Використання засобів ландшафтного дизайну в проєкті-концепції об’єкту «Зеленого шляху Львова» – комплексу Цитаделі
Автор: Дуда Назарій Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Дизайн архітектурного середовища
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дуда Н. В., Проскуряков В. І. (керівник), Богданова Ю. Л. (керівник). Використання засобів ландшафтного дизайну в проєкті-концепції об’єкту “Зеленого шляху Львова” – комплексу Цитаделі. Магістерська кваліфікаційна робота. Національний університет “Львівська політехніка”. Львів, 2020. Розширена анотація. Сьогодні, технологічний розвиток надає широкі можливості комунікації та транспортування. Прогрес вирішує багато проблем, але водночас створює нові. Актуальними проблемами міст кінця ХХ-го, початку ХХІ ст. є не достатня кількість вільного простору, загазованість, через перенасичення автомобілями, хаотична забудова, знищення парків та озеленених територій. Автомобілі займають дуже багато простору міста. Наприклад на смузі шириною 3м і довжиною 25м може розміститись 4 автомобілі (тобто 4-16 людей), водночас ця ж смуга може вмістити 22 велосипедиста, або 50 пішоходів, або ж 2 автобуси в які перевозять 100 пасажирів. Тобто пропускна здатність вулиць залежить від того скільки людей нею пересувається, а не яка кількість транспорту проїхало. Від перенасичення транспортом страждають як середньовічні міста, так і відносно молоді міста. Однією з причин є те, що середньовічні міста не були розрахованими для автомобілів. Вулиці та відстані між будинками були розраховані на людей та кінний транспорт. Кінний транспорт та перші машини рухались з невисокою швидкістю, відповідно не становили серйозної небезпеки для пішохода. Забудова відповідала людському масштабу. Прикладом такої типології забудови є львівське Середмістя. Люди підсвідомо розуміють, що цей простір створений для них, він є співмасштабний, сприяє спілкуванню, торгівлі та соціальній взаємодії. Нові частини міста, що будувались за утопіями середини ХХ ст. були автомобіле центричними. Створюються широкі магістральні вулиці, проспекти, та багато інфраструктури для автомобілів. Людина стає заручником великих відстаней та маятникових міграцій, коли щодня зранку ти їдеш на роботу, та вертаєшся ввечері. За такою схемою в містах живуть та працюють десятки та сотні тисяч людей. Відповідно в час пік, транспортна інфраструктура не витримує такого навантаження, внаслідок чого утворюються затори та ДТП. Для вирішення проблеми, перше, щ може спасти на думку, це розширити вулиці, зробити більшу кількість смуг і т. д. Але світова практика показує, що варіант не вирішує проблему, а тільки її посилює. Збільшення кількості доріг та смуг призводить до збільшення кількості автомобілів, і, як наслідок, затори тільки стають довшими та ширшими. Ця проблема почала набирати обертів у США з другої половини 20-го століття, і згодом набула світового масштабу. Як результат, деякі міста вирішили боротися з транспортним колапсом, на перший погляд, нестандартними методами. А саме ліквідовувати автобани, та перетворити те, що колись було шосе, на міські парки та вужчі вулиці. Прикладом є Чхонгечхон (Сеул), де піднята автодорога над водяним каналом, була знесена та замість неї побудували парк. Канал став новим магнітом для мешканців та туристів, новим місцем для зустрічей. Крім того, відновлення цього громадського простору знизило рівень шуму та температуру в навколишній місцевості. Вдалим вирішенням цієї проблеми є розвиток міста інтенсивним методом, тобто якісне ущільнення та створення міста коротких відстаней з якісним громадським транспортом та інфраструктурою для альтернативного транспорту. Де від дому до роботи, магазину, цнапу, школи, дитсадку, чи будь якої іншої функції можна дістатись пішки, велосипедом, або ж громадським транспортом швидко та прогнозовано. Отже оглядаючись на світовий досвід, можна дійти висновку, що зручні міста ті, які обирають інтенсивну стратегію просторового розвитку. Міста коротких відстаней, в яких є багато зелені, інфраструктури для пішоходів та велосипедів, міста орієнтовані на людей. Найзручніші міста, такі як Копенгаген чи Відень, дуже вдало проводять політику сталого розвитку. В них орієнтація при проектуванні чи будівництві йде на людину. Тому важливо переймати та впроваджувати принципи сталого розвитку в Україні, розвивати велосипедну та пішохідну інфраструктуру, громадський транспорт, створювати нові публічні простори, парки та сквери. В магістерському проекті на тему: “Використання засобів ландшафтного дизайну в проєкті-концепції об’єкту “Зеленого шляху Львова” – комплексу Цитаделі” подана ідея, влаштування зеленого кільця та поєднання парків Львова. Ця іде була запропонована Арнольдом Рьорінгом ще понад століття тому, однак в проекті вона інтерпретується на сучасний лад, та інтегрується у сучасну містобудівну інфраструктуру. Також територія Цитаделі розглядається з точки зору спортивної інфраструктури. Передбачено створення нового стадіону та спортивних майданчиків, як доповнення до вже існуючої спортивної функції. З давніх давен пагорби Цитаделі були для львів’ян місцем для прогулянок та відпочинку від міської метушні. Щоб продовжити та підкреслити цю традицію, проектом запропоновано створення одноповерхового ресторану з панорамою на парк Культури та в перспективі відновлений Пелчинський став. Об’єкт дослідження – горбиста місцевість ‘’Цитадель’’, у Галицькому районі Львова. Місто має велику кількість парків, скверів, та озеленених ландшафтних територій. Але нажаль слабко розвинена мережа, яка б поєднувала ці об’єкти. Магістральні вулиці та стрімкі перепади рельєфу ускладнюють пішохідну і велосипедну доступність, та в більшості випадках унеможливлюють доступ маломобільних груп населення. Предмет дослідження – вплив проекту на сталий розвиток міста. Інтегрування нових зв’язків, відновлення старих, ревіталізація та переосмислення певних ділянок міста, створення нових домінант та точок притягання, знакових об’єктів для міста та популяризація проекту для мешканців і туристів. Мета дослідження : • сприяння сталому розвитку міста, пішоходизація населення та популяризація використання альтернативного транспорту (велосипеди, самокати); • створення безбар’єрного та затишного озелененого простору, який буде поєднувати парки; • створення нового місця відпочинку для львів’ян та гостів міста; • збереження пам’яті трагічних подій періоду Другої Світової Війни. Ключові слова – цитадель, зелене кільце, корсо, транспортні інфраструктура, сталий розвиток, вело-пішохідні зв’язки, спортивна функція, рекреація, ресторан, панорама, меморіал, “Шталаг 328”. Перелік використаних літературних джерел: 1. Т. Піняжко – Львівська Цитадель, 2008 р. 2. ISLAND PRESS - Global Street Design Guine