Психологія травми
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 7.053.01.O.005
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретична та практична психологія
Лектор: канд. психол. н., доцент, Шамлян К.М.
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: -Здатність розв’язувати складні завдання і проблеми у процесі навчання та професійної діяльності у галузі психології, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується комплексністю та невизначеністю умов і вимог.
-Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
-Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
-Здатність оцінювати межі власної фахової компетентності та підвищувати професійну кваліфікацію.
-Здатність дотримуватися у фаховій діяльності норм професійної етики та керуватися загальнолюдськими цінностями.
Результати навчання: -Розробляти програми психологічних інтервенцій (тренінг, психотерапія, консультування тощо), провадити їх в індивідуальній та груповій роботі, оцінювати якість.
-Оцінювати ступінь складності завдань діяльності та приймати рішення про звернення за допомогою або підвищення кваліфікації.
-Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні дисципліни:
Психологія особистості
Психологія стресу
Психічна травма
Психологія надзвичайних ситуацій
Супутні дисципліни:
Психологічне консультування з основами психотерапії
Психоаналітичні теорії
Психологія здоров'я
Короткий зміст навчальної програми: «Психологія травми» є обов’язковою дисципліною на магістратурі. З проблемою психічної травми психолог повинен стикатися у своїй професійній діяльності. Уміння надавати психологічну допомогу при роботі з психічною травмою потребує спеціальної теоретичної та практичної підготовки, яка є необхідною складовою професійної компетентності професійного психолога.
Викладання курсу «Психологія травми» має дати базові теоретичні знання з психології травми, розкрити багатоаспектність проблеми психічної травми, сформувати розуміння необхідності комплексного поглибленого підходу до її вирішення, орієнтувати на адекватний підбір методів. психологічної роботи з різними видами психічних травм.
Опис: 1. ПСИХОЛОГІЯ ТРАВМИ: ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ, ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Поняття психічної травми. Етапи наукового інтересу до проблеми травматизму. Вивчення істерії. Невроз страху і травматичний невроз (Е. Крепелін). Військово-травматичні неврози. «Боротьба з неврозами між статями» - дослідження сексуального насильства.
Психічна і фізична травма. Психічна травма і травматична ситуація. Типи психотравмуючих ситуацій: І та ІІ тип.
2 ПЕРША ПСИХОАНАЛІТИЧНА ТЕОРІЯ НЕВРОЗУ ЦЕ ТЕОРІЯ ТРАВМИ
Психоаналіз як науковий напрям і як психотерапевтична система. Теорія травми або теорія спокушання дитини. «Дослідження істерії» (Брейер, Фрейд), «Етіологія неврозу» (Фрейд).
Повернутися від теорії травми до теорії інстинктів. «Три есе з теорії сексуальності» (Фрейд).
3. КОНЦЕПЦІЇ ТА ТЕОРІЇ ПСИХІЧНОЇ ТРАВМИ
Основні положення теорії травми З. Фрейда. Перетворення симптомів. Психоаналітична теорія неврозу О. Феніхеля. Характерні симптоми та шляхи подолання психічної травми. Концепція психічної травми Д. Калшеда. «Внутрішній світ травми». Родова травма (О. Ранк).
4. ВИДИ ПСИХІЧНИХ ТРАВМ
Шокова психічна травма. Емоційна травма. Травма розвитку. Ембріональна травма. Родова травма. Статева травма. Дитяча психічна травма. Фізіологічні, психологічні, соціальні аспекти психічної травми. Трансгенераційна травма. Травма втрати дитини. Загальні етапи психологічної роботи з психічною травмою.
5. СТРЕС, ПТСР, СКЛАДНИЙ ПТСР ЯК НАСЛІДОК ПСИХІЧНОЇ ТРАВМИ
Поняття про стрес, травматичний стрес, посттравматичний стресовий розлад. Діагностичні критерії ПТСР. Комплексний ПТСР. Послідовна травма та травма розвитку. Критерії (зони порушення) та симптоми комплексного ПТСР. Дисоціативні симптоми.
6. ДИТЯЧИЙ ТРАВМАТИЗМ
Особливості дитячого травматизму. Особливості роботи з дорослим, який отримав травму в дитинстві. Вплив дитячої травми на здоров'я дорослих (дослідження Феліччі). Фактори травматизму в ранньому дитинстві. Потреба прихильності як необхідна умова розвитку. Теорія прихильності Дж. Боулбі. Способи терпимості до кривдника.
Насильство над дітьми: види, соціально-психологічні фактори та наслідки психічної травми. Поширеність видів насильства над дітьми в Україні.
7. НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК. ПСИХІЧНІ ТРАВМИ ВНАСЛІДОК СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА
Насильство над жінками: домашнє насильство та зґвалтування. Три етапи циклу домашнього насильства над жінками. Причини запровадження домашнього насильства над жінками.
зґвалтування. Синдром травматичного зґвалтування (ТРС), його фази. Фактори психічної травми сексуального насильства. Важливість соціальної підтримки.
8. ПСИХОТЕРАПІЯ ПСИХІЧНОЇ ТРАВМИ Загальні підходи до психотерапії ПТСР. Різні психотерапевтичні підходи в психотерапії психічної травми. Когнітивно-поведінкова психотерапія в роботі з психічною травмою. ПТСР у учасників бойових дій.
9. КАТАТІМНО-ІМАГНАТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ В ЛІКУВАННІ ПСИХІЧНОЇ ТРАВМИ
Уявні техніки в роботі з ПТСР. Лікування гострих і складних психічних травм методами кататимо-імагінативної психотерапії.
Методи та критерії оцінювання: - поточний контроль: усне індивідуальне та фронтальне опитування, самостійні письмові роботи, доповіді, звіт про розбір випадків роботи з психічною травмою, звіти з практичних занять з психодіагностики;
- періодичний контроль: тестовий контроль у віртуальному навчальному середовищі після завершення основних тем курсу;
- підсумковий контроль: письмова форма (тестовий контроль).
Критерії оцінювання результатів навчання: Семестрове оцінювання знань студентів здійснюється за загальною кількістю балів, отриманих за результатами поточного та періодичного контролю (не більше 40 балів) та підсумкового контрольного заходу у формі екзамену (не більше 60 балів, у тому числі письмова складова – 50). балів, усний компонент – 10 балів).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Дж.Герман. Психологічна травма та шлях до одужання: наслідки насильства – від знущань у сім’ї до політичного терору. – Львів, Видавництво Старого Лева, 2019. – 424с.
2. Лисеная А. М. Психическая травма и пути ее преодоления // «Психология переживаний», за ред. А. С. Качарян, А. М.Лисеная. – Х: ХНУ
3. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 960 с.
4. Донна Джексон Наказава. Осколки детских травм http://loveread.ec/read_book.php?id=72770&p=1)
5. «Насильство щодо дітей в Україні. Всеукраїнське опитування громадської думки» / за ред. С. Павлиш, Т. Журавель. – К.:, вид-во ФОП Клименко, 2015. – 146 с. / https://rm.coe.int/poll-druk1-2-/168075de65
6. Лейбин В. М. Классический психоанализ: история, теория, практика. [Електронний ресурс] - https://www.psyoffice.ru/119-lejjbin-v.-m.-klassicheskijj-psikhoanaliz.html
7. Куттер П. Современный психоанализ. – СПб, 1997.
8. Штайнер Б. Психотравматерапия острых и комплексных травм з позиций кататимно-имагинативного подхода к лечению // Символдрама, современное издание о психологии и психотерапии: сборник научных статей, № 1-2, 2016.– С. 14 – 27.
9. Столярова-Шерешевская Е. Психическая травма: актуальные аспекты // Символдрама: сборник научных статей, № 1-2, 2016.– С. 32 – 39.
10. Турецкая Х. Имагинативные техники в психотерапии ПТСР: анализ подходов. Применение имагинации в психотерапевтической практике // Символдрама: сборник научных статей, № 1-2, 2016.– С. 40 – 49.
11. Донцова А., Ткаченко Т. Некоторые психотерапевтические аспекты работы с психической травмой // Символдрама: сборник научных статей, № 1-2, 2016.– С. 58 – 66.
12. Тонкачева Т. Работа с трансгенерационной травмой по методу «Символдрама»в краткосрочной психотерапии детей и подростков // Символдрама: сборник научных статей, № 1-2, 2016.– С. 67 – 71.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).