Філософія науки і техніки

Спеціальність: Прикладна фізика
Код дисципліни: 7.105.01.M.012
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Прикладна фізика і наноматеріалознавство
Лектор: докт. фіз.-мат. наук проф. Лукіянець Богдан Антонович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Сформувати розуміння найбільш загальних закономірностей розвитку науки, техніки, технології, інженерної і технічної діяльності у поєднанні з культурним і духовним життям людей. Таке завдання включає розгляд форм і методів наукового пізнання, проблем і перспективи сучасної культури і цивілізації. Найбільш ефективний результат вирішення завдання з метою прогнозування – це розгляд проблеми „наука-техніка” в часі, її відмінності, причини видозмін. Це вже сьогодні особливо важливо для вирішення сучасних глобальних проблем людства – паливно-енергетичної, навколишнього середовища.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей: Загальні компетентності (ЗК) ЗК6. Уміння розв’язувати поставлені задачі та приймати відповідні обґрунтовані рішення; ЗК9. Знання та розуміння предметної області та розуміння фаху; ЗК11. Підприємницький дух, ініціативність через здатність ефек¬тивно використовувати на практиці різні теорії в управлінні наукою та в області ділового адміністрування; Фахові компетентності (ФК) ФК1. Знання про сучасні тенденції розвитку і найбільш важливі нові наукові досягнення в області прикладної фізики та наноматеріалів; ФК2. Систематичні знання і розуміння сучасних наукових теорій і методів, та вміння їх ефективно застосовувати для синтезу та аналізу наноматеріалів та вирішення задач прикладної фізики; ФК5. Здатність інтегрувати знання з інших дисциплін, застосовувати системний підхід та враховувати нетехнічні аспекти при розв’язанні інженерних задач та проведенні досліджень у галузі прикладної фізики та наноматеріалів; фахові компетентності спеціалізації: ФКС.5. Здатність здійснювати моніторинг наукової інформації щодо питань наноматеріалознавства та нетрадиційної енергетики за допомогою бібліотечних каталогів та баз даних міжнародних електронних бібліотек.
Результати навчання: Сформувати в слухачів - аспірантів та студентів-магістрантів технічних вишів глибоке розуміння взаємодії науки і техніки, розуміння визначальних кроків, що визначають їх поступальний рух, вплив науково-технічних досягнень на суспільство. Звернути особливу увагу на кризу сучасної техногенної цивілізації, глобальні тенденції зміни в науці і техніці, їх раціональності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: пререквізити: • Всі курси природничого та гуманітарного циклів
Короткий зміст навчальної програми: Поняття науки. Динаміка наукового пізнання. Філософія науки. Філософія техніки. Сучасний етап розвитку інженерної діяльності. Етичні проблеми науки і техніки.
Опис: Поняття науки Класифікація наук.Форми пізнання світу. Специфіка наукового пізнання. Наукове пізнання і його роль в сучасному соціальному житті. Відношення науки до інших форм пізнання світу (художнього, філософського, релігійно-міфологічного). Методи і форми наукового пізнання.-Виникнення науки і основні стадії її історичної еволюції Емпіричне пізнання . Теоретичне пізнання. Форми наукового знання. Дві стратегії породження знань:узагальнення практичного досвіду і и конструювання теоретичних моделей, що забезпечують вихід за рамки повсякденного досвіду, форм виробництва, що історично склалися. Основні етапи розвитку науки Формування логічних норм наукового мислення і професіональних організацій науки в середньовічних університетах. Маніпуляції з природними об”єктами - алхімія, астрологія,магія. Етап становлення натурфілософії. Етап становлення механістичного природознавства. Етап становлення і формування еволюційних ідей. Етап становлення некласичного природознавства. Етап формування постнеокласичного природознавства. Динаміка наукового пізнання Проблема розвитку наукового знання. Історична мінливість механізмів породження наукового пізнання. Взаємодія основ науки і досвіду як початковий етап становлення нової дисципліни. Проблема класифікації. Зворотній вплив емпіричних фактів на основи науки. Структура наукової традиції.Взаємодія традицій і виникнення нового знання. Наукові революції як точки біфуркації в розвитку знань. Нелінейність росту знань. Головні характеристики сучасної, постнекласичної науки. "Синергетичні" системи і нові стратегії наукового пошуку. Зближення ідеалів науково-природничого і соціально-гуманітарного пізнання. Усвідомлення зв”язків соціальних в внутрішньо-наукових цінностей як умова сучасного розвитку науки. Проблема ідеологізації науки. Включення соціальних цінностей в процес вибору стратегій дослідницької діяльності. Поняття техніки Історія техніки. Її сутність. Специфіка технічних наук Наукове пізнання і інженерія як різні види діяльності, їхнівідмінність і специфіка. Роль інженерного мислення в науковій творчості. Вплив інженерно-технічних знань на формування наукової картини світу. Науково-технічна і гуманітарна культура. Проблема їхнього взаємозв”язку. Наукова і інженерна освіта. Проблеми гуманізації сучасної інженерної освіти Філософія техніки як вищий етап розвиток інженерної свідомості. Значення і сутність техніки в сучасній цивілізації. Філософія техніки і глобальні проблеми сучасної цивілізації (екологічна криза, антропологічна, криза моралі і влади). Криза традиційної інженерії і традиційної науково-інженерної картини світу. Проблема нових стратегій науково-технічного розвитку. Взаємодія науки і техніки Сучасний етап розвитку інженерної діяльності Формування некласичних науково-технічних дисциплін. Перехід до проектування складних комплексів,що включають технічні підсистеми, людину, природне середовище. Особливості знань, створюваних в некласичних науково-технічних дисциплінах. Проблема синтезу різноманітних знань і об”єктів в таких дисциплінах. Етичні проблеми науки і техніки Постнекласична наука і зміна менталітетів техногенній цивилизації.Пошук нового типу і цивілізаційного розвитку і нові функції науки в культурі. Позитивні і негативні сторони впливу науки і техніки на природу, людину
Методи та критерії оцінювання: • усне опитування в ході практичних занять, виступ з доповіддю • підсумковий контроль - залік
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль знань студентів включає захист реферату за індивідуальною темою. Семестровий контроль здійснюється у формі заліку. Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Філософський енциклопедичний словник. К.: Абрис, 2002. – 744 с. 2. В. Лук’янець. Філософія техніки // Філософський енциклопедичний словник / Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 682. — 742 с 3. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань. Львів:Магнолія2006, 2008. 312 с. 4. Причепій С.М., Черній А.М., Л.А.Чекаль. Філософія. Посібник для студентів ВНЗ. К.: Академвидав, 2003. -576 с. 5. Філософія науки і техніки (Методичні вказівки). Львів: НУЛП, 2005. – 28 с..:
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).