Аналіз і удосконалення техногенної безпеки ПРАТ "Львівський міський молочний завод", м. Львів
Автор: Тарас Уляна Михайлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Промислова безпека і охорона праці
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Згідно із статистикою в Україні зареєстровано декілька надзвичайних ситуацій об’єктового та місцевого рівня, пов’язані із викидом небезпечних хімічних речовин (НХР) на промислових об’єктах. У Сумській області 21 березня 2022р. внаслідок ворожого артобстрілу заводу «Сумихімпром» був пошкоджений резервуар з аміаком. Внаслідок витоку аміаку під загрозою опинилося село Новоселиця. Найбільшою аварією з викидом НХР а аварія в Горлівці, що сталася 6 серпня 2013 року на заводі ПАТ «Концерн Стирол», який розташовано в місті Горлівка, внаслідок чого відбувся викид аміаку в повітря. Внаслідок аварії в повітря потрапило 600 кг аміаку. У результаті аварії шість осіб загинуло та постраждало 26 осіб. Все це вказує на необхідність подальшого вдосконалення заходів із удосконалення хімічної та вибухопожежної безпеки на підприємствах де використовується аміак при їх проектуванні та експлуатації. За розміщенням і кількістю небезпечних речовин, які обертаються ПРАТ "Львівський міський молочний завод" відноситься до потенційно небезпечних об’єктів 2 класу небезпеки. До складу підприємства входить: виробничий корпус з холодильною камерою, компресорний цех, адміністративна будівля, прохідна, котельня, гараж, теплиця, склад, магазин. В компресорному цеху знаходиться 2 ресивери загальним об’ємом 4,0 м3, ступінь заповнення ресиверів 0,45. Компресорна, трансформаторна і холодильна камера разом утворюють аміачно-холодильну установку, яка використовується для зберігання і охолодження виготовленої продукції. Загальна кількість аміаку на потенційно небезпечному об’єкті, складає 0,88 тон, що не перевищує розрахункову порогову масу для потенційно небезпечного об’єкта 2 класу небезпеки. Аміак здатний утворювати з повітрям вибухонебезпечну суміш. Межі концентрації вибухової суміші 15-28 об’ємних %. Максимальний тиск вибуху аміачно-повітряної суміші – 0,58 МПа. Метою МКР є аналіз і удосконалення техногенної безпеки ПРАТ "Львівський міський молочний завод", м. Львів. Створення сценарію виникнення аварій та аварійних ситуацій на ПРАТ «Львівський міський молочний завод» проводилась на підставі докладного розгляду його стану відповідно до вимог Положення по розробці Планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій ДНАОП 0.00-4.33-99, відповідних нормативних документів, довідкової і науково-технічної літератури. Аварія яка може виникнути на підприємстві, в залежності від площі на яку розповсюдяться небезпечні прояви аварії, поділяється на 3 рівні: – розвитком аварії в межах компресорного цеху – виходом за межі компресорного цеху – виходом за межі території підприємства. Найбільш небезпечними сценаріями розвитку аварій є вихід хмари аміаку за межі підприємства і утворення вибухової концентрації аміаку. Відповідно методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин, при аваріях на промислових об’єктах і транспорті було проведено довгострокове ( оперативне ) і аварійне прогнозування при аварії з викидом аміаку. Відповідно методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин, при аваріях на промислових об’єктах і транспорті розроблено довгострокове (оперативне) і аварійне прогнозування для аміачно-холодильної установки. Глибина зони зараження аміаком складає 0,275 км. Швидкість розповсюдження хмари аміаку і займана площа залежать від кількості аміаку який вийшов з системи, типу місцевості і метеорологічних умов. Площа зони можливого хімічного зараження складає - 0,238 км 2. Площа зони фактичного хімічного зараження - 0,008 км 2 При розробленні і впровадженні запропонованих заходів для унеможливлення або мінімізації наслідків аварій на ПРАТ "Львівський міський молочний завод" економічний ефект може становити більше 5700 тис. грн. Ключові слова: аміачно-холодильна установка, потенційно небезпечний об’єкт, аміак, осадження аміачної хмари, газоаналізатор, вибухопожежонебезпечна суміш аміаку, площа зони можливого хімічного зараження, площа фактичної зони хімічного зараження, детонаційне горіння, розгерметизація резервуару, епіцентр вибуху, локалізація та ліквідація аварії.