Управління енергоефективністю об’єктів GIZ для проживання внутрішньо переміщених осіб
Автор: Шайда Роман Петрович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Економіка (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: В умовах енергетичної кризи, зростання комунальних тарифів та ма- сового внутрішнього переміщення населення через військові дії питання ефективного управління енергоефективністю житлових об’єктів стає особ- ливо актуальним. Реалізація проєктів термомодернізації будівель для внут- рішньо переміщених осіб (ВПО), що здійснюється за підтримки міжнарод- ної організації Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) , дозволяє суттєво зменшити витрати на енергоносії та покращити умови проживання вразливих груп населення [1]. Ефективність впровадження енергоефективних заходів залежить від комплексного підходу, що включає технічні, фінансові та організаційні ас- пекти. Проведений аналіз продемонстрував, що адаптація міжнародного до- свіду до українських реалій дозволяє значно зменшити енергоспоживання будівель (на 30–50%), скоротити викиди CO2, а також забезпечити швидку окупність інвестицій завдяки економії витрат на опалення та електроенер- гію [2]. У магістерській кваліфікаційній роботі розглянуто процеси управлін- ня енергоефективністю житлових споруд, які перебувають під управлінням GIZ. Метою роботи є моделювання економічної вигоди від впровадження заходів з термомодернізації та енергоменеджменту. Об’єктом дослідження є практика впровадження енергоефективних заходів в об’єктах, призначених для проживання внутрішньо переміщених осіб, за підтримки GIZ, а також оцінка їх економічної ефективності. Перший розділ роботи висвітлює теоретичні аспекти управління ене- ргоефективністю житлових споруд, зокрема сутність ключових понять та міжнародний і національний досвід у сфері термомодернізації [3]. Другий розділ присвячений економічній характеристиці діяльності агентства з розвитку GIZ в Україні, аналізу фінансових, соціальних і тери- торіальних аспектів підбору приміщень для ВПО[4]. Третій розділ включає аналіз економічної доцільності впровадження заходів з енергоефективності на конкретних об’єктах GIZ, потенціал їх ене- ргоефективності та екологічні вигоди. Четвертий розділ містить методичні рекомендації щодо управління енергоефективністю, визначення вартості заходів, а також оцінку економіч- ної вигоди від їх впровадження та подальший аудит ефективності. Ключові слова: управління енергоефективністю, термомодернізація, внутрішньо переміщені особи, GIZ, економічна ефективність. Перелік використаних літературних джерел: 1. GIZ. (2024). Підвищуючи енергоефективність в Україні. . URL: https://www.giz.de/en/worldwide/134324.html 2. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. (2024). Стратегія термомодернізації будівель України до 2050 року. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/zatverdzheno-stratehiiu-termomodernizatsii- budivel-ukrainy-do-2050-roku 3. Науково-дослідний інститут будівельного виробництва. (2014). Наста- нова з виконання термомодернізації житлових будинків. [PDF]. URL: https://enefcities.org.ua/upload/files/new_dstu-n-b-v_3_2-3-2014.pdf 4. GIZ. (2023). Презентація проєкту GIZ щодо просування енергоефектив- ності та імплементації Директиви ЄС в Україні. URL:https://kbu.org.ua/news/prezentatsiia-proiektu-giz-shchodo-prosuvannia- enerhoefektyvnosti-zelena-vidbudova