Методи дослідження у прикладній механіці

Спеціальність: Прикладна механіка
Код дисципліни: 8.131.00.O.012
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Робототехніка та інтегровані технології машинобудування
Лектор: Ступницький Вадим Володимирович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни здобувач набуває здатності продемонструвати такі результати навчання: динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок наукового дослідження, методології наукових досліджень, методику оцінки достовірності отриманих результатів досліджень, методику розрахунку і призначення всіх параметрів та результатів наукових досліджень, основні метрологічні поняття в галузі наукових досліджень, організаційну структуру забезпечення єдності вимірів у наукових дослідженнях, систему передачі розмірів фізичних величин від моделей до робочих інструментів, основні положення теорії пізнання, методи емпіричного рівня дослідження, методи теоретичного рівня дослідження, основні етапи наукового дослідження. У результаті вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен: знати: 1. Методологію побудови задач прикладної механіки; 2. Чисельні та аналітичні методи розрахунку міцності, жорсткості, стійкості та довговічності елементів конструкцій і машин; 3. Основні види термосилових і кінематичних навантажень конструкцій і машин та їх просторово-часові особливості; 4. Фізико-механічні властивості матеріалів; 5. Види кінематичних та жорсткісних сполучень деталей; 6. Вимоги галузевих стандартів, що пред'являються при розробці виробів; вміти: застосовувати на практиці сучасні методи планування експерименту та обробки експериментальних даних, математичне забезпечення для рішення інженерних та науково-технічних задач: проводити обробку експериментальних даних; складати плани експериментальних досліджень і проводити експерименти по дослідженню машин та механізмів, будувати і досліджувати математичні моделі багатофакторних систем , проводити їх статистичну оцінку; володіти методами оптимізації багатофакторних систем в механічній інженерії; здійснювати оцінювання висунуті гіпотези щодо рішення конкретних проблем метрології інформаційно-вимірювальних обладнання та планувати експерименти для їх перевірки, використовувати практичні знання при плануванні, оптимізації та здійсненню контролю за проведенням експериментів, самостійно здійснювати кореляційний та регресійний аналіз даних, отриманих в результаті досліджень
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Філософія і методологія науки Дослідницький семінар у галузі механічної інженерії Аналітичні та числові методи досліджень в механічній інженерії
Короткий зміст навчальної програми: Використання методології наукового дослідження в прикладній механіці. Робота з науковою інформацією. Електронні форми інформаційних ресурсів. Реалізація наукових методів та методів творчого мислення під час теоретичних досліджень в прикладній механіці (стосовно конкретної тематики наукових досліджень аспірантів спеціальності «Прикладна механіка»). Математичні методи в дослідженнях. Формалізація вхідних даних. Етапи розроблення математичних моделей Використання теорії похибок в наукових дослідженнях аспірантів спеціальності «Прикладна механіка». Систематичні похибки в дослідженнях, їх виявлення та шляхи зменшення (стосовно конкретної тематики наукових досліджень аспірантів ОНП «Прикладна механіка»). Випадкові похибки. Елементи теорії ймовірностей та математичної статистики в дослідженнях аспірантів спеціальності «Прикладна механіка». Обчислення похибок під час прямих вимірювань та похибка заокруглення. Обчислення абсолютних і відносних похибок при непрямих вимірюваннях в дослідженнях аспірантів спеціальності «Прикладна механіка» Реалізація теорії плануванняя експерименту в дослідженнях з прикладної механіки. Методи експериментальних досліджень (стосовно конкретної тематики наукових досліджень аспірантів спеціальності «Прикладна механіка»). Класифікація, типи та завдання експерименту. Планування експерименту (стосовно конкретної тематики наукових досліджень аспірантів спеціальності «Прикладна механіка»). Основи теорії подібності. Аналіз адекватності побудованих аспірантами математичних моделей.
Методи та критерії оцінювання: 100–88 балів – оцінка А (“відмінно”) виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу модуля, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; • 87–80 балів – оцінка В (“дуже добре”) виставляється за знання навчального матеріалу модуля вище від середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можлива невелика кількість неточностей), вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; • 79–71 бал – оцінка С (“добре”) виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу модуля, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; • 70–61 бал – оцінка D (“посередньо”) виставляється за посередні знання навчального матеріалу модуля, малоаргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; • 60–50 балів – оцінка Е (“задовільно”) виставляється за слабкі знання навчального матеріалу модуля, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; • 49–26 балів – оцінка FX (“незадовільно”) з можливістю повторного складання екзамену чи заліку) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу модуля, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; • 25–00 балів – оцінка F (“незадовільно”) з обов’язковим повторним вивченням модуля) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу модуля, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Тхорук, Є. І. Методологія наукових досліджень. К.:Кондор.- 2018.- 155 с. 2. Теорія планування експериментів: Виконання розрахунково-графічної роботи [Електронний ресурс] : навч. посіб. для студ. спеціальності 131 «Прикладна механіка», спеціалізації «Технологія машинобудування» / С.М. Лапач ; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові данні – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. – 86 с. 3. Демків Т. М., Конопельник О. І., Шопа Я. І.. Основи теорії похибок фізичних величин. Методичні матеріали для загального практикуму. ЛНУ ім І Франка. Львів, 2018, 40 с. 4. Ляшенко Б.М. , Кривонос О.М., Вакалюк Т.А. Методи обчислень: навчальний посібник для студентів фізикоматематичного факультету. – Житомир: Вид-во ЖДУ, 2019. – 217 c.