Аналіз НС та удосконалення організації пожежогасіння ВАТ «Рівнеазот» у м. Рівне
Автор: Шимків Павло Русланович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Пожежна безпека
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Шимків П.Р., Перетятко Б.М. (керівник). Аналіз НС та удосконалення організації пожежогасіння ВАТ «Рівнеазот» у м. Рівне. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2021. Розширена анотація. На сучасному етапі розвитку в Україні промисловість знаходиться на досить високому рівні, хоча багато в чому поступається європейським стандартам. З появою велико масштабних підприємств з хімічним виробництвом в першій половині нашого століття значно загострилась проблема промислової безпеки. Основу промисловості склали виробництва безперервного циклу, продуктивність яких не має природних обмежень. Як наслідок, зростає вміст небезпечних хімічних речовин в технологічних апаратах, що супроводжується виникненням катастрофічних пожеж, вибухів, токсичних викидів і інших руйнівних явищ. Згідно класифікації небезпеки, хімічні аварії займають друге місце серед техногенних катастроф. Найбільша кількість аварій виникає на підприємствах, що виробляють або використовують в технологічному процесі аміак, хлор, мінеральні добрива, ацетилен, продукти нафтохімічного синтезу. Хімічні аварії відносяться до надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що трапляються внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх факторів, які можуть призвести до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, транспортних засобів та будівель з викидом (виливом) в атмосферу небезпечних хімічних речовин (НХР). Здебільшого надзвичайні ситуації торкаються великих мас населення на територіях, де найбільш ймовірна поява значної кількості постраждалих. Це пов’язано з тим, що об’єкти як народного господарства, так і промисловості розташовуються переважно в містах, де висока густота населення. Тому було створено комплекс заходів в сфері цивільного захисту по запобіганню та реагуванню на надзвичайні ситуації техногенного характеру. В цей комплекс входить прогнозування наслідків аварій, що дає змогу провести детальний аналіз та прийняти міри щодо попередження та запобігання виникнення надзвичайних ситуацій і зменшення їх впливу на населення. Головним фактором забруднення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) є хімічне забруднення місцевості і приземного шару повітря небезпечними хімічними речовинами. В світі використовується близько 6 мільйонів токсичних речовин, зокрема в промисловості, сільському господарстві і побуті, з них 60 тисяч виробляються у великих кількостях та більше 500 речовин, які відносяться до групи небезпечних хімічних речовин, – найбільш токсичних для людей. Об’єкти господарювання, на яких використовуються НХР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об’єкти. Усього в Україні функціонує 1810 об’єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тонн хімічно-небезпечних речовин, у тому числі — 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку. У зв’язку з наведеною ситуацією на потенційно небезпечних об’єктах Держана служба з надзвичайних ситуацій взяла на себе відповідальність за розроблення і реалізацію заходів щодо попередження та захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Міністерство відповідно до покладених на нього завдань прогнозує ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, моделює їх, районує території України за наявністю потенційно небезпечних виробництв, об’єктів та загрози стихійного лиха, визначає показники ризику на об’єктах народного господарства і прилеглих територіях. В першому розділі описано актуальність теми магістерської кваліфікаційної роботи та проведено огляд літературних джерел. В другому розділі проведений аналіз оперативно-тактичної характеристики об’єкту. У третьому розділі описано прогнозування можливої обстановки в разі виникнення пожежі на ВАТ «Рівнеазот». В четвертому розділі проведено розрахунок сил та засобів для ліквідації надзвичайної ситуації ВАТ «Рівнеазот». У п’ятому розділі опрацьованні інженерно-технічні рішення, які пропонуються на на ВАТ «Рівнеазот». В шостому розділі розроблений план пожежогасіння на ВАТ «Рівнеазот». В сьомому розділі розписані правила безпеки праці при веденні бойових дій під час гасіння пожежі ВАТ «Рівнеазот». В сьомому розділі порахована економіка пожежної безпеки. В восьмому розділі описана екологія навколишнього середовища. Об’єкт дослідження: реактор та резервуари для зберігання НХР в виробничому цеху ВАТ «Рівнеазот». Предмет дослідження: об’ємно-планувальні та інженерні рішення виробничого цеху ВАТ «Рівнеазот», що знаходяться в м. Рівне Рівненської області. Мета дослідження: – прогнозування можливої обстановки при виникненні пожежі в реакторі ВАТ «Рівнеазот», розроблення на основі прогнозування заходів, які б підвищили ефективність гасіння пожежі та проведення рятувальних робіт в разі її виникнення. В даній магістерській кваліфікаційній роботі було проведено прогнозування можливих наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру на прикладі цеху по виробництву циклогексанолу підприємства ВАТ «Рівнеазот», скоординовано заходи та дії аварійно-рятувальних підрозділів спрямовані на запобігання, виникнення та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій. Для прогнозування можливих наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру був проведений аналіз пожежовибухонебезпеки технологічного процесу виробництва циклогексанолу та вибухопожежонебезпечних властивостей речовин, що обертаються у технологічному процесі, проаналізована можливість утворення горючого середовища та появи у ньому джерел запалювання. В магістерській роботі наведено характеристику технологічного процесу виробництва циклогексанолу, характеристика реактора Р-213, оперативно–тактичну характеристику об’єкту. У виробничих будинках небезпечна для життя людини температура (60-70 °С) може створитися через 1-2 хв. після виникнення пожежі. При горінні легкозаймистих і горючих рідин температура навколишнього середовища протягом цього часу може підвищитися до значно більшої величини. Так, при горінні циклогексанолу на площі близько 30 м2 середня температура навколишнього середовища усередині цеху по виробництву циклогексанолу через 1 хв. досягає 100 °С. У таких умовах персонал цеху (заводу) практично не в змозі використовувати первинні засоби пожежогасіння, а дії прибулих пожежно-рятувальних підрозділів будуть істотно ускладнені. Враховуючи вищевикладене та з метою забезпечення безпеки особового складу ПРС ЦЗ при ліквідації даної надзвичайної ситуації, запропоновано обладнати приміщення цеху по виробництву циклогексанолу автоматичною установкою газового пожежогасіння, що в свою чергу істотно скоротить час гасіння реактора. Ключові слова: пожежа, пожежогасіння, пожежна безпека, керівник гасіння пожежі, розвідка, локалізація пожежі, ліквідація пожежі. Перелік використаних літературних джерел. 1. Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI. 2. Наказ МВС України від 26.04.2018 року №340 „Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж”. 3. Наказ МНС України від 16.12.2011 №1342 “Про затвердження Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України”. 4. Наказ МНС України від 07.05.2007 року №312 “Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України”. 5. Довідник керівника гасіння пожежі. – Київ: УкрНДІЦЗ, ТОВ «Літера-Друк», 2016. – 320 с. 6. Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000).