Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи

Спеціальність: Екологічний контроль та аудит
Код дисципліни: 7.101.02.O.013
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Екологія та збалансоване природокористування
Лектор: к.т.н., доцент Гуглич Сергій Іванович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладення дисципліни є набуття знань, вміння та безпосередньо практичної підготовки до самостійної роботи після закінчення бакалаврату на відповідних посадах, набуття досвіду інже¬нерно-організаційної, технологічної та дослідницько-експе¬риментальної роботи у виробничих підрозділах підприємств.
Завдання: 2.2. Завдання навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей: загальні компетентності: ІНТ. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та проблеми у сфері екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування при здійсненні професійної діяльності або в процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов та вимог. фахові компетентності: ФК07. Здатність здійснити комплексну оцінку впливу на природні ресурси, здоров’я людей, стан техногенного середовища внаслідок реалізації планованої діяльності в масштабах обраної території та регіону. ФК 08. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування. ФК 09. Здатність самостійно розробляти екологічні проекти шляхом творчого застосування існуючих та генерування нових ідей.
Результати навчання: Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування: • ознайомлення із сучасними конструкціями очисної апаратури, чинними стандартами та нормативними актами; • розробка досконалих технологій очищення виробничих скидів та викидів, грамотне проектування очисних (утилізаційних) установок; • уміння користуватись довідковою, періодичною та технічною літературою, методичними рекомендаціями; набуття навичок у проведенні аналізу отриманої інформації, здатності приймати самостійно інженерні рішення в кожному конкретному випадку. Знати правові та етичні норми для оцінки професійної діяльності, розробки та реалізації соціально-значущих екологічних проектів в умовах суперечливих вимог.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Екологічна біотехнологія. • Нормування та прогнозування емісій промислових забруднень. • Методологія досліджень та моделювання процесів очищення промислових відходів. • Утилізація промислових та побутових відходів. • Оцінка впливу на навколишнє середовище.
Короткий зміст навчальної програми: Магістерська практика є завершальним етапом вивчення та засвоєння дисциплін та являє собою важливу роботу, яка є прообразом частини майбутньої магістерської кваліфікаційної дипломної роботи. Практика передбачає самостійне виконання, уміння працювати з літературними джерелами, порівнювати та аналізувати варіанти рішень і вибирати оптимальні. Під час виконання практики магістранти виконують технологічні та гідравлічні розрахунки за чинними стандартами, каталогами і довідковою літературою, вибирають апаратуру для очищення промислових викидів, розробляють технологічні схеми очищення для конкретних умов роботи із урахуванням екологічних вимог.
Опис: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: • організація природоохоронної служби на підприємстві; • сучасний екологічний стан території та кожного компо¬нента природного середовища; • техногенне (антропогенне) навантаження на природні екосистеми; • обґрунтування і план проведення природоохоронних за¬ходів; • еколого-економічна ефективність діяльності підприємс¬тва; • геологічне середовище та мінерально-сировинні ресурси, їх стан, порушення ї забруднення; • стан розробки мінерально-сировинних ресурсів; • геоморфологічна карта з порушеннями рельєфу сучасни¬ми та прадавніми геодинамічними процесами; • природний стан та хімічне, бактеріальне, радіонуклідне забруднення підземних, ґрунтових та поверхневих водних ресурсів; • водопостачання, водоспоживання, водовідведення та во¬догосподарський баланс; • очищення вод, утилізація відходів, зворотне водокористу¬вання; • забруднення атмосферного повітря стаціонарними джере¬лами; • забруднення атмосферного повітря автотранспортом; • тенденції змін стану повітряного басейну і прогнозування їх розвитку в близькому і подальшому майбутньому; • стан мікрокліматичних ресурсів; • несприятливі метеорологічні явища (зливи, грози, град, по¬сухи і суховії, заморозки, тумани, гололідно-наморозкові явища, заметілі та снігоперенос тощо) та їх прогнозування; • забруднення ґрунтового покриву та стан земельних ре¬сурсів; • структура земельних ресурсів; • рекультивація земель; • тенденції змін земельних ресурсів і прогнозування дина¬міки їх використання в близькому і подалыиому майбут¬ньому; • стан природних та штучних рослинних ресурсів; • тваринний світ, його охорона і раціональне використання; • заповідний фонд і перспективи його розвитку; • охорона об'єктів біосфери; • пам'ятники природи; • джерела забруднення, об'єм розповсюдження шкідливих викидів у повітря, воду та на поверхню землі; • каталог джерел забруднення, їх об'єм і розподіл за типом; • характеристика очисних споруд; • побутові та промислові відходи; • екологічні ситуації в районах сміттєзвалищ; • радіаційне забруднення; • деталізація аномалій і вивчення їх природи; • шумове, електромагнітне, високочастотне забруднення; • загальна характеристика населення району; • санітарно-гігієнічний та медико-біологічний стан тери¬торії; • природні та санітарно-гігієнічні умови виникнення ін¬фекційних захворювань та природних біогеохімічних епідемій; • професійні захворювання та їх зв'язок зі станом навко¬лишнього середовища; • вплив мінеральних добрив, отрутохімікатів, куріння, радіації тощо на здоров'я людей; • карта професійних захворювань на промислових підпри¬ємствах і в сільській місцевості; • тривалість життя і дитяча смертність. Програмою дисципліни передбачено заключна підготовка студентів як висококваліфікованих користувачів обчислювальної техніки і формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для вирішення професійних завдань з використанням обчислювальної техніки.
Методи та критерії оцінювання: • Поточний контроль, усне опитування (40%) • підсумковий контроль (контрольний захід, залік): письмова форма (60%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Згідно з робочою програмою проходження практики студентів контролюється керівни¬ком практики від університету та керівником практики від бази практики. Доводяться до відома організаційні заходи пе¬ред від'їздом студентів на практику: інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки, надання студен¬там необхідних документів (програми практики, щоденника, методичні поради від керівника практики тощо). Вказується на те, що на базах практики існує установлений режим пра¬ці, якого повинні дотримуватися студенти. Висвітлюються питання, які стосуються контролю за діяльністю студентів керівником практики від університету і підприємства.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод/ за заг. редакцією проф. А.К.Запольського/. -К.: Лібра, 2000. –552 с. 2. Бурдіян Б.Г., Дерев’янко В.О., Кривульченко А.І. Навколишнє середовище та його охорона. -К.: Вища школа, 1993. –227 с. 3. Балабеков О.С., Балтабаев Л.Ш. Очистка газов в химической промышленности. Процессы и аппараты. -М.: Химия, 1991. –251 с 4. Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по проектированию / Под ред. Ю.И. Дытнерского. –М.: Химия, 1991. 5. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. –М.: Химия, 1971. 6. Плановский А.Н., Николаев П.И. Процессы и аппараты химической и нефтехимической технологии. –М.: Химия, 1987. 7. Справочник проектировщика. Канализация населенных мест и производственных предприятий /Подобщ. ред. В.Н. Самохина. –М.: Стройиздат, 1981. 8. Яковлев С.В. и др. Очистка производственных сточных вод. -М.: Стройиздат, 1985. 9. Проскуряков В.А., Шмидт Л.И. Очистка сточных вод в химической промышленности. –К.: Будівельник, 1977. 10. Охрана окружающей среды /Под ред. С.В. Белова. –М.: Высш. шк., 1991. 11. Родионов А.И. и др. Оборудование и сооружения для защиты биосферы от промышленных выбросов. –М.: Химия, 1985.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).