Безпека розподілених мереж і хмарних технологій
Спеціальність: Адміністрування систем кібербезпеки
Код дисципліни: 7.125.04.E.014
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Захист інформації
Лектор: Партика Андрій Ігорович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
загальних:
КЗ1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
КЗ2. Здатність проводити дослідження на відповідному рівні.
КЗ3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
фахових:
КФ1. Здатність обґрунтовано застосовувати, інтегрувати, розробляти та удосконалювати сучасні інформаційні технології, фізичні та математичні моделі, а також технології створення та використання прикладного і спеціалізованого програмного забезпечення для вирішення професійних задач у сфері інформаційної безпеки та/або кібербезпеки.
КФ4. Здатність аналізувати, розробляти і супроводжувати систему управління інформаційною безпекою та/або кібербезпекою організації, формувати стратегію і політики інформаційної безпеки з урахуванням вітчизняних і міжнародних стандартів та вимог.
КФ10. Здатність провадити науково-педагогічну діяльність, планувати навчання, контролювати і супроводжувати роботу з персоналом, а також приймати ефективні рішення з питань інформаційної безпеки та/або кібербезпеки.
фахових компетентностей професійного спрямування:
ФКС 2. Уміння проводити атестацію (спираючись на облік та обстеження) режимних територій (зон), приміщень тощо в умовах додержання режиму секретності із фіксуванням результатів у відповідних документах.
Результати навчання: РН3. Провадити дослідницьку та/або інноваційну діяльність в сфері інформаційної безпеки та/або кібербезпеки, а також в сфері технічного та криптографічного захисту інформації у кіберпросторі.
РН5. Критично осмислювати проблеми інформаційної безпеки та/або кібербезпеки, у тому числі на міжгалузевому та міждисциплінарному рівні, зокрема на основі розуміння нових результатів інженерних і фізико-математичних наук, а також розвитку технологій створення та використання спеціалізованого програмного забезпечення.
РН12. Досліджувати, розробляти та впроваджувати методи і заходи протидії кіберінцидентам, здійснювати процедури управління, контролю та розслідування, а також надавати рекомендації щодо попередження та аналізу кіберінцидентів в цілому.
РН13. Здійснювати вибір засобів захисту інформації для складових інформаційно-комунікаційних систем: операційні системи, активне мережне обладнання, системи мобільних програмних компонентів тощо
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Безпека інформаційних і комунікаційних систем, Управління інформаційною безпекою
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Міжнародні стандарти із кібербезпеки
Короткий зміст навчальної програми: Предметом вивчення дисципліни є ознайомлення з принципами віртуалізації, трансформацією інфраструктури інформаційно-обчислювального простору та зміні технічних засобів дата-центрів, ознайомлення з видами хмарних сервісів і особливостями їх використання, ознайомлення з основними провайдерами хмарних послуг і їх технічною базою, оволодіння навичками використання хмарних технологій при проведенні наукових досліджень. В процесі проходження курсу студентами будуть освоєні технологія створення хмарного сервісу, робота з існуючими хмарними сервісами, студенти навчаться використовувати хмарні обчислення і будуть готові до застосування технології хмарних обчислень при вирішенні задач оптимізації ІТ-процесів.
Опис: Тема 1. Основи хмарних обчислень та архітектурні характеристики.
Тема 2. Дизайн та архітектура безпеки для хмарних обчислень.
Тема 3. Безпечна ізоляція фізичної й логічної інфраструктури.
Тема 4. Захист даних для хмарної інфраструктури та сервісів.
Тема 5. Застосування контролю доступу для служб на основі хмарної інфраструктури.
Тема 6. Моніторинг, аудит та управління.
Методи та критерії оцінювання: Методом діагностики знань є поточний контроль за виконання лабораторних робіт, а також підсумковий екзаменаційний контроль. Поточне оцінювання здійснюється під час проведення лабораторних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Об’єктами поточного контролю є: активність та результативність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни, а також відвідування занять. Підсумковий/семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену. Семестрові екзамени – форма оцінки підсумкового засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід (екзаменаційний контроль). Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як сума балів за поточний контроль і контрольного заходу.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (30 балів) + Екзаменаційний контроль (70балів). Поточний контроль включає виконання лабораторних робіт (28балів) та контрольної роботи (12 балів). Екзаменаційний контроль включає письмову (60балів) та усну (10балів) компоненти.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. E. Thomas, P. Ricardo, M. Zaigham Cloud Computing: Concepts, Technology & Architecture / Apress; 1st ed. edition (March 17, 2021), ? 208 pages
2. Cloud Computing PDF By: Kamal Kant Hiran,Ruchi Doshi,Temitayo Fagbola,Mehul Mahrishi / Published on 2019-05-01 by BPB Publications.
3. E. Vanderburg. CompTIA Cloud+ Certification All-in-One Exam Guide / McGraw Hill; 1st edition (August 4, 2021), 640 pages
4. А.В. Луговой, О.Г. Славко, П.П. Костенко, М.І. Губенко, М.М. Гузій Інформаційна стійкість комп’ютерних технологій і мереж, Кременчук, 2015 – С. 305-340.
5. Москалева Ю. П. Хмарна архітектура та її реалізація для університетів / Ю. П. Москалева, З. С. Сейдаметова, В. А. Темненко // Хмарні технології в освіті : матер. Всеукр. Наук.-мет. Інтернет семінар (Кривий ріг – Київ – Черкаси – Харків, 21 грудня 2012 р.). – Кривий Ріг : Видавн. Відділ КМІ, 2012. – С. 63-65.
6. Ткачук В.В. Хмарні обчислення як основа мобільного навчання / В. В. Ткачук // Хмарні технології в освіті: матер. Всеукр. Наук.-мет. Інтернет семінар (Кривий Ріг – Київ – Черкаси – Харків, 21 грудня 2012 р.). – Кривий Ріг: Видавничий відділ КМІ, 2012. – С. 54.
Допоміжна
1. Петренко А. И. Застосування Grid технологій в науці і освіті / А. І. Петренко – Львів : Вид-во Політехніка”, 2009 –144 с.
2. Биков В.Ю. Хмарна комп'ютерно-технологічна платформа відкритої освіти та відповідний розвиток організаційно-технологічної будови ІТ-підрозділів навчальних закладів / В.Ю. Биков // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2013. – № 1. – с. 81-98.
3. Вакалюк Т.А. Можливості використання хмарних технологій в освіті / Т.А. Вакалюк // Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013 року). – Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2013. – C. 97–99.
4. Газейкина А.И. Применение облачных технологий в процес се обучения школьников / А.И. Газейкина, А.С. Кувина // Информационные технологи в образовании. – 2012. – № 6. – С. 55-59.
5. Гриб’юк О.О. Перспективи впровадження хмарних технологій в освіті / Режим доступу до статті: http://lib.iitta.gov.ua/1111/1/grybyukstattya1hmary%2B_Copy.pdf
6. Лотюк Ю.Г. Хмарні технології у навчальному процесі внз / Ю.Г. Лотюк // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчальновиховного процесу в школі та ВНЗ. – 2013. – Вип. 1. – С. 61-67.
7. Литвинова С.Г. Методика використання технологій віртуального класу вчителем в організації індивідуального навчання учнів: автореф. … дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.10 / С. Г. Литвинова; Інтут інформаційних технологій і засобів навчання нац. академії пед. наук України. – К., 2011. – 22 с.
8. Морзе Н. В. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень / Н. В. Морзе, О. Г. Кузьмінська // Інформаційні технології в освіті. – 2011. – № 9. – С. 20– 29.
1. https://www.coursera.org/specializations/software-design-architecture
2. https://d0.awsstatic.com/whitepapers/aws-overview.pdf
3. https://www.coursera.org/learn/gcp-infrastructure-foundation
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).