Аналіз пожежної та техногенної небезпеки компресорного цеху ПрАТ «Рівень», м.Рівне
Автор: Іванчук Мирослава Михайлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Пожежна безпека
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Іванчук М.М., Білінський Б.О. (керівник). Аналіз пожежної та техногенної небезпеки компресорного цеху ПрАТ «Рівень», м. Рівне. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2022. Розширена анотація. Пивна індустрія займає значну нішу в усій переробній промисловості України. Вона є прибутковою не лише для інвесторів та безпосередніх виробників, а й для держави. Останнє полягає в тому, що пивоварні підприємства є великими платниками податків, а, враховуючи специфіку продукту, і місцевих зборів. Дана робота є досить рентабельною та популярною, тому вкладання коштів у його виробництво передбачає досить вигідні фінансові перспективи. Прибутковість підприємств пивоваріння значною мірою залежить від багатьох факторів: наявність сировини, канали збуту, платоспроможність населення. Тому наявність прямого доступу до сировини у більшості випадків є значною конкурентною перевагою. Незважаючи на те, що в Україні вирощують ячмінь у тій кількості, яка необхідна для виробництва солоду всім пивоварним заводам, якісної сировини не вистачає. На сьогоднішній день на вітчизняному пивному ринку присутні близько 50 підприємств. Якщо говорити про насичення українського пивного ринку, то слід сказати, що тут присутня четвірка лідерів - ABInBev Ukraine, Carlsbeg, Оболонь, SАBMiller ВВН Ukraine. Частки малих пивоварень становить близько 6% і поступово зменшується. На таких об’єктах розташована велика кількість небезпечних чинників, що можуть призвести до виникнення аварій з розповсюдженням небезпечних речовин не тільки по території підприємств, але й загрожувати поруч розташованим будівлям. Згідно огляду статистики у 2021 році в Україні зареєстровано 166 надзвичайних ситуацій, які відповідно до Національного класифікатора "Класифікатор надзвичайних ситуацій" ДК 019:2010 розподілилися на: техногенного характеру - 50; природного характеру - 107; соціального характеру - 9. Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 172 особи (з них 29 дітей) та 892 - постраждало (з них 417 дітей). В першому розділі описано актуальність теми даної магістерської роботи. В другому розділі описано архітектурні рішення об’єкту. У третьому розділі проведено аналіз стану відповідності об’єкта з техногенної (пожежної) безпеки. В четвертому розділі описано прогнозування хімічної обстановки на об’єкті. У п’ятому розділі описано заходи з підвищення рівня техногенної та пожежної безпеки об’єкта дослідження. В шостому розділі описано охорону праці та цивільну безпеку в аварійних ситуаціях. В сьомому розділі описана економіка пожежної безпеки. В восьмому розділі описано екологію навколишнього середовища. Об’єкт дослідження: компресорний цех ПрАТ «Рівень», м.Рівне Рівненської області. Предмет дослідження: об’ємно-планувальні та інженерні рішення цистерн для зберігання аміаку, що знаходяться на підприємстві. Мета дослідження: є аналіз стану пожежної та техногенної небезпеки компресорного цеху ПрАТ «Рівень», м.Рівне Рівненської області. Отже, результатами магістерської роботи є аналіз техногенної небезпеки компресорного цеху підприємства. Здійснивши аналіз умов виникнення та розвитку аварій та пожеж в роботі встановлено, що найбільш ймовірним місцем виникненням такої аварії є цистерна з аміаком в приміщенні компресорного цеху. На основі аналізу небезпек та визначенні фізичних параметрів НС на різні моменти часу, які можуть виникати під час експлуатації аміаку в технологічному обладнанні, проведено розрахунок аварійного викиду аміаку з аміачної цистерни та проведено розрахунок сил та засобів для осадження парів аміаку. Для осадження аміаку в зоні НС підрозділи ПРС ЦЗ залучили: - 2 ств. з НРТ-5 з витратою від 3 до 6 л/с води, при 1-ій хмарі витоку аміаку 0,4 т. площа забруднення становила 15,2 км2, а при 2-ій хмарі витоку аміаку 0,2 т. площа забруднення становила 7,75 км2. - 2 пожежних автомобілі; - час розповсюдження 1-ої хмари складав 1,36 години; - працівників швидкої служби, працівників дозиметричної служби та працівників поліції. Аналізуючи питання техногенної безпеки на підприємстві необхідно розробити положення про спеціальну комісію з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, плани взаємодії, плани підготовки органів управління та сил цивільного захисту на об’єкті, наказ призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та наказ про утворення штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. На підприємстві слід розробити наказ про створення евакоорганів і призначення посадових осіб, програму загальної підготовки працівників, додаткової підготовки з техногенної безпеки працівників, графік проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту та планування та організація навчання персоналу діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій, угоду про обслуговування державними аварійно-рятувальними службами, а також декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Здійснивши заходи, щодо усунення виявлених зауважень це дасть змогу покращити техногенну безпеку підприємства, підвищити рівень пожежної безпеки цеху та об’єкту в цілому. Економічний ефект від встановлення автоматичних клапанів від витоку газу склав 44340,32 грн. Ключові слова: пожежа, пожежогасіння, пожежна безпека, керівник гасіння пожежі, розвідка, локалізація пожежі, ліквідація пожежі. Перелік використаних літературних джерел. 1.Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI. 2.Наказ МВС України від 26.04.2018 року №340 „Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж”. 3.Наказ МНС України від 16.12.2011 №1342 “Про затвердження Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України”. 4.Наказ МНС України від 07.05.2007 року №312 “Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України”. 5.Довідник керівника гасіння пожежі. – Київ: УкрНДІЦЗ, ТОВ «Літера-Друк», 2016. – 320 с. 6.Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000). 7.Наказ МНС України від 16.12.2011 №1341 „Про затвердження Методики розрахунку сил і засобів МНС України, необхідних для гасіння пожеж у будівлях і на територіях різного призначення”. 8.ДСТУ EN 2:2014 „Класифікація пожеж”. 9.Наказ Міністерства енергетики і вугільної промисловості України від 22.12.2011 р. №863 «Про затвердження Інструкції з гасіння пожеж на енергетичних об’єктах України». – 2011. 10. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019 2001.