ГІС, банки і бази картографічних даних
Спеціальність: Геопросторове моделювання
Код дисципліни: 7.193.02.E.015
Кількість кредитів: 8.00
Кафедра: Картографія та геопросторове моделювання
Лектор: к.геогр.н., доцент Андрейчук Ю.М.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
ЗК2. Вміння виявляти, ставити, вирішувати проблеми.
ЗК4. Здатність працювати в міжнародному контексті.
фахові компетентності:
ФК4. Володіння сучасними методами досліджень, які використовуються у виробничих та науково-дослідницьких організаціях при вивченні Землі, її геосфер та їхніх компонентів.
ФКС1.3.(2.3) Уміння здійснювати картографічний моніторинг для забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища на основі застосування матеріалів космічного знімання.
ФКС1.4.(2.4) Уміння використовувати комп’ютерні технології для створення електронних карт та здійснювати художнє проектування карт і атласів різної тематики, застосовувати технічну та художню графіку, кольорову та світлотіньову пластику при проектуванні картографічних творів.
ФКС2.5. Уміння застосовувати знання з опрацювання графічної та атрибутивної інформації в ГІС.
Результати навчання: РН1. (ПР04. Розробляти, керувати та управляти проектами в науках про Землю, оцінювати і забезпечувати якість робіт)
РН2. (ПР06. Вміти здійснювати екологічну оцінку, аудит, ліцензування, сертифікацію використання природних ресурсів, прогнозувати розвиток екологічних, технологічних, економічних та соціальних наслідків на окремих об’єктах природокористування)
РН3. (ПР07. Знати сучасні методи дослідження Землі та її геосфер і вміти їх застосовувати у виробничій та науково-дослідницькій діяльності)
РН4. (ПР11. Використовувати сучасні методи моделювання та обробки геоінформації при проведенні інноваційної діяльності)
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Геоінформаційне картографування
Технології вебкартографування
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «ГІС, банки та бази картографічних даних» дає студентам теоретичні знання і практичні навики по основах інформаційних і геоінформаційних технологій, вивчення архітектури геоінформаційних систем (ГІС) і моделей даних, що в них використовуються, набуття досвіду по введенню, обробці й виведенню графічної й атрибутивної інформації в ГІС, ознайомлення із принципами організації і роботи банків та баз картографічних даних.
Опис:
Поняття ГІС. Види ГІС. Основні поняття моделей даних ГІС. Загальні принципи побудови моделей даних у ГІС. Базові моделі даних у ГІС. Інфологічна модель. Поняття даталогічного проектування. Логічні моделі даних. Модель даних ГІС « Сутність-Зв'язок». Ієрархічна модель даних ГІС. Квадратомічне дерево. Мережні моделі ГІС. Реляційна модель даних ГІС. Правила Кодда. Бінарна модель. Особливості представлення даних у ГІС. Поняття системної організації даних. Визначення, значення й задачі системної організації даних. Рівні організації даних у ГІС. Принципи організації даних у ГІС. Пошаровий принцип організації інформації. Об'єктно-орієнтований принцип організації даних. Комбінації принципів організації даних. Види моделей організації даних. Геореляційна модель організації даних. Переваги та недоліки геореляційної моделі даних. Об'єктно-орієнтована модель організації даних. Загальна характеристика об'єктно-орієнтованої моделі даних "База геоданих“ (Geographic Database - GDB). Переваги бази геоданих. Топологія. Визначення й призначення топології. Властивості топології в базі геоданих. Підтипи. Домени. Відносини і класи відносин. Системи керування базами даних. Картографічний банк даних, як комплекс технічних, програмних, інформаційних і організаційних засобів зберігання, обробки й використання цифрових картографічних даних. Картографічні бази даних. Основні елементи бази даних. Вимоги до бази даних (сучасна, тематично орієнтована, координатно точна, сумісна з іншими видами інформації, топологічно коректна, така, що володіє здатністю до відновлення, доступна).
Методи та критерії оцінювання: Для контролю результатів навчання студентів у процесі поточного та семестрового контролів передбачено наступні методи: поточний контроль за виконанням завдань на лабораторних заняттях, усне та комбіноване опитування, письмовий контрольний захід, перевірка письмових робіт.
Критерії оцінювання результатів навчання: • Виконання 8 лабораторних робіт, усне опитування (40%).
• Підсумковий контроль (60%, контрольний захід, іспит): письмово-усна форма
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Геоінформаційні системи і бази даних: монографія.- Кн.1 / В.І. Зацерковний, В.Г. Бурачек, О.О. Железняк, А.О. Терещенко. – Ніжин: НДУ ім.. М.Гоголя, 2014.-492с.
2. ДеМерс Майкл Н. Географические информационные системы Основы Пер. с англ. М: Дата+, 1999, 491 с.
3. Иванников А.Д., Кулагин В.П., Тихонов А.Н. и др. Геоинформатика. М.: МАКС Пресс, 2001., 349 с.
4. Капралов Е.Г., Кошкарев А.В., Тикунов В.С. и др. Основы геоинформатики. М.: Академия, 2004. Т. 1. 352 с.
5. Королев Ю.Г., Общая геонформатика, Изд-во ООО СП Дата+, М., 2001г., 118с
6. Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики: Навчальний посібник / За заг. ред. О.О. Світличного. — Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. — 295 с.
7. Шипулин В.Д. - Основные принципы геоинформационных систем - Харьков, ХНАГХ – 2010
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).