Проєктування операційних систем, утиліт і драйверів
Спеціальність: Системне програмування
Код дисципліни: 7.123.02.E.017
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Електронні обчислювальні машини
Лектор: к.т.н., доц. каф. ЕОМ Бочкарьов Олексій Юрійович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
ЗК2. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.
Фахові компетентності:
СК2. Здатність розробляти алгоритмічне та програмне забезпечення, компоненти комп’ютерних систем та мереж, Інтернет додатків, кіберфізичних систем з використанням сучасних методів і мов програмування, а також засобів і систем автоматизації проектування.
СК5. Здатність будувати архітектуру та створювати системне і прикладне програмне забезпечення комп’ютерних систем та мереж.
СК7. Здатність досліджувати, розробляти та обирати технології створення великих і надвеликих систем.
СК10. Здатність ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу програмно-технічних засобів, комп’ютерних систем, мереж та їхніх компонентів.
ФКС1.2. Володіння знаннями та навичками щодо проектування та дослідження операційних систем, утиліт і драйверів.
ФКС1.3. Володіння поглибленими знаннями про програмні засоби автоматизованого проектування, тестування та відлагодження системного програмного забезпечення комп’ютерних систем, здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі щодо його проектування та дослідження.
Результати навчання: Результати навчання відповідно до освітньої програми:
РН9. Розробляти програмне забезпечення для вбудованих і розподілених застосувань, мобільних і гібридних систем.
РНС1.2. Навички синтезу, проектування та дослідження системного програмного забезпечення комп’ютерних систем з використанням низькорівневих та високорівневих мов програмування.
РНС1.3. Навички володіння апаратно-програмними засобами створення операційних систем, утиліт і драйверів, здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі щодо їх проектування та дослідження.
Результати вивчення дисципліни:
- знати загальні принципи побудови та функціонування сучасних операційних систем;
- знати основні функції сучасних операційних систем та способи їх використання;
- знати способи управління обчислювальними процесами та методи планування паралельного виконання процесів;
- знати способи управління пам’яттю, пристроями вводу-виводу, файловими системами та мережною підсистемою;
- вміти визначати основні параметри роботи сучасних операційних систем, здійснювати моніторинг використання системних ресурсів, знаходити та виправляти помилки в роботі сучасних операційних систем;
- мати практичні навички роботи з основними службами, сервісами та системними утилітами мережних операційних систем сімейства UNIX/Linux.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні: Системне програмування, Мережні операційні системи, Дослідження і проектування комп’ютерних систем та мереж.
Супутні: Дослідження і проектування програмних систем, Проектування віртуальних машин.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна “Проектування операційних систем, утиліт і драйверів” ставить на меті виробити у студентів чітке та систематизоване уявлення про архітектуру та призначення сучасних операційних систем, принципи управління локальними та розподіленими ресурсами в паралельних комп’ютерних системах, а також про принципи побудови відповідного системного програмного забезпечення; надати навички проектування та розробки операційних систем, системних утиліт і драйверів. В результаті освоєння учбового матеріалу дисципліни студенти повинні знати загальні принципи побудови та функціонування сучасних операційних систем, розуміти концептуальні основи функціонування системних програмних засобів, що реалізують основну функціональність сучасних операційних систем, вміти працювати з основними службами та сервісами операційних систем сімейства UNIX/Linux. Для освоєння даної дисципліни необхідне знання таких дисциплін: “Системне програмування”, “Мережні операційні системи”, “Дослідження і проектування комп’ютерних систем та мереж”.
Опис: 1. Операційна система. Архітектура та напрямки розвитку ОС. Структура та функції ОС. Архітектурні принципи побудови ОС. Монолітне ядро. Мікроядро. Гібридне ядро. Основні типи ОС та області їх застосування. Мобільні ОС. Операційні системи реального часу (RTOS). Напрямки розвитку ОС. Операційна система Linux. Структура ОС Linux. Ядро ОС Linux. Основні компоненти ядра ОС Linux. Завантажувані модулі ядра (Loadable Kernel Modules). Інтерфейс системних викликів. Системні служби та утиліти ОС Linux. Інтерфейс користувача в ОС Linux. Дистрибутиви ОС Linux.
2. Управління обчисленнями. Управління обчисленнями в ОС Linux. Органіазація обчислювальних процесів в ОС Linux. Запуск та породження нових процесів в ОС Linux (fork, exec, nice). Запит та встановлення атрибутів процесу в ОС Linux. Завершення виконання процесів в ОС Linux (exit, wait). Планування паралельного виконання обчислювальних процесів. Організація планування паралельного виконання ОП. Ефективність планування паралельного виконання ОП. Алгоритм планування FCFS. Алгоритм планування SJF. Планування на основі пріоритетів. Алгоритм планування RR. Планування з використанням багаторівневої черги. Багаторівнева черга зі зворотним зв’язком. Планування паралельного виконання ОП в ОС Linux.
3. Управління пам’яттю. Віртуальна пам’ять та управління сторінками пам’яті. Віртуальна пам’ять процесу. Управління кількістю сторінок пам’яті виділених процесу. Управління заміщенням сторінок пам’яті процеса. Управління пам’яттю обчислювальних процесів в ОС Linux. Виділення, звільнення та контроль використання пам’яті. Спільна пам’ять (shared memory). Створення сегменту спільної пам’яті (shmget). Підключення та відключення сегменту спільної пам’яті (shmat, shmdt). Управління сегментом спільної пам’яті (shmctl). Відображення файлів у пам’ять (mmap, munmap, msync). Спільна пам’ять на основі файлів відображених у пам’ять.
4. Управління вводом/виводом. Управління вводом/виводом в ОС Linux. Організація вводу/виводу в ОС Linux. Диспетчеризація запитів на виконання операцій вводу/виводу. Блочні пристрої. Алгоритми диспетчеризації запитів до блочних пристроїв. Порівняння алгоритмів диспетчеризації запитів до блочних пристроїв. Визначення та встановлення алгоритму диспетчеризації запитів. Символьні пристрої. Програмний інтерфейс вводу/виводу. Використання системного виклику ioctl(). Мультиплексування вводу/виводу в ОС Linux. Мультиплексований ввід-вивід. Очікування готовності до I/O з використанням select(). Опитування стану файлових дескрипторів: poll(). Моніторинг файлових дескрипторів за допомогою epoll API.
5. Управління зберіганням даних. Управління файловою системою в ОС Linux. Компоненти файлової системи. Віртуальна файлова система. Оперування компонентами файлової системи. Системні виклики для роботи з файлом. Системні виклики для роботи з файловою системою.
6. Мережна підсистема ОС. Структура та організація роботи мережної підсистеми ОС Linux. Призначення та структура мережної підсистеми ОС. Організація роботи мережної підсистеми ОС Linux. Відправка та отримання даних мережною підсистемою ОС Linux. Диспетчеризація пакетів даних в мережній підсистемі ОС Linux. Мережні інтерфейси в ОС Linux. Сокети Берклі (Berkeley sockets). Взаємодія процесів за допомогою сокетів Берклі. Структура адреси сокету (sockaddr). Створення сокету (socket, bind, listen). Встановлення з’єднання (accept, connect). Відправлення та отримання повідомлень (send, recv). Розрив з’єднання та знищення сокету (close, shutdown).
Методи та критерії оцінювання: Письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування (40%). Підсумковий контроль (60 %, контрольних захід, екзамен): письмово-усна форма (60%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Семестрова оцінка виставляється за умови виконання студентом навчального плану. Семестрова оцінка формується з результатів поточного контролю виконання лабораторних робіт і семестрового тестування. Результат семестрового тестування є добутком результату семестрового тесту у віртуальному навчальному середовищі та коефіцієнта лекційних тестів у віртуальному навчальному середовищі. Максимальна оцінка в балах - 100. Поточний контроль (лаб. Роботи) - 40. Екзаменаційний контроль:
письмова компонента - 50, усна компонента - 10.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Abraham Silberschatz, Peter B. Galvin, Greg Gagne, Operating System Concepts, 10th Edition, Wiley, 2018. – 942 p.
2. Jack-Benny Persson, Linux System Programming Techniques,? Packt Publishing, 2021. - 432 p.
3. Kaiwan Billimoria, Linux Kernel Programming, Packt Publishing, 2021. - 754 p.
4. Andrew S. Tanenbaum, Herbert Bos, Modern Operating Systems, 4th Edition, Pearson, 2014. - 1136 p.
5. William Stallings, Operating Systems: Internals and Design Principles, 9th Edition, Pearson, 2017. - 800 p.
6. Ann McHoes, Ida M. Flynn, Understanding Operating Systems 8th Edition, Cengage Learning, 2017. - 592 p.
7. Andrew S Tanenbaum, Albert S. Woodhull, Operating Systems Design and Implementation, 3rd Edition, Pearson, 2006. - 1080 p.
8. Abraham Silberschatz, Peter B. Galvin, Greg Gagne, Operating System Concepts Essentials, 2nd Edition, Wiley, 2013. – 784 p.
9. Thomas Anderson, Michael Dahlin, Operating Systems: Principles and Practice, 2nd Edition, 2014. - 690 p.
10. Remzi Arpaci-Dusseau, Andrea Arpaci-Dusseau, Operating Systems: Three Easy Pieces, CreateSpace Independent Publishing Platform, 2018. - 714 p.
11. Marshall Kirk McKusick, George V. Neville-Neil, Robert N.M. Watson, Design and Implementation of the FreeBSD Operating System, 2nd Edition, Addison-Wesley Professional, 2014. - 928 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Проєктування операційних систем, утиліт і драйверів (курсова робота)
Спеціальність: Системне програмування
Код дисципліни: 7.123.02.E.019
Кількість кредитів: 2.00
Кафедра: Електронні обчислювальні машини
Лектор: к.т.н., доц. каф. ЕОМ Бочкарьов Олексій Юрійович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності:
ЗК2. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.
Фахові компетентності:
СК2. Здатність розробляти алгоритмічне та програмне забезпечення, компоненти комп’ютерних систем та мереж, Інтернет додатків, кіберфізичних систем з використанням сучасних методів і мов програмування, а також засобів і систем автоматизації проектування.
СК5. Здатність будувати архітектуру та створювати системне і прикладне програмне забезпечення комп’ютерних систем та мереж.
СК7. Здатність досліджувати, розробляти та обирати технології створення великих і надвеликих систем.
СК10. Здатність ідентифікувати, класифікувати та описувати роботу програмно-технічних засобів, комп’ютерних систем, мереж та їхніх компонентів.
ФКС1.2. Володіння знаннями та навичками щодо проектування та дослідження операційних систем, утиліт і драйверів.
ФКС1.3. Володіння поглибленими знаннями про програмні засоби автоматизованого проектування, тестування та відлагодження системного програмного забезпечення комп’ютерних систем, здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі щодо його проектування та дослідження.
Результати навчання: Результати навчання відповідно до освітньої програми:
РН9. Розробляти програмне забезпечення для вбудованих і розподілених застосувань, мобільних і гібридних систем.
РНС1.2. Навички синтезу, проектування та дослідження системного програмного забезпечення комп’ютерних систем з використанням низькорівневих та високорівневих мов програмування.
РНС1.3. Навички володіння апаратно-програмними засобами створення операційних систем, утиліт і драйверів, здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі щодо їх проектування та дослідження.
Результати вивчення дисципліни:
- знати загальні принципи побудови та функціонування сучасних операційних систем;
- знати основні функції сучасних операційних систем та способи їх використання;
- знати способи управління обчислювальними процесами та методи планування паралельного виконання процесів;
- знати способи управління пам’яттю, пристроями вводу-виводу, файловими системами та мережною підсистемою;
- вміти визначати основні параметри роботи сучасних операційних систем, здійснювати моніторинг використання системних ресурсів, знаходити та виправляти помилки в роботі сучасних операційних систем;
- мати практичні навички роботи з основними службами, сервісами та системними утилітами мережних операційних систем сімейства UNIX/Linux.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні: Системне програмування, Мережні операційні системи, Дослідження і проектування комп’ютерних систем та мереж.
Супутні: Дослідження і проектування програмних систем, Проектування віртуальних машин.
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна “Проектування операційних систем, утиліт і драйверів” ставить на меті виробити у студентів чітке та систематизоване уявлення про архітектуру та призначення сучасних операційних систем, принципи управління локальними та розподіленими ресурсами в паралельних комп’ютерних системах, а також про принципи побудови відповідного системного програмного забезпечення; надати навички проектування та розробки операційних систем, системних утиліт і драйверів. В результаті освоєння учбового матеріалу дисципліни студенти повинні знати загальні принципи побудови та функціонування сучасних операційних систем, розуміти концептуальні основи функціонування системних програмних засобів, що реалізують основну функціональність сучасних операційних систем, вміти працювати з основними службами та сервісами операційних систем сімейства UNIX/Linux. Для освоєння даної дисципліни необхідне знання таких дисциплін: “Системне програмування”, “Мережні операційні системи”, “Дослідження і проектування комп’ютерних систем та мереж”.
Опис: 1. Операційна система. Архітектура та напрямки розвитку ОС. Структура та функції ОС. Архітектурні принципи побудови ОС. Монолітне ядро. Мікроядро. Гібридне ядро. Основні типи ОС та області їх застосування. Мобільні ОС. Операційні системи реального часу (RTOS). Напрямки розвитку ОС. Операційна система Linux. Структура ОС Linux. Ядро ОС Linux. Основні компоненти ядра ОС Linux. Завантажувані модулі ядра (Loadable Kernel Modules). Інтерфейс системних викликів. Системні служби та утиліти ОС Linux. Інтерфейс користувача в ОС Linux. Дистрибутиви ОС Linux.
2. Управління обчисленнями. Управління обчисленнями в ОС Linux. Органіазація обчислювальних процесів в ОС Linux. Запуск та породження нових процесів в ОС Linux (fork, exec, nice). Запит та встановлення атрибутів процесу в ОС Linux. Завершення виконання процесів в ОС Linux (exit, wait). Планування паралельного виконання обчислювальних процесів. Організація планування паралельного виконання ОП. Ефективність планування паралельного виконання ОП. Алгоритм планування FCFS. Алгоритм планування SJF. Планування на основі пріоритетів. Алгоритм планування RR. Планування з використанням багаторівневої черги. Багаторівнева черга зі зворотним зв’язком. Планування паралельного виконання ОП в ОС Linux.
3. Управління пам’яттю. Віртуальна пам’ять та управління сторінками пам’яті. Віртуальна пам’ять процесу. Управління кількістю сторінок пам’яті виділених процесу. Управління заміщенням сторінок пам’яті процеса. Управління пам’яттю обчислювальних процесів в ОС Linux. Виділення, звільнення та контроль використання пам’яті. Спільна пам’ять (shared memory). Створення сегменту спільної пам’яті (shmget). Підключення та відключення сегменту спільної пам’яті (shmat, shmdt). Управління сегментом спільної пам’яті (shmctl). Відображення файлів у пам’ять (mmap, munmap, msync). Спільна пам’ять на основі файлів відображених у пам’ять.
4. Управління вводом/виводом. Управління вводом/виводом в ОС Linux. Організація вводу/виводу в ОС Linux. Диспетчеризація запитів на виконання операцій вводу/виводу. Блочні пристрої. Алгоритми диспетчеризації запитів до блочних пристроїв. Порівняння алгоритмів диспетчеризації запитів до блочних пристроїв. Визначення та встановлення алгоритму диспетчеризації запитів. Символьні пристрої. Програмний інтерфейс вводу/виводу. Використання системного виклику ioctl(). Мультиплексування вводу/виводу в ОС Linux. Мультиплексований ввід-вивід. Очікування готовності до I/O з використанням select(). Опитування стану файлових дескрипторів: poll(). Моніторинг файлових дескрипторів за допомогою epoll API.
5. Управління зберіганням даних. Управління файловою системою в ОС Linux. Компоненти файлової системи. Віртуальна файлова система. Оперування компонентами файлової системи. Системні виклики для роботи з файлом. Системні виклики для роботи з файловою системою.
6. Мережна підсистема ОС. Структура та організація роботи мережної підсистеми ОС Linux. Призначення та структура мережної підсистеми ОС. Організація роботи мережної підсистеми ОС Linux. Відправка та отримання даних мережною підсистемою ОС Linux. Диспетчеризація пакетів даних в мережній підсистемі ОС Linux. Мережні інтерфейси в ОС Linux. Сокети Берклі (Berkeley sockets). Взаємодія процесів за допомогою сокетів Берклі. Структура адреси сокету (sockaddr). Створення сокету (socket, bind, listen). Встановлення з’єднання (accept, connect). Відправлення та отримання повідомлень (send, recv). Розрив з’єднання та знищення сокету (close, shutdown).
Методи та критерії оцінювання: Письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування (40%). Підсумковий контроль (60 %, контрольних захід, екзамен): письмово-усна форма (60%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Семестрова оцінка виставляється за умови виконання студентом навчального плану. Семестрова оцінка формується з результатів поточного контролю виконання лабораторних робіт і семестрового тестування. Результат семестрового тестування є добутком результату семестрового тесту у віртуальному навчальному середовищі та коефіцієнта лекційних тестів у віртуальному навчальному середовищі. Максимальна оцінка в балах - 100. Поточний контроль (лаб. Роботи) - 40. Екзаменаційний контроль:
письмова компонента - 50, усна компонента - 10.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Abraham Silberschatz, Peter B. Galvin, Greg Gagne, Operating System Concepts, 10th Edition, Wiley, 2018. – 942 p.
2. Jack-Benny Persson, Linux System Programming Techniques,? Packt Publishing, 2021. - 432 p.
3. Kaiwan Billimoria, Linux Kernel Programming, Packt Publishing, 2021. - 754 p.
4. Andrew S. Tanenbaum, Herbert Bos, Modern Operating Systems, 4th Edition, Pearson, 2014. - 1136 p.
5. William Stallings, Operating Systems: Internals and Design Principles, 9th Edition, Pearson, 2017. - 800 p.
6. Ann McHoes, Ida M. Flynn, Understanding Operating Systems 8th Edition, Cengage Learning, 2017. - 592 p.
7. Andrew S Tanenbaum, Albert S. Woodhull, Operating Systems Design and Implementation, 3rd Edition, Pearson, 2006. - 1080 p.
8. Abraham Silberschatz, Peter B. Galvin, Greg Gagne, Operating System Concepts Essentials, 2nd Edition, Wiley, 2013. – 784 p.
9. Thomas Anderson, Michael Dahlin, Operating Systems: Principles and Practice, 2nd Edition, 2014. - 690 p.
10. Remzi Arpaci-Dusseau, Andrea Arpaci-Dusseau, Operating Systems: Three Easy Pieces, CreateSpace Independent Publishing Platform, 2018. - 714 p.
11. Marshall Kirk McKusick, George V. Neville-Neil, Robert N.M. Watson, Design and Implementation of the FreeBSD Operating System, 2nd Edition, Addison-Wesley Professional, 2014. - 928 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).