Аналіз умов руху на автобусному маршруті №45 у місті Львові за результатами досліджень швидкості сполучення
Автор: Шендирук Юрій Олександрович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Постійна зміна між показниками транспортних потоків спричиняє зміну продуктивності роботи рухомого складу, в тому числі міського громадського транспорту. Простоювання автобусів у заторах зменшує також привабливість цього способу пересування територією міста. Виходячи з цього, важливим завданням є проведення комплексних досліджень з визначення показників руху, пасажирських потоків, напрямків та способів пересування мешканців. Це завдання реалізується шляхом розробленням методів та методик вивчення закономірностей у транспортних системах. Зазначене завдання є актуальним для будь якого сучасного міста і має специфічні особливості, пов’язані з планування цього міста, підходами до містобудування. Для міста Львова, яке має значну територію з історичною забудовою, а також різні за розмірами транспортні райони і функціональні зони, які розвивались у різні століття та при різних підходах до містобудування, впорядкування руху транспортних потоків є досить складним завданням. Якщо новим транспортним районам притаманна широка проїзна частина з достатньої пропускною здатністю, яка здатна забезпечити високі показники мобільності для різних способів пересування, то центральна частина міста такими особливостями не вирізняється. Тут є необхідність забезпечити зручні і масові пішохідну пересування, а також пересування міським громадським транспортом. Поряд із цим, знайти вулиці з достатньою пропускною здатністю вкрай важко, в тому числі і через вплив паркування. Міський громадський транспорт у таких містах, як Львів, на абсолютній більшості маршрутів має мати пріоритет в русі. Це чи не єдиний спосіб позбутись великих заторів. Такий підхід до планування та організації вуличного простору також відповідає сучасним підходам до містобудування. У працях [1–3] проаналізовано сучасні підходи до містобудування, планування вуличного простору та збалансованого розподілу пропускної здатності між різними способами пересування територією міст, виходячи з досвіду міст Європи. Там ще у середині XX століття набули популярності теоретичні дослідження та добрі інженерні практики щодо переходу від автомобіле центричного транспортного планування до людино центричного. Пізніше це сформувалось у підходи до сталого розвитку міських територій, які грунтуються на використанні екологічних видів транспорту, відновлюваних джерел енергії, зменшенні витрат на моторизовані пересування тощо. У працях [4–6] помітні трансформації у вітчизняній науковій та інженерній спільноті щодо переходу від автомобіле центричних моделей транспортного планування до людиноцентричних, але з урахування різних місцевих особливостей, притаманних для сучасних українських міст. Тут пропонується збалансований розподіл пріоритетності пересувань, виходячи з практик міського планування територій, які виникали і впроваджувались у різні періоди існування міст. Під час дослідження ефективності роботи міського громадського транспорту важливо звертати увагу на такі показники [4–6]: інтенсивність руху транспортного потоку та його склад у відсотковому вираженні; величина генерації кількості мешканців, які пересуваються з різних транспортних районів різними способами, а також закономірності зміни цих пересувань, виходячи з їх регулярності; пропускна здатність вулично-дорожньої мережі; провізна здатність маршрутної мережі міського громадського транспорту тощо. Системний аналіз показує значну кореляцію між цими показниками та чинниками. До того ж, на них суттєвий вплив маю погодні умови, умови управління транспортними потоками, розміщення загальноміських та районних центрів притягання мешканців, а також специфіка розміщення функціональних зон. У цій магістерській роботі проведено дослідження режиму роботи автобусного маршруту №45 у місті Львові, яке полягало у вивченні розкладів руху, дотримання цих розкладів руху автобусами залежно від часу робочого дня, визначення продуктивності роботи рухомого складу та графіків роботи водіїв. Поряд із цим значну вагу приділено показникам безпеки руху на маршруті та стану проїзної частини, а також визначенню місць, де доцільним є введення просторової пріоритизації, виходячи з величини затримки руху на маршруті. Об’єкт дослідження – маршрут громадського транспорту. Предмет дослідження – показники рухомого складу та чинники, які на них впливають. Методи дослідження: – документальне вивчення – під час визначення швидкості сполучення на ділянках прогонів автобусного маршруту у робочий та вихідний дні; – натурні дослідження – під час вимірювання величини пасажирського потоку на ділянках маршруту; – системний аналіз – під час оцінки умов безпеки руху, впливу різних чинників на режим руху, який визначений через швидкість сполучення, а також виявлення місць, де доцільно впроваджувати просторову пріоритизацію міського громадського транспорту. Метою роботи є розроблення рекомендацій щодо дотримання графіків руху автобусів на міському маршруті громадського транспорту, виходячи з критерію зменшення затримки руху. Для досягнення поставленої мети у цій магістерській кваліфікаційній роботі необхідно розв’язати такі завдання: 1. Провести дослідження умов безпеки руху на автобусному маршруті №45, а також особливостей транспортного планування та районування. 2. Проаналізувати показники мобільності мешканців та чинники, які на них вливають. 3. Провести документальні дослідження з вивчення часу прибуття автобусів на зупинкові пункти міського громадського транспорту у робочий та вихідний дні з метою встановлення ступеня впливу на режим руху інтенсивності загального транспортного потоку. 4. Визначити критичні ділянки маршруту, де швидкість сполучення є найменшою, а затримки в русі рухомого складу є найбільшими. 5. Внести рекомендації щодо розвитку мережі громадського транспорту, виходячи з особливостей автобусного маршруту №45. Ключові слова: міський громадський транспорт, автобусний маршрут, інтенсивність руху, швидкість сполучення, склад транспортного потоку, просторова пріоритизація, затримка руху, транспортні дослідження. Перелік використаних літературних джерел 1. Norbert, N. Oppenheim Urban Travel Demand Modeling (1995) / Oppenheim Norbert.– John Wiley and Sons. Hoboken, New Jersey, USA. 2. Public Transport Assignment (2013). - Department for Transport, Transport Analysis Guidance. – London. 3. Sheffy, Y. Urban Transportation Networks. Equilibrium Analisis with Mathematical Programming Methods (1995). Engelwood Cliffs: Prentice-Hall. 4. Горбачов П.Ф. (2009) Сучасні наукові підходи до організації роботи маршрутного пасажирського транспорту в містах: монографія. ХНАДУ, Харків. 5. Гаврилов Е.В., Дмитриченко М.Ф., Доля В.К., Лановий О.Т., Линник І.Е., Поліщук В.П. (2007). Системологія на транспорті. Організація дорожнього руху. Київ: Знання України. 6. Поліщук, В. П., Дзюба О.П. (2008). Теорія транспортного потоку : методи та моделі організації дорожнього руху. Київ: Знання України.