Соціологія культурної спадщини

Спеціальність: Управління культурною спадщиною та культурним туризмом
Код дисципліни: 7.027.03.E.014
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: к.і.н., Конюхов С. В.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: формування знань про соціальні функцій музейних предметів як пам’яток історії та культури, що несуть в собі інформацію про суспільство на певному етапі його історичного розвитку. Синтез понять «особистість», «музейна спільність» та «музей як форма організації спільної історико-культурної діяльності людей» та «соціальний процес збереження й відтворення культурної спадщини» є основним змістом сучасної соціологічної концепції музейної справи.
Завдання: проаналізувати основні тенденції та закономірності соціологічної концепції культурної спадщини; виявити системи суспільних цінностей, механізмів того як людина створює суспільство, жила або живе у ньому; розкривши суспільно-історичні смисли пам’яток, їх зв’язків з сучасністю оцінити їхнє значення в умовах реформування українського суспільства; укласти узагальнююче уявлення про реалізацію соціальної функції музеїв за допомогою та на основі використання методологічного інструментарію соціології; розкрити особливості вивчення потреб суспільства щодо напрямів розвитку музею та вказати на соціальне явище взаємодії суспільства з його історико-культурною спадщиною у такій інституціональній формі як музей.
Результати навчання: ФК 3. Здатність провадити інноваційну діяльність в музейній справі та пам’яткоохоронній діяльності. ФК 4. Здійснення науково-дослідної, науково-педагогічної, управлінської діяльностів галузі менеджменту культурної спадщини та культурного туризму. ФК 6. Здатність приймати рішення на основі доказів, зокрема, релевантних даних, розрахунків, прогнозів, оцінювання ризиків тощо. ФКС 1.4. Здатність виконувати соціологічні дослідження у сфері культурної спадщини. УМ 11. Розуміти особливості реалізації соціологічних досліджень у сфері культурної спадщини. УМ 12. Працювати над проєктами по залученню громади до сфери культурної спадщини та розвитку культурного туризму;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: базові знання з предмету «Менеджмент та маркетинг у музейній та пам’яткоохоронній діяльності»
Короткий зміст навчальної програми: Ознайомити студентів із основними категоріями та поняттями соціології музеїв, практиками проведення соціологічних досліджень, функціями і значенням соціологічних стратегій і моніторингу, організацією досліджень музейного простору в Україні, чинниками, що впливають на комунікативний процес у музеї, методологією соціологічних досліджень, якісними і кількісними методами дослідження. Навчити визначати стратегію музеїв у комунікативному полі, чинники впливу на відносини в соціальному інституті музею. Ознайомлення з проблематикою формування нових якостей у взаємодії музеїв та суспільства.
Опис: ТЕМА 1. Формування музейної сфери як соціокультурного явища 1. Роль музею у період соціальних трансформацій. 2. Формування міжнародних музейних організацій та їхній вплив на глобалізацій ні процеси. 3. Проблема транснаціоналізації культурного простору музеїв. 4. Комунікативні практики в музейному середовищі. ТЕМА 2. Світовий досвід та музейна практика в Україні 1. Проведення музеологічних досліджень у загальноєвропейських та світових практиках. 2. Діяльність міжнародних програм та організацій для покращення комунікативних процесів у музейній сфері. 3. Ефективні соціологічні стратегії для розвитку музейної справи в Україні. ТЕМА 3. Українська історіографія та джерела соціології музею 1. Періодизація основних досліджень у сфері соціології музеїв 2. Основні терміни, поняття та категорії в дослідженнях соціології музеїв. 3. Науково-практичні дослідження музейної аудиторії в Україні. ТЕМА 4. Методи соціологічних досліджень у музеях 1. Формування програми соціологічного дослідження 2. Розроблення інструментарію та методологічних матеріалів для дослідження. 3. Використання кількісних методів соціологічних досліджень у музеях 4. Якісні методи соціологічних досліджень у музейній практиці ТЕМА 5. Інтеграція сучасного музею в соціум. 1. Сучасні напрями та основні тенденції соціокультурних процесів. 2. Теоретико-методологічні підходи та основні тенденції до вивчення соціальної специфіки у музеології. 3. Місце соціології музею в структурі музеєзнавства ТЕМА 6. Соціокультурні практики у розвитку музеїв 1. Участь музейних пам’яток у соціалізації суспільства 2. Відображення панівних світоглядних настанов і цінностей в історико-культурній спадщині. 3. Стратегії музеїв у комунікативному полі ТЕМА 7. Соціологічні дослідження у музеях України 1. Соціологія музейного персоналу у контексті стратегії розвитку музею та музейної індустрії 2. Соціологічні дослідження у музеях та їх ефективність 3. Вивчення музейної аудиторії з метою реалізації місії музею в соціумі ТЕМА 8. Особливості взаємодії музеїв та суспільства. 1. Теоретичні аспекти дослідження взаємодії музеїв та суспільства 2. Аналіз особливостей функціонування музею як соціального інституту 3. Семіотичний статус музеїв у соціальній комунікації.
Методи та критерії оцінювання: лекції, практичні заняття, самостійна робота, екзамен
Критерії оцінювання результатів навчання: - пошук відповідних джерел інформації; - вміння формулювати мету, завдання та гіпотези дослідження; - вміння виокремити основне від другорядного; - складання відповідного плану реферату; - логічність, обґрунтованість, цілісність структури, яка відповідає об’єкт та предмету дослідження.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Барбарицька В. Екскурсознавство і музеєзнавство: навч. посібник / В. Барбарицька, А. Короткова, О. Малиновська. - К. : Альтерпрес, 2012. - 444 с. Калібовець С. М. Музей як феномен соціальної пам’яті // Література та культура Полісся. – 2020. – No99: Серія «Історичні науки». No13. – С. 153 – 165. Снагощенко В. Еволюція концептуальних моделей сучасного музею // Світогляд – Філософія – Релігія. – 2013. Вип. 4. – С. 306 – 315. Ковальчук Є. І. Культурно-освітня діяльність музейних закладів як складова музейної комунікації (за результатами соціологічних досліджень) // Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Наук. зб. : Вип. 4. / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музейн. cправи ВНУ ім. Лесі Українки; / упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – С. 73–76. Музей як комунікативний та освітній простір: навч. посібник / П. В. Вербицька, Р. Е. Пасічник. - Львів : ВидавництвоЛьвівської політехніки, 2017. - 232 с. Соціологія музею: презентація на тлі простору і часу / [під заг. Ред. В. Карпова]. - К. : НАКККіМ, видавець Олег Філюк, 2016. - 168 с. Якубовський В. Музеєзнавство: навч. посібник - практикум / В. І. Якубовський. - Кам’янець-Подільський, 2006. - 271 с. : іл. Ідема Й. Як ходити до музею / пер. З англ. О. Якименко. - Харків : Вид-во «Ранок» : Фабула, 2019. - 132 с. Сучасний музей: між скарбницею та підприєм- ством. Матеріали Міжнародної конференції 8 жов- тня 2006 р., м. Чернівці. – Львів, 2008. – 132 с. У лабіринтах наративів: досвід музеїв Литви і України : колективна монографія / Рута Шермуккшнітє, Василь Банах, Поліна Вербицька, Ірина Гнідик, Сергій Конюхов [та ін.]. – Вільнюс : Видавництво Вільнюського університету, 2019. – 240 с. Козаченко О. О. Музеї у соціокультурному просторі Львівщини: основні характеристики, тенденції та проблеми / О. О. Козаченко // Актуальні проблеми філософії та соціології: Науково-практичний журнал / Голов. ред. Д. В. Яковлев; відпов. секретар І. В. Шамша; Міністерство освіти і науки України; Національний університет "Одеська юридична академія". - Одеса, 2017. - Вип. 18. - С. 62-65. Falk John H. Identity and the Museum Visitor Experience Left. – CA. : Coast Press, 2009.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).