Технології рекультивації деградованих ландшафтів
Спеціальність: Прикладна екологія та збалансоване природокористування
Код дисципліни: 7.183.01.E.019
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: д.т.н., професор Мокрий Володимир Іванович
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
загальних:
1. Мовна (у т.ч. іншомовна),
2. Світоглядна,
3. Комп’ютерні навички.
фахових:
1. Геоекологічна освіта;
2. Ідентифікація деградованих ландшафтів;
3. Природо-заповідна справа;
4. Досвід напрямків рекультивації земель.
Компетентність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.
Результати навчання: Програмні компетентності:
1. Знати основи технологій гірничотехнічної і біологічної рекультивації земель, основи побудови і функціонування природно-антропогенних комплексів, а також процеси і явища, що відбуваються у них.
2. Знати нормативно-правової основи рекультивації порушених земель.
3. Знати моделі деградації та виснаження ресурсів порушених земель.
4. Здатність практично застосувати моделі рекультивації порушених земель – вапнування кислих ґрунтів; гіпсування лужних ґрунтів; піскування важких ґрунтів та оглинення піщаних ґрунтів; внесення мінеральних меліорантів пролонгованої дії; мульчування бідних на гумус ґрунтів; сидерація ґрунтів; осушення перезволожених ділянок (дренаж); зрошення засушливих ділянок (іригація); закріплення пісків трав’яною рослинністю; лісомеліорація; фіторемедіація забруднених ґрунтів.
Програмні результати: •
1. Інформаційно-аналітичними методами отримувати інформацію щодо поточного стану різних компонентів деградованих ландшафтів;
2. Оцінити технології гірничотехнічної і біологічної рекультивації земель;
3. Прогнозувати стан деградованих ландшафтів на перспективу.
4. Визначати стратегію і принципи рекультивації стан порушених земель;
5. Вміти визначати ступінь порушеності земель, ризики розвитку надзвичайних екологічних ситуацій, обґрунтовувати шляхи вирішення екологічних проблем;
6. Ідентифікувати тип порушених земель;
7. Розробляти екологічно безпечні та економічно доцільні проектні пропозиції з рекультивації та меліорації порушених земель.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Геоекоінформаційні системи
Дистанційні методи екологічних досліджень
Технології проектування природно-техногенних геопарків
Технології перероблення та утилізації відходів
Інноваційні екологічні технології
Короткий зміст навчальної програми: Курс розроблений для:
1. Вивчення технологій гірничотехнічної і біологічної рекультивації земель;
2. Одержання інформації щодо поточного стану порушених земель у процесі геологорозвідувальних робіт та розробок родовищ корисних копалин;
3. Синтезу інформації щодо поточного і прогнозованого масштабів порушень ландшафтів, впливом порушень земної поверхні на навколишнє середовище;
4. Комплексного забезпечення інформацією про якісні і кількісні характеристики природних ресурсів деградованих ландшафтів, необхідні для контролю якості об'єктів, явищ, процесів навколишнього середовища;
5. Вивчення і порівняння параметрів деградованих ландшафтів, що сприяє вибору оптимальних технологій проектування і напрямків рекультивації (рибогосподарським, рекреаційним, ландшафтнокультурним, сільськогосподарським, лісогосподарським).;
6. Придбання навиків вирішення інженерно-технологічних проблем проектування і відновлення деградованих ландшафтів, захисту порушених земель, збереження природно-техногенної геоспадщини, охорону природи і довкілля.
Опис: 1 Розділ: Рекультивація деградованих ландшафтів
Лекція 1.1. Площі та поширеність порушених земель в Україні. Масштаби порушень поверхні земель, пов'язані з особливостями розробки надр. Поширеність та кінетика карстового процесу. Поширеність та динаміка гравітаційних (зсувних) процесів ґрунтів. Видобуток корисних копалин.
Лекція 1.2. Концепція технологій рекультивації деградованих ландшафтів. Наукові підходи до оптимізації та скорочення деградованих ландшафтів. Суть і зміст рекультивації земель. Загальні поняття і терміни
Лекція 1.3. Етапи і напрями рекультивації земель. Передумови напрямів рекультивації земель. Рекультивація сміттєзвалищ.
Лекція 1.4. . Гірничотехнічна рекультивація земель. суть і зміст гірничотехнічної рекультивації земель. Види, вимоги та механізація гірничо-планувальних робіт.
2 Розділ: Фітомеліорація деградованих земель
Лекція 2.5. Біологічна рекультивація земель. Суть і значення біологічної рекультивації земель. Класифікація порід і ґрунтів для біологічної рекультивації.
Лекція 2.6. Біологічна рекультивація кар’єрів. Самозаростання та озеленення відпрацьованих кар’єрів.
Лекція 2.7. Рекультивація порушених земель на підприємствах вугільної промисловості. Гірничотехнічний та біологічний етапи рекультивації териконів. Фітомеліорація териконів.
Лекція 2.8. Фітомеліорація хвостосховищ. Геосинтетичні матеріали для стабілізації грунтових насипів, гідроізоляції, дренування, армування.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль, усне опитування (30%);
Підсумковий контроль (контрольний захід, екзамен): письмова форма (70%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Система діагностики знань студента застосовується під час контрольного заходу (екзамен, залік), при відповіді на завдання екзаменаційного білету.
Вона базується на тому, що студент повинен творчо і осмислено подати відповіді на питання, які пропонуються.
Відповіді повинні містити аргументовані знання з курсу «Технології рекультивації деградованих ландшафтів». Студент повинен вміти диференціювати, інтегрувати та уніфікувати ці знання, застосувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми, аналізувати і оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень. Викладати матеріал на папері студент повинен логічно, з дотриманням вимог стандартів.
Оцінка відмінно – представлено повні і аргументовані відповіді на всі завдання. Викладання відповідей є логічним і послідовним. Воно повинно демонструвати глибокий рівень знань з предмету і вміння їх творчо осмислювати. Задача повинна бути розв’язана правильно і відповідь на неї має бути пояснена.
Оцінка добре – наведено достатньо повні, хоча з деякими неточностями відповіді на всі питання, або одне з питань повністю не розкрито. Рівень осмислення питань повинен бути творчим, хоча на окреме завдання відповідь представлена схематично.
Оцінка задовільно – загалом всі відповіді правильні, хоча повністю суть завдання не розкрито. Не всі обґрунтування творчо і аргументовано опрацьовані, частково не підкріплені прикладами чи професійними твердженнями.
Оцінка незадовільно – відповіді на поставлені завдання неправильні або часткові, рівень їх осмислення не продемонстровано.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Рекультивація та фітомеліорація. Навчально-методичний посібник / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. – Львів, 2006. – С. 59-61. 13. Краткий толковый словарь по рекультивации земель. - Новосибирск, 1980.
2. Ґрунтознавство: підруч. / [Д. Г. Тихоненко, М. О. Горін, В. В. Дегтярьов та ін.]; за ред. Д. Г. Тихоненка ; ред.-укл. М. О. Горін. - К. : Вища освіта. - С. 572-581.
3. Геологія з основами мінералогії. /за ред. П. В. Заріцького, Д. Г. Тихоненка ; ред.-укл. М. О. Горін. - X. : Майдан, 2009. -584 с
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).