«Тероризм як форма політичної боротьби в сучасних міжнародних відносинах»
Автор: Брезіцька Дарія Василівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Досліджено тероризм як форму політичної боротьби і насильства в сучасних міжнародних відносинах та процесах. Підкреслено, що в умовах руйнування існуючого міжнародного порядку та формування гібридного світового порядку він постає як одне із найбільш загрозливих явищ суспільно-політичного життя людства. Виявлено, що еволюція терористичного способу дій значною мірою зумовлена характером функціонування політичної системи, рівнем розвитку демократичного суспільства та становить особливу небезпеку для сучасної системи міжнародних відносин. Об’єктом дослідження є міжнародний тероризм як форма політичної боротьби. Предметом дослідження є особливості проявів та специфіка тероризму як форми політичної боротьби в сучасних міжнародних відносинах. Мета дослідження. Вивчення еволюції тероризму як форми політичної боротьби і насильства в сучасних міжнародних відносинах. Окреслено теоретико-методологічні підходи у оцінці тероризму як форми політичної боротьби у світовій та вітчизняній науковій думці, проаналізовано сучасні підходи та практики його аналізу. Здійснено концептуалізацію поняття «міжнародний тероризм» та розкрито його міжнародно-правове визначення, сформовано типологію, ознаки і види міжнародного тероризму та здійснено його класифікацію за спрямованістю політичних дій. Проаналізовано геополітичні фактори виникнення терористичних загроз в системі сучасних міжнародних відносин, окреслено засади та шляхи боротьби з проявами міжнародного тероризму та міжнародне співробітництво України у сфері його протидії. Дослідження виконано на засадах комплексного підходу до застосування наукових методів, таких як: логіко-семантичний підхід, метод порівняння, історичний метод та метод системного аналізу. Зафіксовано відсутність універсальних визначень понять «тероризм» та «міжнародний тероризм» і критеріїв ідентифікації суспільно-небезпечних явищ, що класифікуються як терористичні. Підкреслено багатофакторний характер сучасного міжнародного тероризму, виокремлено чинники, що зумовлюють його появу. Останні, володіючи політичною, етнічною, національною, класовою, історичною природою, детермінують передумови для виникнення даного феномену, а вплив суб’єктивно-психологічних факторів на перебіг подібних процесів посилює гостроту конфліктного протистояння, як правило, сприяючи виведенню останнього на терористичний рівень. У дослідженні представлено перелік чинників, що заважають успішній антитерористичній діяльності із боку світової спільноти, зокрема: відсутність уніфікованого, загальноприйнятого поняття «міжнародний тероризм»; невпорядкованість нормативно-законодавчої бази, що ускладнює процеси прийняття рішень та заважає проводити успішну антитерористичну діяльність в межах різних країн; наявність значної кількості міжнародних та регіональних товариств, організацій, спеціальних органів, завданнями яких є боротьба із тероризмом. Підкреслено, що сучасний розвиток ЗМІ надав терористам змогу суттєво розширити та активізувати свої можливості впливу на масову свідомість, а відтак на процес формування громадської думки та перебіг світових політичних процесів загалом, що, в свою чергу, призвело до масового фізичного та психологічного виснаження населення, як наслідок зросла масштабність та суттєво розширився ареал поширення тероризму. Зафіксовано, що у протистоянні із глобальною терористичною загрозою найбільш ефективними є наступні методи боротьби: налагодження узгодженості та співпраці правоохоронних органів, спеціальних служб, військових угруповань, діяльність яких передбачає стеження, нанесення точкових ударів, фізичний та психологічний тиск на терористичні групи; створення єдиних міжнародних стандартів антитерористичної діяльності; формування відповідної психологічної реакції на рівні масової свідомості щодо дій терористів; створення єдиного реєстру чи бази даних, щодо збору та уніфікації інформації про осіб, організації, місця їх дислокації, канали зв’язку, фінансові операції, тощо. Відзначено, що співпраця України у сфері протидії міжнародному тероризму дозволила сформувати їй певний теоретичний та практичний досвід. Ті виклики, перед якими сьогодні опинилася наша держава в сфері забезпечення територіальної цілісності та національної безпеки вимагають від України визначення власних підходів та методів протидії міжнародному тероризму, які повинні бути скоординовані із міжнародними практиками. Ключові слова: тероризм, міжнародний тероризм, глобалізація, екстремізм, інформаційне суспільство, політичне насильство. Перелік використаних літературних джерел Бардін, О. (2004). Передісторія і генезис тероризму. Людина і політика, 130–144. Громівчук, І. М. (2011). Міжнародно-правове визначення тероризму як основа ефективної боротьби з ним. Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ, №4, 108-112. Гуцало, М. (2007). Деякі теоретичні аспекти побудови сучасної антитерористичної парадигми. Політичний менеджмент, 155-163. Кормич, Л. І., Кормич, А. І. (2019). Новий формат загроз міжнародного тероризму: час мереж та технологій. Актуальні проблеми політики, №63, 6–19. Костенецький, В. (2020). Міжнародний досвід кримінально-правової протидії тероризму. Підприємницво, господарство і прав,. № 4, 296-301.