Організаційне забезпечення управління просторово-економічним розвитком Львівської області
Автор: Штеньович Оксана Ярославівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Публічне управління та адміністрування (для державних службовців)
Інститут: Інститут адміністрування, державного управління та професійного розвитку
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Штеньович О.Я. Організаційне забезпечення управління просторово-економічним розвитком Львівської області– Рукопис. Робота на здобуття магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». – Національний університет «Львівська політехніка». – Львів, 2021. Сучасна модель управління національною економікою потребує реформування, оскільки неспроможна повною мірою забезпечити сталий розвиток територій за рахунок подолання диспропорційності, забезпечення комфортності життєвого простору, реалізації практики інклюзивного врядування та прямої демократії. В першу чергу, це обумовлено недостатнім рівнем урахування просторових аспектів під час організації та управління осередками економічної активності. За підрахунками Світового банку, лише через неефективність управління просторовим капіталом Україна щорічно втрачає 2?3 % ВВП. Враховуючи нові геоекономічні реалії, першочергового значення набуває визначення параметрів нової просторово-економічної політики на принципах територіального саморозвитку та врахування інтересів стейкхолдерів на місцях при координації діяльності центру з органами влади на субнаціональному та локальному рівнях. За таких умов змінюється конфігурація інституційної структури просторово-економічного розвитку та постає необхідність пошуку нового управлінського інструментарію: замість стихійної самоорганізації просторово-економічного розвитку необхідно запропонувати дієвий механізм управління ним. Зазначене обумовлює високу актуальність досліджень, спрямованих на обґрунтування теоретико-методичних засад і надання практичних рекомендацій щодо організаційного забезпечення управління просторовим капіталом. Значну увагу вивченню питань, що стосуються сутності феноменів просторово-економічного розвитку, приділяли лауреати Нобелівських премій з економіки (А. Дітон, М. Кремер, П. Кругман, Р. Тейлер), основоположники наукових концепцій просторової організації економіки (У. Айзард, М. Баранський, Ж.-Р. Будвіль, І. Витвер, М. Колосовський, М. Кондратьєв, В. Кристаллер, Ф. Перру, М. Портер, Ю. Саушкін, Т. Хегерстранд), роботи яких і сьогодні є надійним підґрунтям у вирішені теоретичних проблем і практичних завдань у сфері управління просторово-економічним розвитком; представники сучасних закордонних наукових шкіл (Е. Анкінсон, Р. Камагні, М. Кастельс, А. Піке, М. Поттер, А. Тейл, Р. Флорід, В. Фудсон, Д. Ципф) та вітчизняної наукової думки (Л. Дейнеко, Е. Лібанова, Т. Осташко, В. Родченко, М. Скрипниченко, С. Шкарлет); фахівці-практики (Ю. Ганущак, А. Ткачук, Ю. Третяк). Теоретико-методичні засади сучасних просторових трансформацій економіки та шляхи удосконалення регіональної політики стали предметом змістовних наукових розвідок таких дослідників, як В. Дергачова, Н. Мікула, В. Пилипів, Ю. Стадницький, Д. Стеченко, І. Сторонянська, М. Фащевський, Л. Чернюк, В. Чужиков, Л. Шевчук. Ґрунтовні наукові праці з питань державного регулювання, інституціоналізації та дії ключових механізмів економічного зростання, що є невід’ємною компонентою процесів управління просторово-економічним розвитком, належать таким авторитетним вітчизняним дослідникам, як О. Амоша, В. Геєць, А. Гриценко, І. Єгоров, М. Звєряков, С. Шумська. Вказані праці містять ряд цінних і важливих думок як загального, так і часткового характеру, однак їх наявність не виключає подальшого вивчення проблеми, оскільки не усі питання висвітлені достатньою мірою та не з усіма твердженнями можна повністю погодитися. На користь актуальності дослідження свідчить приділення уваги владою питанню управління просторово-економічним розвитком. Так, однією з ключових цілей Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року «Розвиток та єдність, орієнтовані на людину» обрано формування згуртованої країни в соціальному, економічному, екологічному та просторовому вимірах. Це питання також є пріоритетним у стратегіях розвитку регіонів України. Крім того, Україна сьогодні проходить етап інституційних перетворень, які орієнтовані на забезпечення високої економічної активності усіх територіальних утворень через децентралізацію влади та деконцентрацію обов’язків. Мета магістерської роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та розробці підходів і рекомендацій з удосконалення організаційного забезпечення управління просторово- економічним розвитком України. Для досягнення визначеної мети в роботі постановлено та вирішено такі завдання: узагальнено концептуальні передумови формування просторового капіталу; обґрунтовано методичний підхід до управління просторово- економічним розвитком; удосконалено методичний апарат оцінки домінантних компонент просторово-економічного розвитку; визначено особливості процесів організації політики інноваційно- орієнтованого розвитку на локальному рівні; розроблено інструментарій визначення стратегічних орієнтирів економічного розвитку Львівщини; запропоновано підхід до діагностики просторових особливостей процесів планування та проєктування територіального розвитку. Об’єктом дослідження Департамент економічної політики Львівської обласної державної адміністрації. Предметом дослідження є організаційні передумови та чинники управління просторово-економічним розвитком на локальному та субнаціональному рівнях. Ключові слова: управління просторово-економічним розвитком, просторовий капітал, мережеві форми організації.