Технології та протоколи радіотехнічних і телекомунікаційних систем

Спеціальність: Програмно-апаратні засоби радіотехнічних систем
Код дисципліни: 7.172.09.E.018
Кількість кредитів: 7.00
Кафедра: Теоретична радіотехніка та радіовимірювання
Лектор: професор, д.т.н. Іван Володимирович Горбатий
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Надання майбутнім спеціалістам знань у галузі технологій та протоколів радіотехнічних і телекомунікаційних систем.
Завдання: - Наявність потенціалу до подальшого навчання. Здатність сприймати набуті знання в предметній області та інтегрувати їх з уже наявними. - Здатність адаптуватися та працювати в нових ситуаціях. - Визначеність та наполегливість при виконанні отриманих завдань та відповідальність за якість виконуваної роботи. - Знання та розуміння предметної області, розуміння фаху, а також здатність до практичного застосування. - Здатність розв’язувати поставлені інженерні, технічні та технологічні задачі, приймати відповідні обгрунтовані рішення. - Базові знання фундаментальних наук, в обсязі, необхідному для освоєння загальнопрофесійних дисциплін. - Базові уявлення про основні властивості напівпровідникових, діелектричних та інших функціональних матеріалів електроніки, про сучасні технології отримання таких матеріалів, виробництва компонентів і пристроїв електроніки та телекомунікацій, а також основи автоматизації процесів виробництва. - Базові уявлення про фізичні процеси і явища, на яких ґрунтується функціонування, будову, принцип дії та основні характеристики радіотехнічних пристроїв та засобів телекомунікацій. - Базові уявлення про сучасні комп’ютерні технології, інструменти та програмне забезпечення інженерних і наукових розрахунків, оброблення даних, графіки. - Базові уявлення про основи аналогової та цифрової схемотехніки, мікропроцесорної техніки, програмно-апаратних засобів. - Базові уявлення про засоби вимірювання та контролю характеристик і параметрів радіотехнічних та телекомунікаційних компонентів, пристроїв, систем та мереж, їх налагодження та діагностики. - Базові уявлення про сучасні радіотехнічні й телекомунікаційні системи та мережі, їх складові. - Базові уявлення про методи моделювання, оптимізації, проектування радіотехнічних і телекомунікаційних систем та мереж, засади системотехнічного та надійнісного проектування, забезпечення інформаційної безпеки великих систем. - Базові уявлення про сучасні засоби інформаційних технологій, інформаційну безпеку, ресурси науково-технічної, довідникової та наукової інформації, методологію наукових досліджень, інноваційну діяльність та використання прав інтелектуальної власності в телекомунікаціях та радіотехніці. - Розуміння сутності складних радіотехнічних систем та ролі надійності, як однієї з визначальних характеристик ефективного функціонування таких систем. - Володіння інформацією про номенклатуру та характеристики сучасних програмних засобів комп’ютерного моделювання, багатоваріантного аналізу, автоматизованого проектування та оптимізації радіотехнічних засобів і систем.
Результати навчання: Знати: - основні поняття теорії надійності радіоелектронних систем та комплексів, сутність сучасних схемотехнічних, системотехнчних та надійнисних аспектів проектування радіоелектронної апаратури та ієрархічних рівнів абстрагування моделей об’єктів проектування; - класифікацію методів і видів контролю та діагностики радіо-електронної апаратури (РЕА), основні схеми організації контролю та діагностики РЕА; - функціональні схеми пристроїв контролю РЕА, основні апаратні та програмні методи контролю РЕА та основні показники їх ефективності; - концепцію побудови автоматизованих систем контролю радіоелектронних пристроїв та систем; - різновиди технічного обслуговування, засоби та способи підвищення надійності радіоелектронних систем та комплексів; - методи оцінки та способи підвищення надійності та безпечності нерезервованих, резервованих, відновлюваних та невідновлюваних радіоелектронних систем та комплексів; Вміти: - ефективно застосовувати в процесі схемотехнічного проектування методи та засоби автоматизованого проектування, зокрема програми MicroCap та MATLAB Simulink, синтезувати з використанням цих програм стійкі макромоделі лінійних та нелінійних кіл із зосередженими параметрами; - застосовувати отримані знання з контролю та діагностики РЕА, апаратно реалізувати існуючі методи контролю РЕА; - оцінити вплив контролю на показники надійності контрольованих об’єктів.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Цифрові системи та засоби організації інформаційних мереж: розділи "Принципи побудови цифрових систем"; "Принципи побудови інформаційних мереж". • Проектування радіотехнічних систем: розділи "Принципи побудови радіотехнічних систем", "Структури радіотехнічних систем". • Проектування радіочастотних пристроїв дистанційного контролю: розділи "Принципи побудови радіочастотних пристроїв дистанційного контролю", "Протоколи радіочастотних пристроїв дистанційного контролю".
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна призначена для ознайомлення студентів з новими технічними рішеннями в галузі радіотехніки, телекомунікацій, сучасними технологіями передавання даних та мовних сигналів. Розглянуто принципи функціонування, технології та протоколи сучасних радіотехнічних і телекомунікаційних систем. Розглянуто методи формування та оброблення сигналів у радіотехнічних і телекомунікаційних системах.
Опис: Принципи функціонування, технології та протоколи сучасних радіотехнічних і телекомунікаційних систем. Методи формування й оброблення сигналів у радіотехнічних і телекомунікаційних системах. Методи обчислення частотних та енергетичних характеристик модульованих і кодованих сигналів. Найважливіші показники радіотехнічних і телекомунікаційних систем, зокрема якість та технічна ефективність.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль результатів навчання студентів здійснюється на лабораторних заняттях шляхом перевірки виконання індивідуальних лабораторних занять. Семестровий контроль здійснюють шляхом перевірки індивідуальних письмових робіт, виконаних згідно з розкладом семестрового контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: • Поточний контроль: письмові звіти з лабораторних робіт (30%); • підсумковий контроль: контрольний захід (екзамен) письмово-усна форма (70%).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Горбатий І.В. Телекомунікаційні системи та мережі. Принципи функціонування, технології та протоколи : навчальний посібник / І.В. Горбатий, А.П. Бондарєв. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. – 336 с. 2. Воробієнко П.П. Телекомунікаційні та інформаційні мережі : підручник [для вищих навчальних закладів] / П.П. Воробієнко, Л.А, Нікітюк, П.І. Резніченко. – К. : САММІТ-Книга, 2010. – 708 с. : іл. 3. Бондарєв А.П. Пристрої цифрових систем стільникового зв’язку : навчальний посібник / А.П. Бондарєв, Б.А. Мандзій, С.В. Давіденко. – Львів : Видавництво національного університету “Львівська політехніка”, 2011. – 222 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).