Застосування SMART-систем в економіці
Спеціальність: Економіка
Код дисципліни: 8.051.00.M.026
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Економіка підприємства та інвестицій
Лектор: д.е.н., професор Залуцька Христина Ярославівна
Семестр: 4 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: Програмні результати навчання:
? Знати форми та методи комерціалізації результатів наукових досліджень.
У результаті навчання студенти здобувають такі знання та навички професійної діяльності:
- Обгрунтовувати стратегічні напрями розвитку соціально-економічних систем різних рівнів, ініціювати, розробляти та реалізовувати соціально-економічні проекти і програми інноваційного характеру на засадах викорстання нових механізмів та інструментів;
- Проводити наукові дослідження та виконувати наукові проекти на засадах ідентифікування актуальних наукових проблем, визначення цілей та завдань, формування та критичного аналізування інформаційної бази, обгрунтування та комерціаізації результатів дослідження, формулювання авторських висновків і пропозицій;
- Відповідальність за професійний розвиток окремих осіб та/або групп осіб, здатність оцінювати результати власної роботи і нести відповідальність за особистий професійний розвиток.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Володіння глибокими знаннями та навиками набутими в процесі освоєння дисципліни «Застосування смарт систем в економіці» передуватиме вивчення основ економіки, економічної теорії, макро та мікроекономіки, циклу дисциплін менеджменту, основ інформаційних технологій, циклу комп’ютерних наук.
Короткий зміст навчальної програми: Тема 1. Підґрунтя цифрової економіки.
Еволюція економічних систем. Smart економіка як складова нової економічної реальності. Сутність smart систем та особливості їх застосування. Smart-технології у глобальній екосистемі
Тема 2. Ринок цифрових продуктів.
Цифровий продукт: сутність, структура, основні засади його формування. Особливості ринку цифрових продуктів. Створення цінності за допомогою цифрових продуктів та послуг. Цифрова трансформація економіки України в умовах війни.
Тема 3. Переваги, недоліки та перспективи застосування smart-технологій.
Переваги застосування smart-технологій. Перспективні сфери та потенційна ефективність використання технологій смарт. Бар'єри та ризики розвитку смарт-технологій. Особливості та перспективи використання і розвитку смарт-технологій в Україні
Тема 4. Галузеве використання smart-технологій.
Smart-технології, що орієнтовані на індивідуальне використання. Smartтехнології в медицині. Smart-технології в агросекторі. Дослідження засобів реалізації AR.
Тема 5. Податково-бюджетні та фінансово - кредитні механізми розвитку смарт промисловості в Україні.
Податково-бюджетні механізми розвитку смарт промисловості. Податково-бюджетне регулювання становлення смарт-промисловості. Нові інструменти податково-бюджетного регулювання розвитку смарт-промисловості. Фінансово-кредитні механізми розвитку смарт-промисловості. Сприяння розвитку смарт-промисловості з використанням можливостей фінтеху.
Тема 6. Особливості застосування смарт систем на підприємстві. Типова схема смарт-заводу. Смарт-підприємство як взаємодія реальних предметів та їх цифрових аналогів. Смарт-промисловість як мережа смарт-підприємств, об’єднаних ІСТ.
Тема 7. Економічна ефективність smart технологій.
Зв'язок основних компонентів технології «розумного міста» і їх вплив на різні сфери суспільного життя. Основні засади впровадження і досягнення ефективності в системі функціонування «розумного міста».
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики знань є методи контролю результатів навчання студентів у процесі поточного та семестрового контролю.
У процесі поточного контролю методами діагностики знань є: усне та письмове опитування на практичних заняттях, перевірка виконання індивідуальних робіт, рефератів, контрольних робіт, доповідей та їх представлення студентами.
Поточний контроль здійснюється у формі фронтального, індивідуального чи комбінованого контролю знань студентів під час лабораторних та практичних занять, тестування, колоквіуми, іспит.
У процесі семестрового контролю методами діагностики знань є перевірка письмових екзаменаційних завдань та усне опитування.
Підсумковий контроль знань студентів проводиться шляхом фронтального, індивідуального та комбінованого опитування студентів під час практичних та лабораторних занять, колоквіуму, іспит. На позааудиторну роботу виноситься вивчення окремих проблем курсу, підготовка до лекційних занять, колоквіумів, тестування, іспиту.
Проведення семестрового контролю – іспит.
Для одержання заліку “автоматом” потрібно набрати більше 60 балів, які можна одержати за виконання обов’язкових завдань (робота на практичних заняттях (20 балів) та систематично відвідавши лекційні заняття (пройшовши експрес-тест за матеріалами лекцій (40 балів)).
Бали за роботу під час лекції нараховуються на основі обговорення поставленої проблематики.
Інших 40 балів (окрім роз’яснених 60) можна отримати за виконання комплексної наукової роботи, яка виконується у години самостійної роботи письмово.
Робота на практичних заняттях оцінюється:
«відмінно», вичерпна відповідь (не менш ніж 95% вірної інформації) – 15-20 балів;
«добре», повна відповідь, можливі незначні неточності (не менш ніж 75% вірної інформації) – 10-15 балів;
«задовільно», неповна відповідь (але не менш ніж 60% вірної інформації) та незначні помилки – 5-10 балів;
«незадовільно», незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0…2 балів.
Бали за комплексну наукову роботу
Загалом, в сумі не більше за 40 балів:
– за виконання наукової роботи згідно вимог - від 1 до 30 балів;
– презентація за темою роботи – від 1 до 10 балів.
Іспит є письмовим. Білет на іспит складається з тестових завдань по тематиці змістовних тем, що виносяться на аудиторні заняття, та окремих питань, які виносяться на самостійне опрацювання.
Рекомендована література: Базова
1. Залуцька, Х. Я. та Прохорова, В. В., 2020. Кросс-функціональні бізнес процеси підприємства як основа системи управлінських інновацій в ракурсі стратегічного розвитку. Економічний вісник Дніпровської політехніки, 4 (72), с. 146-154.
2. Залуцька, Х. Я. та Островська, Г. Й., 2013. Інтегрування збалансованої системи стратегічних показників та системи бюджетування як управлінська інновація. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи встановлення і проблеми розвитку», 776, с. 286-294.
3. Грінгард С. Інтернет речей. Київ: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2018. 176 с.
4. Посібник з Node-Red. URL: https://github.com/pupenasan/ NodeREDGuidUKR.
5. Пархоменко А.В. та ін. Програмно-апаратна платформа для навчання технологіям Інтернету речей: навч. посіб. Запоріжжя: Дике Поле, 2017. 120 с.
6. Lea P. IoT and Edge Computing for Architects: Implementing edge and IoT systems from sensors to clouds with communication systems, analytics, and security, 2nd Edition. Pact Publishing Ltd., 2020. 608 p.