О. С. Ковалевська – Краматорськ : ДДМА, 2011. – 152 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).