Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи
Спеціальність: Прикладна екологія та збалансоване природокористування
Код дисципліни: 7.183.01.O.014
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Екологічна безпека та природоохоронна діяльність
Лектор: к.т.н., доц. Руда М.В.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: До завдань практики, які відображаються в календарному плані її виконання, можуть відноситися:
• ознайомлення студентів зі структурою і проблематикою наукової роботи бази практики та її основними результатами;
• збір, вивчення та узагальнення інформації з літературних джерел, пов’язаних з тематикою магістерської кваліфікаційної роботи. Визначення стану наукової проблеми досліджень;
• конкретизація та обґрунтування актуальності вирішення проблеми досліджень МКР;
• освоєння принципів роботи обладнання та методик проведення досліджень;
• вивчення методів опрацювання результатів досліджень з використанням сучасного програмного забезпечення (конкретизувати);
• проведення теоретичних та експериментальних досліджень за спеціальністю відповідно до теми магістерської кваліфікаційної роботи;
• підготовка студентів до самостійного виконання професійних обов’язків та наукових досліджень і розробок за спеціальністю;
• отримання навичок педагогічної роботи, зокрема, проведення під керівництвом викладача кафедри практичних та лабораторних занять, а також особливостей підготовки та оформлення результатів досліджень для їх опублікування у наукових виданнях (для навчально-дослідницької практики);
• аналізувати складні системи, розуміти їх взаємозв’язки та організаційну структуру;
• використовувати сучасні комунікаційні, комп’ютерні технології у природоохоронній сфері, збирати, зберігати, обробляти і аналізувати інформацію про стан навколишнього середовища та виробничої сфери для вирішення завдань професійної діяльності;
• обґрунтовувати рішення направлені на мінімізацію екологічних ризиків господарської діяльності на загальнодержавному, регіональному й локальному рівнях;
• проектувати системи комплексного управління відходами та еколого-економічними аспектами їх утилізації, основами проектування полігонів для розміщення відходів, оцінювати їх вплив на довкілля та людину;
• оцінювати загрози фізичного, хімічного та біологічного забруднення біосфери та його впливу на довкілля і людину, вміти аналізувати зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі під впливом природних і техногенних факторів;
• оцінювати вплив промислових об’єктів на навколишнє середовище, наслідки інженерної діяльності на довкілля і пов’язану з цим відповідальність за прийняті рішення, планувати і проводити прикладні дослідження з проблем впливу промислових об’єктів на навколишнє середовище;
• проектувати системи і технології захисту навколишнього середовища.
Результати навчання: В результаті проходження практики студенти повинні отримати нові знання та уміння, які передбачені професійно-практичною складовою ОНП спеціальності.
Знання:
• Структури бази практики.
• Методики проведення науково-дослідних (проектно-конструкторських) робіт, отримання та аналізу теоретичних і експериментальних даних (конкретизувати яких), оприлюднення результатів.
• Програмного забезпечення, необхідного для опрацювання результатів досліджень та методики оформлення (конкретизувати).
• Знання на рівні новітніх досягнень, необхідних для дослідницької та/або інноваційної діяльності у сфері прикладної екології, охорони довкілля, збалансованого природокористування та екологічної безпеки.
• Уміння дослідити та розробити рекомендації щодо впровадження нових екологічно чистих техногеннобезпечних технологій і процесів, що сприяють збереженню і захисту довкілля.
Вміння:
• Проведення пошуку та аналізу наукової та технічної літератури за тематикою досліджень.
• Узагальнювання інформації з літературних джерел та визначення мети, завдань та важливості досліджень, їх наукової новизну та практичну цінність.
• Отримування та аналіз результатів досліджень, проведення їх статистичного опрацювання.
• Проведення експериментальних досліджень з використанням обладнання та вимірювальних систем (конкретизувати яких) та оцінювання точності отриманих результатів.
• Аналізувати складні системи, розуміти їх взаємозв’язки та організаційну структуру.
• Використовувати сучасні комунікаційні, комп’ютерні технології у природоохоронній сфері, збирати, зберігати, обробляти і аналізувати інформацію про стан навколишнього середовища та виробничої сфери для вирішення завдань професійної діяльності.
• Обґрунтовувати рішення направлені на мінімізацію екологічних ризиків господарської діяльності на загальнодержавному, регіональному й локальному рівнях.
• Здійснювати аналіз соціо-економіко-екологічного стану підприємств, населених пунктів, районів, областей та розробляти стратегії їх сталого розвитку.
• Розробляти системи екологічного управління з дотриманням вимог ISO 14004, встановлювати процедури та планувати і реалізовувати природоохоронні заходи протягом всього життєвого циклу продукції.
• Проектувати системи комплексного управління відходами та еколого-економічними аспектами їх утилізації, основами проектування полігонів для розміщення відходів, оцінювати їх вплив на довкілля та людину.
• Оцінювати загрози фізичного, хімічного та біологічного забруднення біосфери та його впливу на довкілля і людину, вміти аналізувати зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі під впливом природних і техногенних факторів.
• Оцінювати вплив промислових об’єктів на навколишнє середовище, наслідки інженерної діяльності на довкілля і пов’язану з цим відповідальність за прийняті рішення, планувати і проводити прикладні дослідження з проблем впливу промислових об’єктів на навколишнє середовище.
• Використовувати у практичній діяльності знання вітчизняного та міжнародного природоохоронного законодавства.
• Проектувати системи і технології захисту навколишнього середовища.
Комунікації:
• Ефективно працювати у команді та міжнародному колективі, мати лідерські навички.
• Уміння представляти та обговорювати отримані результати та здійснювати трансфер набутих знань.
Автономія і відповідальність:
• Здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати рішення.
• Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.
• Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
• Здатність демонструвати розуміння основних засад охорони праці та безпеки життєдіяльності та їх застосування.
Впродовж проходження навчально-дослідницької практики кожен студент повинен отримати конкретні наукові результати з обраної наукової проблеми, що будуть відображені у кваліфікаційній роботі магістра-дослідника.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: усі дисципліни підготовки магістрів за освітньо-науковою програмою «Технології захисту навколишнього середовища»
Короткий зміст навчальної програми: Програма практики за темою магістерської кваліфікаційної роботи студентів 6-го курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 183 Технології захисту навколишнього середовища, спеціалізації «Прикладна екологія та збалансоване природокористування» є нормативним документом для керівників практики від кафедри та підприємств, установ, організацій – баз практики.
Програма розроблена на базі Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 № 93 [1], Методичних рекомендаціям зі складання програми практики студентів вищих навчальних закладів Міністерства освіти України від 14.02.1996 р. № 31-5/97 [2], «Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Львівська політехніка», затвердженого наказом ректора від 10.12.2015 р. № 235-10 [3], «Положення про організацію проведення практики студентів Національного університету «Львівська політехніка», затвердженим наказом ректора від 22.11.2017 р. № 265-10 [4] та «Порядку формування робочої програми навчальної дисципліни» затвердженого наказом ректора від 24 червня 2016 року № 118-06 [5], особливостям спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» та галузі 18 «Виробництво та технології», в якій буде працювати випускник після закінчення навчання, кваліфікаційним характеристикам фахівця.
Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи є обов’язковим компонентом навчального процесу, важливим етапом професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців спеціалізації спеціальності 183 Технології захисту навколишнього середовища, спеціалізації «Прикладна екологія та збалансоване природокористування». Студенти проходять практику перед виконанням кваліфікаційної роботи магістра. Тривалість практики визначається освітньо-професійною програмою та навчальними планами.
Програма практики відповідає вимогам галузевого стандарту вищої освіти, враховує специфіку підготовки фахівців за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища» і проводиться протягом 2-х тижнів в межах 4-го навчального семестру.
Опис: Індивідуальне завдання для проходження практики складається та вноситься керівником практики від університету або керівником магістерською кваліфікаційної роботи у бланк «Завдання та результати проходження практики», підписується викладачем, який його видав і студентом, який прийняв завдання до виконання.
Індивідуальні завдання повинні конкретизувати перелік робіт, які повинен виконати студент під час практики.
Обов’язковим пунктом завдання є вивчення студентом нормативної документації з охорони праці та пожежної безпеки і проходження інструктажу з реєстрацією у відповідному журналі.
Керівник практики від кафедри складає і періодично контролює разом з керівником від бази практики календарний план виконання завдань. Календарний план складається у вигляді таблиці, яка в подальшому поміщається у звіт з практики.
Методи та критерії оцінювання: Після закінчення практики студенти звітують про виконання її програми та індивідуального завдання. Письмовий звіт, підписаний та оцінений керівником від бази практики подається на рецензування керівнику практики від кафедри. Студенти захищають звіт перед комісією, призначеною завідувачем кафедри упродовж перших двох тижнів навчальних занять після завершення практики. До складу комісії входять 3 особи: керівники практики – від університету і, за можливістю, від бази практики, а також викладачі дисциплін фахової підготовки.
Формою контролю результатів захисту звіту з практики є диференційований залік. Оцінка за практику вноситься у бланк «Завдання та результати проведення практики», залікову відомість і в залікову книжку студента та засвідчується підписами членів комісії.
Студент, який не виконав програми практики без поважних причин або отримав оцінку «незадовільно» за результатами захисту звіту з практики, відраховується з університету за невиконання навчального плану.
Результати проходження практики студентами обговорюють на засіданні кафедри, а узагальнені результати практичної підготовки студентів розглядають на Вчених радах інститутів не менше одного разу упродовж навчального року.
Упродовж місяця навчальних занять після закінчення практики відповідальні за проведення практики кафедр вносять результати її проведення в Інформаційно-аналітичну систему «Випускник-працевлаштування», розділ «Підсумки практики», а в кінці календарного року подають у ВПЗВ затверджений на засіданні кафедр звіт з підсумками проведення усіх видів практик.
За результатами практики студентам на базах практики можуть бути видані сертифікати про її проходження. Вони засвідчують оцінку рівня якості набутих студентами компетентностей (практичних вмінь і навичок).
До рекомендованих елементів сертифікату про проходження практики належать:
• назва підприємства, установи, організації – бази практики;
• контактні дані бази практики (адреса, номер телефону, e-mail);
• прізвище, ім’я та по батькові студента, який проходив практику;
• терміни практики;
• професійні завдання, які студент виконував упродовж проходження практики;
• отримані знання, набуті вміння і навички та інші результати навчання, які студент досягнув за результатами проходження практики;
• оцінка роботи студента на практиці;
• дата видачі сертифікату, підпис, прізвище та ініціали керівника практики від бази практики чи іншої відповідальної особи тощо.
Сертифікати про проходження практики зберігаються у студентів.
Студенти можуть посилатися на них у резюме для працевлаштування та подавати потенційним працедавцям.
Критерії оцінювання результатів навчання: Кожен студент під час переддипломної практики виконує індивідуальне завдання, конкретний зміст якого залежить від теми роботи та особливостей бази практики. Завдання видає керівник практики від кафедри разом із керівником від виробництва. Індивідуальне завдання передбачає розробку кількох питань, що визначені технічними умовами на дипломну роботу, видом діяльності конкретного виробничого підрозділу. Індивідуальне завдання повинно складатись з розрахунково-описової та графічної частин.
Тема завдання записується у відповідний бланк, який є другою сторінкою звіту. В індивідуальному завданні рекомендується розробка нарівні ескізного проекту. Індивідуальне завдання може містити також питання науково-дослідницького характеру: розробку нових програмних засобів, методів розрахунку, нових конструкцій, використання нових технологій, методів тестування та випробування, створення макетів, тощо.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Наказ Міністерства освіти України від 08.04.1993 № 93 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 351 (v0351281-94) від 20.12.94) Про затвердження «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» / http://zakon.rada.gov.ua › z0035-93.
2. Методичні рекомендації зі складання програми практики студентів вищих навчальних закладів Міністерства освіти України від 14.02.96 р. №31-5/97. / http://sites.znu.edu.ua › Metod_rekom_pro_rozrob_progr_prak
3. Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Львівська політехніка», затверджене наказом ректора від 10.12.2015 р. № 235-10. / Збірник нормативних актів Національного університету «Львівська політехніка», Львів, вид. Львівської політехніки, 2018, с. 87 – 109.
4. Положення про організацію проведення практики здобувачів вищої освіти Національного університету «Львівська політехніка», СВО ЛП 02.04., затверджений наказом 26-1-10 від 22 січня 2019 р. Редакція: Редакція 2, Наказ № 462-1-03 від 29 вересня 2022 р.
5. Порядок формування та перегляду робочої програми навчальної дисципліни, затверджений наказом № 293-1-03 від 17 травня 2021 р.
6. Положення про академічну мобільність студентів, аспірантів, докторантів, науково-педагогічних та наукових працівників у Національному університеті «Львівська політехніка», СВО ЛП 02.03., затверджений наказом 26-1-10 від 22 січня 2019 р. (зі змінами, наказ № 139-1-10 від 7 квітня 2023 р.).
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).