Схемотехніка інформаційно-комунікаційних систем

Спеціальність: Інформаційно-комунікаційна інфраструктура та хмарні технології
Код дисципліни: 6.172.11.O.018
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Програмно-апаратних систем інфокомунікацій
Лектор: Проф., к.т.н. Кіселичник Мирослав Дмитрович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є вивчення фізичних основ напівпровідникової електроніки, напівпровідникових компонентів та схемної реалізації і принципів функціонування електронних вузлів і пристроїв телекомунікацій та радіотехніки.
Завдання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: 1. Знання компонентної бази електронних пристроїв телекомунікацій та радіотехніки. 2. Знання схемотехніки та принципів дії основних вузлів та пристроїв телекомунікацій та радіотехніки, їх характеристик і параметрів. 3. Уміння розраховувати параметри компонентів електронних вузлів та пристроїв і здійснювати їх вибір. 4. Уміння розраховувати характеристики і параметри типових функціональних вузлів радіоелектронної та телекомунікаційної апаратури 6. Уміння практичного використання сучасних електронно-обчислювальних засобів (MicroCAP, MathCAD, Multisim) для розрахунку і аналізу роботи електронних вузлів та пристроїв. 7. Практичні навики експериментального дослідження електронних вузлів і пристроїв.
Результати навчання: Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати: 1. будову, принцип дії, основні характеристики, параметри, моделі та застосування напівпровідникових компонентів електронних пристроїв телекомунікацій та радіотехніки; 2. схемотехнічну реалізацією та принцип роботи основних електронних вузлів і пристроїв телекомунікації та радіотехніки: підсилювачів, автогенераторів, імпульсних пристроїв, перетворювачів спектру, базових логічних елементів, їх характеристики і параметри; 3. методику схемотехнічного проектування електронних пристроїв та способи аналізу їх основних характеристик; 4. методи та способи розрахунку параметрів компонентів спроектованих електронних пристроїв та їх вибору; 5. методику аналізу електронних схем з допомогою комп’ютерних програмних засобів; 6. способи експериментального дослідження електронних пристроїв. Підготовлений фахівець повинен уміти: 1. формувати структурні та електричні принципові схеми аналогових пристроїв; 2. проводити розрахунок параметрів компонентів електронних вузлів та пристроїв і їх вибір; 3. розраховувати основні параметри та характеристики електронних вузлів та пристроїв; 4. використовувати сучасну радіовимірювальну апаратуру та комп’ютерні засоби для визначення основних параметрів і характеристик радіоелектронних та телекомунікаційних пристроїв; 5. модернізувати електронні пристрої та покращувати їх технічні характеристики і параметри.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Електричний струм в твердих тілах; Фізика твердого тіла; Основи квантової теорії; Лінійна алгебра; Диференціальне та інтегральне числення; Основи теорії кіл.
Короткий зміст навчальної програми: У курсі "Аналогова схемотехніка" розглядаються фізичні принципи роботи, характеристики і параметри сучасних електронних компонентів, методи та принципи побудови схемотехнічних рішень основних функціональних вузлів радіоелектронної та телекомунікаційної апаратури: підсилювачів, автогенераторів гармонічних коливань, імпульсних пристроїв, перетворювачів спектру, базових логічних елементів, їх характеристики і параметри.
Опис: Тема 1. Пасивні компоненти електроніки. Класифікація пасивних компонентів. Резистори. Конденсатори. Котушки індуктивності. Тема 2. Напівпровідникові прилади. Поняття про напівпровідники та їх властивості. Електропровідність напівпровідників. Енергетичні зони напівпровідників. Власні та домішкові напівпровідники. Струми напівпровідника. Електричні переходи в напівпровідниках. Електронно-дірковий перехід: утворення, основні характеристики і параметри. Електронно-дірковий перехід при зовнішніх діях. Воль-амперна характеристика переходу. Властивості реального переходу: ВАХ та її залежність від температури і виду напівпровідника. Пробиття, ємності та моделі реального електронно-діркового переходу. Гетеропереходи, бар’єри Шоткі. Біполярні транзистори: будова, режими роботи, схеми вмикання, принцип дії, основні характеристики і параметри та моделі. Польові транзистори: основні поняття та класифікація. Польовий транзистор з керуючим p-n-переходом: будова, принцип дії, основні характеристики та параметри, моделі. Тиристори: будова, режими роботи, схеми вмикання, принцип дії, основні характеристики і параметри. Оптоелектронні прилади: будова, режими роботи, схеми вмикання, принцип дії, основні характеристики і параметри. Інтегральні мікросхеми: класифікація, особливості формування та електричних параметрів елементів, топологія. Тема 3. Базові елементи аналогової схемотехніки. Елементарні підсилювальні каскади на біполярних та польових транзисторах. Каскоди. Диференціальні підсилювальні каскади. Еталонні джерела струму. Тема 4. Підсилювальні пристрої. Підсилювачі постійного струму. Вибірні підсилювачі. Імпульсні підсилювачі. Операційні підсилювачі (ОП). Функціональні вузли на основі операційного підсилювача. Тема 5. Автогенератори гармонічних коливань. Основні поняття про автогенератори та принцип їх побудови. Умови виникнення автоколивань. RC–автогенератори. Стабілізація амплітуди коливань RC–автогенераторів. LC- автогенератори. Стабілізація амплітуди коливань LC–автогенераторів. Стабільність частоти автогенераторів та вплив зовнішніх факторів. Кварцева стабілізація частоти. Параметричні генератори гармонічних коливань. Тема 6. Імпульсні пристрої. Загальна характеристика імпульсних пристроїв. Параметри імпульсних сигналів. Обмежувачі амплітуди. Компаратори напруги. Автоколивальні мультивібратори. Затримані мультивібратори. Генератори пилоподібних імпульсів напруги. Тема 7. Перетворювачі спектру. Принципи побудови перетворювачів спектру. Помножувачі та перетворювачі частоти. Амплітудні модулятори. Кутова модуляція. Частотні та фазові модулятори. Амплітудні детектори. Детектування коливань з кутовою модуляцією. Частотні та фазові детектори. Тема 8. Схемотехніка базових логічних елементів цифрових пристроїв. Базові логічні елементи на біполярних транзисторах. Базові логічні елементи на МДН-транзисторах.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль результатів навчання студентів здійснюється у вигляді поточних тестувань після вивчення кожної з тем, а також виконання лабораторних робіт та виконання контрольних робіт (останнє – для заочної форми навчання). Семестровий контроль здійснюється на підставі складання екзамену у письмово-усній формі, який проводиться в кожній академічній групі за розкладом семестрового контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль - 40 балів: - лабораторні роботи - 40 балів. Екзаменаційний контроль - 60 балів: - письмова компонента - 50 балів; - усна компонента - 10 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Напівпровідники. Електричні переходи. Конспект лекцій з дисципліни «Компонентна база радіоелектронних засобів» для студентів базового напряму підготовки 6.050901 «Радіотехніка» "/ Упор. Якубенко В.М. - Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 2011. – 23 с. 2. Напівпровідникові діоди. Конспект лекцій з дисципліни «Компонентна база радіоелектронних засобів» та «Технічна електроніка» для студентів базових напрямів підготовки 6.050901 «Радіотехніка» та 6.050903 «телекомунікації» "/ Упор. Капустій Б.О., Островський І.П., Якубенко В.М. - Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 2010. – 11 с. 3. Польові транзистори та прилади із зарядовим зв’язком. Конспект лекцій з дисципліни «Компонентна база радіоелектронних засобів» та «Технічна електроніка» для студентів базових напрямів підготовки 6.050901 «Радіотехніка» та 6.050903 «телекомунікації» "/ Упор. Якубенко В.М., Капустій Б.О. - Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 2010. – 15 с. 6. Інтегральні мікросхеми. Конспект лекцій з дисципліни «Компонентна база радіоелектронних засобів» та «Технічна електроніка» для студентів базових напрямів підготовки 6.050901 «Радіотехніка» та 6.050903 «телекомунікації» "/ Упор. Капустій Б.О., Островський І.П., Якубенко В.М. - Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 2010. – 15 с. 7. Капустій Б.О., Кіселичник М.Д. Підсилювачі електричних сигналів: навч. посібн. – Л.: Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2013. – 32 с. 8. Комп’ютерне моделювання та автоматизоване проектування радіоелектронних пристроїв. Ч. І. Аналогові пристрої. / Укл. Б.А. Мандзій, М.М. Змисний, І.В. Кулик. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 120 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Схемотехніка інформаційно-комунікаційних систем (курсова робота)

Спеціальність: Інформаційно-комунікаційна інфраструктура та хмарні технології
Код дисципліни: 6.172.11.O.019
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Програмно-апаратних систем інфокомунікацій
Лектор: Проф., к.т.н. Кіселичник Мирослав Дмитрович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є вивчення фізичних основ напівпровідникової електроніки, напівпровідникових компонентів та схемної реалізації і принципів функціонування електронних вузлів і пристроїв телекомунікацій та радіотехніки.
Завдання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: 1. Знання компонентної бази електронних пристроїв телекомунікацій та радіотехніки. 2. Знання схемотехніки та принципів дії основних вузлів та пристроїв телекомунікацій та радіотехніки, їх характеристик і параметрів. 3. Уміння розраховувати параметри компонентів електронних вузлів та пристроїв і здійснювати їх вибір. 4. Уміння розраховувати характеристики і параметри типових функціональних вузлів радіоелектронної та телекомунікаційної апаратури 6. Уміння практичного використання сучасних електронно-обчислювальних засобів (MicroCAP, MathCAD, Multisim) для розрахунку і аналізу роботи електронних вузлів та пристроїв. 7. Практичні навики експериментального дослідження електронних вузлів і пристроїв.
Результати навчання: Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати: 1. будову, принцип дії, основні характеристики, параметри, моделі та застосування напівпровідникових компонентів електронних пристроїв телекомунікацій та радіотехніки; 2. схемотехнічну реалізацією та принцип роботи основних електронних вузлів і пристроїв телекомунікації та радіотехніки: підсилювачів, автогенераторів, імпульсних пристроїв, перетворювачів спектру, базових логічних елементів, їх характеристики і параметри; 3. методику схемотехнічного проектування електронних пристроїв та способи аналізу їх основних характеристик; 4. методи та способи розрахунку параметрів компонентів спроектованих електронних пристроїв та їх вибору; 5. методику аналізу електронних схем з допомогою комп’ютерних програмних засобів; 6. способи експериментального дослідження електронних пристроїв. Підготовлений фахівець повинен уміти: 1. формувати структурні та електричні принципові схеми аналогових пристроїв; 2. проводити розрахунок параметрів компонентів електронних вузлів та пристроїв і їх вибір; 3. розраховувати основні параметри та характеристики електронних вузлів та пристроїв; 4. використовувати сучасну радіовимірювальну апаратуру та комп’ютерні засоби для визначення основних параметрів і характеристик радіоелектронних та телекомунікаційних пристроїв; 5. модернізувати електронні пристрої та покращувати їх технічні характеристики і параметри.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Електричний струм в твердих тілах; Фізика твердого тіла; Основи квантової теорії; Лінійна алгебра; Диференціальне та інтегральне числення; Основи теорії кіл.
Короткий зміст навчальної програми: У курсі "Аналогова схемотехніка" розглядаються фізичні принципи роботи, характеристики і параметри сучасних електронних компонентів, методи та принципи побудови схемотехнічних рішень основних функціональних вузлів радіоелектронної та телекомунікаційної апаратури: підсилювачів, автогенераторів гармонічних коливань, імпульсних пристроїв, перетворювачів спектру, базових логічних елементів, їх характеристики і параметри.
Опис: Тема 1. Пасивні компоненти електроніки. Класифікація пасивних компонентів. Резистори. Конденсатори. Котушки індуктивності. Тема 2. Напівпровідникові прилади. Поняття про напівпровідники та їх властивості. Електропровідність напівпровідників. Енергетичні зони напівпровідників. Власні та домішкові напівпровідники. Струми напівпровідника. Електричні переходи в напівпровідниках. Електронно-дірковий перехід: утворення, основні характеристики і параметри. Електронно-дірковий перехід при зовнішніх діях. Воль-амперна характеристика переходу. Властивості реального переходу: ВАХ та її залежність від температури і виду напівпровідника. Пробиття, ємності та моделі реального електронно-діркового переходу. Гетеропереходи, бар’єри Шоткі. Біполярні транзистори: будова, режими роботи, схеми вмикання, принцип дії, основні характеристики і параметри та моделі. Польові транзистори: основні поняття та класифікація. Польовий транзистор з керуючим p-n-переходом: будова, принцип дії, основні характеристики та параметри, моделі. Тиристори: будова, режими роботи, схеми вмикання, принцип дії, основні характеристики і параметри. Оптоелектронні прилади: будова, режими роботи, схеми вмикання, принцип дії, основні характеристики і параметри. Інтегральні мікросхеми: класифікація, особливості формування та електричних параметрів елементів, топологія. Тема 3. Базові елементи аналогової схемотехніки. Елементарні підсилювальні каскади на біполярних та польових транзисторах. Каскоди. Диференціальні підсилювальні каскади. Еталонні джерела струму. Тема 4. Підсилювальні пристрої. Підсилювачі постійного струму. Вибірні підсилювачі. Імпульсні підсилювачі. Операційні підсилювачі (ОП). Функціональні вузли на основі операційного підсилювача. Тема 5. Автогенератори гармонічних коливань. Основні поняття про автогенератори та принцип їх побудови. Умови виникнення автоколивань. RC–автогенератори. Стабілізація амплітуди коливань RC–автогенераторів. LC- автогенератори. Стабілізація амплітуди коливань LC–автогенераторів. Стабільність частоти автогенераторів та вплив зовнішніх факторів. Кварцева стабілізація частоти. Параметричні генератори гармонічних коливань. Тема 6. Імпульсні пристрої. Загальна характеристика імпульсних пристроїв. Параметри імпульсних сигналів. Обмежувачі амплітуди. Компаратори напруги. Автоколивальні мультивібратори. Затримані мультивібратори. Генератори пилоподібних імпульсів напруги. Тема 7. Перетворювачі спектру. Принципи побудови перетворювачів спектру. Помножувачі та перетворювачі частоти. Амплітудні модулятори. Кутова модуляція. Частотні та фазові модулятори. Амплітудні детектори. Детектування коливань з кутовою модуляцією. Частотні та фазові детектори. Тема 8. Схемотехніка базових логічних елементів цифрових пристроїв. Базові логічні елементи на біполярних транзисторах. Базові логічні елементи на МДН-транзисторах.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль результатів навчання студентів здійснюється у вигляді поточних тестувань після вивчення кожної з тем, а також виконання лабораторних робіт та виконання контрольних робіт (останнє – для заочної форми навчання). Семестровий контроль здійснюється на підставі складання екзамену у письмово-усній формі, який проводиться в кожній академічній групі за розкладом семестрового контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль - 40 балів: - лабораторні роботи - 40 балів. Екзаменаційний контроль - 60 балів: - письмова компонента - 50 балів; - усна компонента - 10 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Напівпровідники. Електричні переходи. Конспект лекцій з дисципліни «Компонентна база радіоелектронних засобів» для студентів базового напряму підготовки 6.050901 «Радіотехніка» "/ Упор. Якубенко В.М. - Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 2011. – 23 с. 2. Напівпровідникові діоди. Конспект лекцій з дисципліни «Компонентна база радіоелектронних засобів» та «Технічна електроніка» для студентів базових напрямів підготовки 6.050901 «Радіотехніка» та 6.050903 «телекомунікації» "/ Упор. Капустій Б.О., Островський І.П., Якубенко В.М. - Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 2010. – 11 с. 3. Польові транзистори та прилади із зарядовим зв’язком. Конспект лекцій з дисципліни «Компонентна база радіоелектронних засобів» та «Технічна електроніка» для студентів базових напрямів підготовки 6.050901 «Радіотехніка» та 6.050903 «телекомунікації» "/ Упор. Якубенко В.М., Капустій Б.О. - Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 2010. – 15 с. 6. Інтегральні мікросхеми. Конспект лекцій з дисципліни «Компонентна база радіоелектронних засобів» та «Технічна електроніка» для студентів базових напрямів підготовки 6.050901 «Радіотехніка» та 6.050903 «телекомунікації» "/ Упор. Капустій Б.О., Островський І.П., Якубенко В.М. - Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 2010. – 15 с. 7. Капустій Б.О., Кіселичник М.Д. Підсилювачі електричних сигналів: навч. посібн. – Л.: Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2013. – 32 с. 8. Комп’ютерне моделювання та автоматизоване проектування радіоелектронних пристроїв. Ч. І. Аналогові пристрої. / Укл. Б.А. Мандзій, М.М. Змисний, І.В. Кулик. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 120 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).