Геоінформаційні системи в моніторингових та управлінських задачах

Спеціальність: Геоінформаційні системи і технології
Код дисципліни: 7.193.05.M.012
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Фотограмметрія та геоінформатика
Лектор: доцент Марусаж Христина Іванівна
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою викладання дисципліни є вивчення студентами методик геоінформаційного моніторингу в моніторингових та управлінських задачах, а також аерокосмічні методи вивчення довкілля і екологічних порушень природи внаслідок великомасштабної діяльності людини, стану природних ресурсів та територій для раціонального ведення народного господарства
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей: загальних: - здатність здійснювати пошук та критично аналізувати інформацію з різних джерел; - здатність до застосування знань на практиці: - розуміти основні принципи отримання інформації для організації управління природними ресурсами та територіями; - знати аерокосмовізуальний моніторинг природних ресурсів та територій; - знати види аеро- та космічного знімання; - вміти визначати доцільність застосування різних знімальних систем. фахових: - розробляти методи прогнозних оцінок для підтримки прийняття рішень на підставі аналізу геоінформації; - методи аналізу геозображень, їх перетворення і використання в науковій і практичній діяльності; - здійснювати вибір знімальної апаратури для розв’язання задач, пов’язаних з отриманням інформації для управління природними ресурсами та територіями; - здійснювати обробку зображень з використанням певних програмних продуктів.
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: 1. Розуміти принципи опрацювання аерокосмовізуальної інформації в ГІС. 2. Застосовувати системний підхід до управління природними ресурсами та територіями. 3. Вміти використовувати дані з різних знімальних систем для моніторингу природних ресурсів та територій. 4. Знати методи і системи опрацювання даних дистанційного зондування. 5. Знати методи створення ЦММ та ЦМР. 6. Знати види знімання, їх особливості та можливості у розв’язанні природоохоронних задач, та задач моніторингу природних ресурсів та територій. Результати навчання даної дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: 1. Вміти виконувати побудову ЦМР та проводити аналіз її точності; 2. Здійснювати моніторинг гідрографічних об’єктів за даними ДЗЗ; 3. Визначати затоплювані внаслідок паводків та повеней території за ЦМР; 4. Вміти використовувати в роботі спеціалізовані програмні продукти.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Геоматика та дистанційні методи в дослідженні територій. Аерокосмічні знімальні системи.
Короткий зміст навчальної програми: Програма курсу "Геоінформаційні системи в моніторингових та управлінських задачах" призначена для студентів спеціалізацій "Фотограмметрія та дистанційне зондування" та "Геоінформаційні системи та технології". При складанні програми враховувались вимоги до освітньо професійної програми спеціальності «Геодезія та землеустрій», передбачені відповідною кваліфікаційною характеристикою, сучасними вимогами до знання та застосування геоінформаційних систем в моніторингових та управлінських задачах.
Опис: Аерокосмічний моніторинг. Моніторингові системи. ГІС для бізнесу та сервісного планування. Опрацювання даних дистанційного зондування. Мультикритеріальний аналіз в ГІС. Приклади застосування даних дистанційного зондування для розв’язання моніторингових та управлінських задач.
Методи та критерії оцінювання: Для оцінювання рівня досягнення результатів навчання застосовують метод контролю, який ґрунтується на позитивному принципі, що передбачає врахування рівня досягнень студента. Об'єктом оцінювання є знання, уміння та навички, досвід творчої діяльності. До основних функцій оцінювання рівня досягнення результатів навчання віднесено контролюючу, навчальну, діагностично-коригуючу, стимулюючо-мотиваційну та виховну. Елементами контролю є система вимог і правил, види контролю, зміст контролю за різними видами, критерії стобальної системи оцінювання. Види контролю поділяють на письмові звіти з лабораторних робіт та їх захист; усне індивідуальне, комбіноване і фронтальне опитування, виконання та захист контрольної роботи, виконання проміжних тестових завдань.
Критерії оцінювання результатів навчання: Диференційований залік • письмові звіти з лабораторних робіт та контрольної роботи, усне опитування (40%) • поточний контроль 1 (30%) • поточний контроль 2 (30%) Порядок та критерії виставляння балів та оцінок визначають згідно «Стандарту забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти СВО ЛП 03.09. Положення про організацію та проведення семестрового контролю результатів навчання студентів»
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова 1. Бурштинська Х. В., Станкевич С. А., Денис Ю. В. Фотограмметрія та дистанційне зондування. Книга 2. Підручник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. 216с 2. Бурштинська Х.В., Станкевич С.А. Аерокосмічні знімальні системи: Підручник Видавництво НУ ”Львівська політехніка”, 2013.-376 с. 3. Дорожинський О.Л. Фотограмметрія та дистанційне зондування. Книга 1. Підручник.-Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2019.-176с. 4. Дорожинський О.Л. Тукай Р. Фотограмметрія. Підручник. видавництво – НУ «Львівська політехніка», 2008.-330 с. Допоміжна 1. Кохан С.С., Востоков А.Б. Дистанційне зондування Землі: теоретичні основи. Підручник.- К.: Вища школа, 2009.-511с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).