Проєкт дільниці одержання аміаку за тиску 30 МПа
Автор: Ковалишин Олена Іванівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Хімічні технології неорганічних речовин і водоочищення
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ковалишин О.І, Курилець О.Г. (керівник). Проект дільниці одержання аміаку за тиску 30 МПа. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет Львівська Політехніка, Львів 2020. Актуальність теми. Аміак – один із найважливіших продуктів основної хімічної промисловості. Світове виробництво аміаку становить сотні мільйонів тонн на рік [1,2]. Проблема одержання сполук Нітрогену є життєво важливою і необхідною для розвитку людства вцілому. Однією з важливих часток будь-якого організму є білки, в склад яких входить Нітроген. За добу людина повинна вживати 70-100 грамів білків, що містять 13-16 грамів Нітрогену. Людський організм не може використовувати для синтезу білків Нітроген мінерального походження. Це можуть робити лише рослини і лише рослини забезпечують людей і тваринний світ білками. Рослини здатні синтезувати білкові речовини безпосередньо з нітратів, або амонійних солей. Як відомо, природних сполук Нітрогену у земній корі практично немає. Кожного року із ґрунту з врожаєм виноситься значна кількість сполук зв’язаного Нітрогену. Втрати фіксованого Нітрогену в грунті частково компенсуються за рахунок процесів, що відбуваються в природі (це бобові культури, азотобактерії, одержання сполук Нітрогену при електричних розрядах і за протікання інших процесів у природі). Але цих продуктів, що одержують при цьому недостатньо для поповнення ґрунту сполуками Нітрогену. Тому для забезпечення стійких і високих врожаїв у ґрунт потрібно вносити мінеральні нітратні добрива. Синтез таких добрив здійснюють за аміачним методом. Тобто аміак є основою для одержання мінеральних нітратовмісних добрив. Окрім того аміак застосовуються для виготовлення вибухових речовин, полімерів, соди (за методом Сольве) та інших продуктів хімічної промисловості. Рідкий аміак використовують як розчинник [1,2]. Отже, актуальність обраної тематики поза сумнівом. Магістерська кваліфікаційна робота складається із пояснювальної записки та графічної частини (5 аркушів). Розрахункова пояснювальна записка містить 5 розділів, загальним обсягом 102 сторінки. У роботі обрано та обґрунтовано доцільність будівництва та місце розташування дільниці, забезпечення сировиною, енергетичними чинниками та кадрами. На основі проведеного критичного аналізу існуючих методів виробництва цього продукту була вибрана схема за середнього тиску (30 МПа). На базі здійснених матеріально–теплових розрахунків процесу вибрано і пораховано основне та допоміжне обладнання, запропоноване його компонування на майданчику. Проектом зазначено шкідливі хімічні речовини, які використовують у виробництві, або є його викидами. Передбачено заходи безпечної роботи людей і захисту довкілля від забруднень. Магістерська робота містить важливі техніко – економічні показники виробництва. Ключові слова: аміак, повітря, колона синтезу аміаку, азотно-воднева суміш, каталізатор синтезу аміаку. Перелік основних використаних літературних джерел інформації. 1. Технологія зв?язаного азоту: Підручник/Л.Л.Товажнянський, С.Я.Лобойко та інші; за редакцією О.Я. Лобойка.-Харків: НТУ «ХПІ», 2007-536 с. 2. Технологія неорганічних речовин. Частина 1. Технологія газів / Волошин М.Д., Шестозуб А.Б. та інші – Дніпродзержинськ: 2009. – 311 с. 3. Справочник азотчика 1 ч., 2 – е изд. перераб. – М.: Химия, 1987. – 446 с. 4. Методы расчетов по технологии связанного азота / Под общ. ред. Атрощенко В. И. – К. : Вища шк., 1978. – 311 с. 5. Постійний технологічний регламент виробництва аміаку ПАТ «РівнеАзот», 2015 - 319 с. 6. Технологія аміаку / Янковский М.А., ДемиденкоІ.М. та ін. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2004. – 300 с.