Архелогічне джерелознавство
Спеціальність: Історія та археологія
Код дисципліни: 8.032.00.M.8
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: проф. Терський С.В.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: 1. Здатність продемонструвати систематичні знання сучасних методів проведення досліджень в області історії та археології;
2. Здатність продемонструвати поглиблені знання у вибраній області наукових досліджень;
3. Здатність продемонструвати розуміння впливу історичних процесів та етнокультурних процесів в археології в суспільному і соціальному контексті;
Глибокі обґрунтовані знання основних історичних подій та процесів: детальні знання спеціальної області дослідження у контексті загальної наукової дискусії та внеску до індивідуальної області дослідження.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Філософія і методологія науки
Аналітичні та чисельні методи досліджень
Сучасні теоретико-методологічні аспекти археології
Короткий зміст навчальної програми: 1. Археологічне джерелознавство — наука про археологічні джерела
2. Дослідження і використання археологічних джерел.
3. Загальна характеристика археологічних джерел.
4. Пам'ятки кам’яної доби, як джерела до вивчення історії України найдавнішого часу.
5. Пам'ятки мідно-бронзової доби, як джерела до вивчення сіспільства періоду зародження перших переддержавних організмів
6. Пам'ятки ранньозалізної доби, як джерела до вивчення перших держав на території України
7. Пам'ятки слов’янської доби (І тис. по Р.Хр.), як джерела до вивчення початків української державності
8. Пам'ятки доби Київської та Галицько-Волинської держав, як джерела до вивчення середньовічного суспільства в Україні
9. Пам'ятки козацької доби, як джерела до вивчення ранньомодерного суспільства в Україні.
Методи та критерії оцінювання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота; групова робота, презентації, тощо
Рекомендована література: 1. Терський С.В. Археологія України (середньовічна доба). Навч. посібник. – Львів, 2017. –256 с.
2.Haggis, D. C., & Antonaccio, C. M. (2015). Classical Archaeology in Context: Theory and Practice in Excavation in the Greek World. Berlin, Germany: De Gruyter. Retrieved from http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&site=eds-live&db=edsebk&AN=999655
3. Osborne, R., & Alcock, S. E. (2012). Classical Archaeology (Vol. 2nd ed). Malden, MA: Wiley-Blackwell. Retrieved from http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&site=eds-live&db=edsebk&AN=442089
4. Барсков, И. С. Методика и техника полевых палеонтолого-стратиграфических исследований: учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: ИНФРА-М, 2017.
5. Сорокин, А. Н. Очерки источниковедения каменного века. Москва: ИА РАН, 2016. 247 с.
6. Этика в археологии [Электронный ресурс]: сборник научных трудов. Электрон. дан. Уфа: БГПУ имени М. Акмуллы, 2016. 203 с. Режим доступа: https://e.lanbook.com/book/93042
7. Винокуров Н.И. Полевые археологические исследования и археологические практики: учебно-методическое пособие. М. 2013. 368 с.
8. Междисциплинарная интеграция в археологии (по материалам лекций для аспирантов и молодых сотрудников) / отв. ред. Е.Н. Черных, Т.Н. Мишина. М.; ИА РАН, 2016. 384с.
9. Сергушева Е.А. Археоботаника: теория и практика: Научно-методическое издание. Владивосток: Дальнаука, 2013. 84 с.