Опрацювання та аналіз екологічної інформації

Спеціальність: Технології захисту навколишнього середовища (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.183.02.E.026
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: доц. Шибанова А.М.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою дисципліни «Опрацювання та аналіз екологічної інформації» є формування теоретичних знань та практичних навичок свідомого використання засобів су¬часних інформаційно-комунікаційних технологій для обробки екологічної інформації у по-всякденній та професійній діяльності
Завдання: НТ Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері технологій захисту навколишнього середовища при здійсненні професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується комплексністю й невизначеністю умов і вимог; КЗ3. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ФКС1.3. Здатність до самоосвіти та підвищення кваліфікації на основі інноваційних підходів у сфері прикладної екології, збалансованого природокористування та екологічної безпеки; ФКС1.6. Здатність до організації робіт, пов’язаних з оцінкою екологічного стану, захистом довкілля, безпекою територій та раціонального природокористування в умовах неповної інформації та суперечливих вимог; ФКС1.7. Знання методології забезпечення екологічної безпеки, системного аналізу небезпек та методології оцінки і управління ризиками; ФКС2.6. Уміння розробити теоретичні та еколого-інженерні засади проектування, конструювання та експлуатації технологій і технічних засобів захисту довкілля; ФКС2.7. Уміння скласти і дослідити аналогові та математичні моделі процесів поширення шкідливих речовин в навколишньому середовищі та еколого-інженерні системи захисту довкілля.
Результати навчання: Демонструвати здатність до організації колективної діяльності та реалізації комплексних природоохоронних проектів з урахуванням наявних ресурсів та часових обмежень. Використовувати сучасні інформаційні ресурси з питань прикладної екології, збалансованого природокористування, захисту довкілля та екологічної безпеки. Оцінювати екологічні ризики за умов недостатньої інформації та суперечливих вимог. Вибирати оптимальну стратегію господарювання та/або природокористування в залежності від екологічних умов. Володіти основами еколого-інженерного проектування та еколого-експертної оцінки впливу на довкілля. Аналізувати складні системи, розуміти їх взаємозв’язки та організаційну структуру. Розробляти системи екологічного управління з дотриманням вимог ISO 14004, встановлювати процедури та планувати і реалізовувати природоохоронні заходи протягом всього життєвого циклу продукції. Проектувати системи комплексного управління відходами та еколого-економічними аспектами їх утилізації, основами проектування полігонів для розміщення відходів, оцінювати їх вплив на довкілля та людину.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Геоекоінформаційні системи
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Опрацювання та аналіз екологічної інформації» призначена для сприяння у процесі набуття знань, умінь та навичок у повсякденному житті; вироблення у студентів потребу у пошуку програм, які можуть бути використанні при розв ’язуванні поставлених перед ними задач. Для цього студенти мають навчитися читати програмну документацію, що допоможе при відборі й експлуатації програм та обладнання; виховувати у студентів відповідальне та бережливе ставлення до обладнання, даних та програм, якими користується широке коло людей.
Опис: Основні поняття інформатизації екологічних систем та екологічної інформатики. Джерела даних та організація екологічної інформації. Бази даних. Банки даних. Сучасні технології обробки даних. Технологія OLAP. Геоінформаційні технології в сучасному світі та їх застосування в екології. Нейрокомп'ютерні технології – як перспективний шлях удосконалення систем обробки інформації. Сучасні інформаційно-комунікаційні системи в екології. Сучасні експертні системи в екології: принципи організації та роботи з ними. Системи підтримки прийняття рішень в екології, як невід’ємна складова при еколого-економічному моніторингу довкілля. Інформаційна технологія проектування систем обробки даних спостережень якості вод.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (30%) – виконання та захист лабораторних робіт Екзаменаційний контроль (70%) – письмова компонента (60%); усна компонента (10%).
Критерії оцінювання результатів навчання: Лабораторні заняття - 30 балів Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу № 1-5 –4 бали Максимальна кількість балів за захист кожної лабораторної роботи № 1-5 – 2 бали Разом за поточний контроль - 30 Письмова компонента - 60 Усна компонента - 10 Разом за екзаменаційний контроль - 70 Р№азом за дисципліну - 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Берко А.Ю., Верес О.М. Організація баз даних: практичний курс. Вид-во Нац. Ун-ту "Львів. політехніка", 2003 2. Мокін В.Б. Інформаційна технологія проектування систем обробки даних спостережень якості вод: монографія. Вінниця : ВНТУ, 2010 3. Погребенник В.Д. Системи розпізнавання образів. Львів: «СПОЛОМ», 2007 4. Д.Кренке. Теорія й практика побудови баз даних. – електронний ресурс 5. Погребенник В.Д. Оперативне вимірювання інтегральних параметрів водного середовища та донних відкладів. Монографія. Львів: СПОЛОМ, 2011
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).