«Територіальна цілісність Боснії та Герцеговини: міжнародно-політичний вимір»
Автор: Маценко Дмитро Миколайович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Доведено, що зовнішні впливи, особливо від Хорватії, Сербії, міжнародних організацій та впливових держав, мають величезне значення для територіальної цілісності Боснії та Герцеговини. Необхідно забезпечити сприятливі умови для співпраці між регіональними суб’єктами та міжнародним співтовариством для збереження миру, стабільності та єдності в країні. Об’єктом дослідження є територіальна цілісність Боснії та Герцеговини. Предмет дослідження – міжнародно-політичний вимір територіальної цілісності Боснії та Герцеговини (вплив різних міжнародних акторів на інтеграційні / дезінтеграційні процеси в державі. Метою роботи є аналіз причин етнічних конфліктів, вивчення історичних та культурних аспектів, аналіз міжнародних втручань у справи Боснії і Герцеговини. Аргументовано, що розпад Югославії призвів до виникнення численних конфліктів, зокрема війни у Боснії і Герцеговині в період з 1992 по 1995 рік. Ця війна була особливо кривавою та жорстокою, супроводжувалася етнічними чистками, злочинами проти людяності та великою кількістю жертв серед цивільного населення. Висновок з цих подій полягає у необхідності вивчення причин конфлікту, розумінні важливості дипломатії та міжнародного співробітництва для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Також це показує важливість встановлення мирних відносин та підтримки прав людини в регіонах, де існують напруженість між етнічними групами. Доведено, що Дейтонська угода, укладена у 1995 році, встановила державно-територіальний устрій Боснії та Герцеговини. Згідно з угодою, країна складається з двох суб’єктів: Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської. У той же час, Брчко став містом-окремим округом. Кожен з цих суб’єктів має свої власні права і компетенції, а також об’єднані інституції для вирішення спільних питань. Дейтонська угода створила складну систему управління, яка, хоч і допомогла завершити війну, але не повністю вирішила проблеми та конфлікти в регіоні. Це продовжує вимагати уваги міжнародного співтовариства для забезпечення стабільності та миру в Боснії і Герцеговині. Наголошено, що Хорватія та Сербія, які мають історичні, культурні та етнічні зв’язки з певними регіонами в межах Боснії та Герцеговини, мають значний вплив на її стан, і цей вплив може призводити до конфліктів всередині країни. Їх вплив на територіальну цілісність може бути складним, зокрема через підтримку відповідних етнічних або політичних груп. Міжнародні організації, такі як ООН, Європейський союз та НАТО, а також впливові держави світу, такі як США, Німеччина і ін, намагалися і намагаються підтримувати територіальну цілісність Боснії та Герцеговини через дипломатичні та миротворчі заходи, стикаючись зі значними труднощами, спричиненими впливом інших держав, зокрема, Росії. Росія відіграє значну й часто негативну роль у регіоні через свої політичні та геополітичні інтереси. Її дії загалом спрямовані на дестабілізацію ситуації на Балканах і на підрив територіальної цілісності Боснії та Герцеговини. Ключові слова: Боснія і Герцеговина, міжнародні відносини, дипломатія, Балкани, політика, територіальна цілісність, держава. Ключові джерела: Забара, В. (2013). Боснія і Герцоговина: «міжнародний протекторат» чи «умовно-суверенна країна». Гілея, 75 (8), 144-146. Дикань, Р. (2021). Політичний розвиток Боснії та Герцеговини у 1990–1992 рр. напередодні громадянської війни. In «Перспективні напрямки наукових досліджень»: LXVІІ Міжнародна науково-практична iнтернет-конференція (м. Рівне, 31 травня 2021 р.). Рівне, cс. 109-116. Наумов, А., Завгородня В. (2020). Інтернаціоналізація конституційного урядування на прикладі Дейтонських угод по Боснії і Герцеговині. In «Суспільно-політичні процеси на українських землях: історія, проблеми, перспективи»: матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Суми, 21 квітня 2020 р.). Суми: СумДУ, С. 42-46. Руда, В. (2010). Європейський досвід врегулювання криз: на матеріалі конфлікту в Боснії і Герцеговині (1991-1995 рр.). Схід, 2 (102), 97-102.