Трансформація дипломатичної діяльності: сучасні тенденції
Спеціальність: Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
Код дисципліни: 8.291.00.M.017
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: Доктор політичних наук, професор, Луцишин Г.І.; к. політ. н., Климчук І.І.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в сфері міжнародних відносин, суспільних комунікації та регіональних студій, зовнішньополітичної діяльності держав, міжнародних взаємодій між державами, міжнародними організаціями та недержавними акторами, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачає застосування теорій суспільних наук та спеціальних наукових методів дослідження проблем міжнародних відносин.
Спеціальні (фахові) компетентності:
КС1 - грунтовні знання історії міжнародних відносин, теорії та сучасних наукових досягнень у сфері міжнародних відносин та світової політики;
КС2 - Розуміння теоретико-методологічних основ досліджень у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, сучасних наукових теорій і методів, вміння їх ефективно застосовувати для синтезу та аналізу проблем і тенденцій розвитку глобальної та регіональних міжнародних систем;
КС3 - Здатність ефективно застосовувати методи аналізу, моделювання та прогнозування при проведенні наукових досліджень у сфері міжнародних відносин;
КС4 – Розуміння сучасних міжнародних процесів, особливості функціонування міжнародних інститутів.
Результати навчання: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми під час професійної діяльності у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, проводити дослідницько-інноваційну діяльність, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, а також практичне впровадження отриманих результатів.
КЗ. 3. Уміння ефективно спілкуватися з широкою науковою спільнотою та громадськістю з актуальних питань міжнародних відносин та світової політики, представляти та обговорювати результати своєї наукової роботи українською та іноземною мовою;
КЗ 7. Здатність саморозвиватися і самовдосконалюватися впродовж життя, відповідальність за навчання, мотивування та керування роботою інших для досягнення поставлених цілей, здатність як до автономної, так і до командної роботи під час реалізації проектів;
КС. 1. Грунтовні знання про сучасні проблеми міжнародних відносин, теорії, концепції та методи дослідження у сфері міжнародних відносин та світової політики;
2.Розуміння теоретико-методологічних основ наукових досліджень у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, вміння їх ефективно застосовувати для аналізу та прогнозування проблем і тенденцій розвитку глобальної та регіональних міжнародних систем;
3.Здатність ефективно застосовувати методи аналізу, моделювання та прогнозування при проведенні наукових досліджень у сфері міжнародних відносин;
4.Розуміння сучасних міжнародних процесів, особливості функціонування міжнародних інститутів;
5.Здатність самостійно розробляти програму конкретного наукового дослідження у сфері міжнародних відносин, надавати експертну оцінку сучасним міжнародним подіям і процесам;
6. Здатність використовувати та впроваджувати новітні інформаційні та управлінські технології у сфері міжнародних відносин, вирішувати прикладні проблеми міжнародних відносин, приймати ефективні рішення;
7.Здатність розробляти та реалізовувати проекти, включаючи власні дослідження, які дають можливість переосмислювати наявні чи створювати нові знання.
ЗН 1 Здатність демонструвати фундаментальні знання сучасних теорій, концепцій, історії розвитку та сучасного стану наукових досліджень у сфері міжнародних відносин та світової політики;
ЗН 2 Здатність демонструвати знання теоретико-методологічних підходів у дослідженні міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій;
ЗН 3. Знання та навики наукового дослідження актуальних проблем міжнародних відносин, розробки та реалізації нових інноваційних проектів у сфері міжнародних відносин;
УМ. 1 Застосовувати набуті знання і розуміння для наукового аналізу систем глобального та регіонального рівня;
УМ 2. Досліджувати і моделювати явища та процеси у складних динамічних системах міжнародних відносин;
Ум 3. Застосовувати системний підхід, інтегруючи знання з інших дисциплін та враховуючи суспільно-політичні аспекти під час розв’язання теоретичних та прикладних завдань обраної сфери наукових досліджень;
УМ 4. Поєднувати теорію і практику, а також приймати рішення та виробляти стратегію розв’язання науково-прикладних завдань із урахуванням загальнолюдських цінностей, суспільних, державних та професійних інтересів;
УМ 5.Ефективно працювати як індивідуально, так і у команді;
УМ 6. Організовувати та виконувати дослідження, застосовувати кеативність та дослідницькі навички у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій.
КоМ 1 Уміння ефективно спілкуватись на професійному та громадському рівнях рідною та іноземними мовами;
КоМ 2. Уміння чітко та ефективно презентувати результати дослідження (у тому числі іноземною мовою) та обговорювати отримані результати, здійснювати трансфер набутих знань.
АіВ. 1. Здатність адаптуватись до нових умов, самостійно приймати рішення та ініціювати оригінальні дослідницько-інноваційні комплексні проекти;
АіВ 2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання впродовж усього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань;
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізит: Дослідницький семінар у галізу політології та міжнародних відносин.
Кореквізити: Педагогічна практика.
Короткий зміст навчальної програми: Сучасний світ надзвичайно змінився за останні кілька десятиліть. Разом із падінням Берлінської стіни 1989 року та іншими політичними змінами, активізувалися процеси глобалізації в економічній, технічній і соціальних сферах. Інформаційна революція та збільшення обсягів міжнародної торгівлі посилили ці процеси. Сучасна дипломатія має брати активну участь в міжнародному спілкуванні, відповідно реагуючи на нові виклики ХХІ ст. та адаптовуючи форми й методи дипломатичної діяльності до вимог сьогодення.
Зміна засобів ведення дипломатії веде за собою і зміну ролі посла. Очевидно, що в ХХІ столітті вимоги до дипломата значно підвищаться. Не маючи рутинної діяльності щодо збору інформаційних даних, дякуючи технологічному прогресу, дипломат нової формації повинен проявляти себе передусім як досвідчений аналітик, менеджер та координатор. Значною стає його роль посередника між офіційною та неурядовою дипломатією, його здатність виявити та мобілізувати неурядові ре-сурси для досягнення державних цілей. Та понад усе дипломат нового покоління повинен розраховувати, коли і яким чином урядові дипломатичні ресурси можуть бути представлені іншим акторам для реалізації їх цілей на міжнародній арені. Отже, еволюція системи міжнародних відносин вимагає адаптації та змін від традиційної дипломатії, її форм ведення та структурної організації.
Однак, у свою чергу, основні постулати дипломатії залишаються незмінними, лише адаптовуються до сучасних вимог. Це свідчить про важливість усталеної століттями практики ведення зовнішніх справ та про її невід’ємність незалежно від інтенсивності сучасних процесів трансформації світу.
Опис: Напрями трансформації форм та методів сучасної дипломатії під впливом процесів глобалізації. Вплив сучасних процесів на формування нових моделей дипломатії. Новітні виклики та нехарактерні сфери впливу на дипломатичну практику. Особливості функціонування сучасних форм дипломатії у зовнішній політиці провідних держав світу.
Новітні тенденції в роботі дипломатичного агента у ХХІ ст. Основні тенденції розвитку функцій, завдань та навичок дипломатичного агента у ХХІ ст. Освітня та кваліфікаційна підготовка дипломатів: вітчизняний та зарубіжний досвід. Система кадрового забезпечення дипломатичних відомств провідних держав світу. Значення ролі та якості роботи дипломатичного агента у дипломатичній практиці ХХІ ст.
Роль дипломатичної служби у формуванні ефективного державного управління зовнішньої політики держави. Місце та роль дипломатичної служби в системі органів державного апарату МЗС України. Специфіка роботи дипломатичної служби як однієї із важливих інструментів реалізації зовнішньої політики України. Переваги та недоліки системи дипломатичної служби України у формуванні ефективних моделей державного управління зовнішньою політикою держави.
Особливості формування вимог до сучасної практики дипломатичної служби. Роль людського чинника у дипломатичній практиці сьогодення. Новітні підходи до вирішення традиційних проблем кадрової політики у дипломатичні сфері. Особистісні та професійні характеристики сучасного дипломата. Сучасні тенденції та практики удосконалення сфери дипломатичної служби: зарубіжний досвід.
Громадська дипломатія та інші види нетрадиційної дипломатії як складові зовнішньої політики провідних держав світу. Роль громадської дипломатії у підсиленні зовнішньої та іміджевої політики держави. Превентивна, човникова, військова, енергетична, релігійна, спортивна, кулінарна та інші сучасні види дипломатії як нетрадиційні інструменти дипломатичної практики.
Сучасні процеси цифровізації в дипломатичній службі. Вплив високих технологій на трансформацію традиційної сфери дипломатії. Основні чинники активації застосування цифрової дипломатії зовнішньополітичними відомствами. Еволюція електронної дипломатії: шведський досвід. Вплив новітніх засобів комунікації на дипломатичну мову. Твіттер та фейсбук-дипломатія як нетрадиційні інструменти комунікації у дипломатичній практиці: переваги та недоліки застосування. Ключові сфери цифровізації дипломатичної та консульської служби. Здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи та реалізація громадської дипломатії в он-лайн форматі. Особливості функціонування цифрової дипломатії в Україні: виклики та перспективи.
Вірусна дипломатія: вплив сучасних технологій в умовах карантину на якість роботи дипломатичної служби. Вимушена трансформація дипломатичної служби в умовах пандемії як засіб виживання та ефективного функціонування. Зростання ролі оперативного інформування через соціальні мережі та професійні чати у дипломатичній службі. Ефективність тактики «віртуальних переговорів, нарад та конференцій» у дипломатичній практиці. Проблема захисту каналів комунікації дипломатичних установ. Переваги та недоліки цифрового формату дипломатії в умовах пандемії.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (40%): усне опитування, виступи з доповіддю на семінарах, участь у дискусіях, групові заняття, дослідження у формі case-study, підготовка презентацій на задану тему, студентські проекти, есе, участь в обговоренні, відвідування.
Екзаменаційний контроль (60%) - трирівневе тестування.
Критерії оцінювання результатів навчання: * Критерії оцінювання виступу на семінарському занятті
4-3 бали – Відповідь повна, змістовна, логічна, з послідовним викладом матеріалу, висновки та узагальнення обґрунтовані; студент демонструє глибоке розуміння предмету, самостійність та критичність мислення, вміння аналізувати, аргументовано доводити свою позицію, логічно й послідовно викладати матеріал, здійснювати прогнози та надавати пропозиції. Інформація подана чітко, вичерпно, із застосуванням аналітичного підходу.
2 бали – Відповідь демонструє знання студентом значної частини програмного матеріалу; факти використовуються правильно, але допущені незначні помилки в їх тлумаченні, наявна часткова термінологічна некоректність, невеликі неточності; відповідь не повна, однак грамотна, без суттєвих помилок, правильна, змістовна, логічна.
1 бал – Відповідь неповна, фрагментарна, наявна часткова термінологічна некоректність, теоретичні та фактичні неточності. Виклад є непослідовним, без обґрунтованих висновків та узагальнень.
** Критерії оцінювання ессе та виступу із доповіддю на семінарському занятті
6-4 бали - ессе підготовлене відповідно до запропонованої теми та написаний згідно з самостійно розробленим студентом планом із дотриманням технічних вимог щодо оформлення реферату. Демонструє глибоке та всебічне знання та розуміння програмного матеріалу, інформація подана чітко, вичерпно із застосуванням аналітичного підходу Представлено кваліфіковані посилання на використану літературу. Доповідь за темою ессе -- повна, комплексна, з всебічним висвітленням запропонованих у плані питань, вичерпна, чітка, логічна, аргументована, з обґрунтованими теоретичними положеннями, з послідовним викладом змісту.
3-2 бали – ессе правильне, повне, чітке, логічне, з послідовним описом і викладом змісту питання. Демонструє глибоке та всебічне знання та розуміння програмного матеріалу, інформація подана чітко, вичерпно. Виклад логічно послідовний В ессе допускаються незначні неточності змістовного характеру; факти використовуються правильно, але допущені незначні помилки в їх тлумаченні. Доповідь за темою ессе повна, однак спостерігається нечіткість викладу; судження не у повній мірі самостійні.
1 бал – ессе, у якому студент демонструє повне нерозуміння суті запропонованого завдання, незнання базових компонентів предметної області.
*** Критерії оцінювання доповнення до основних виступів колег, участь в обговоренні проблемних питань, постановка запитань колегам (макс. бал – 2) .
2 бали – Доповнення суттєве, змістовне, логічно-аргументоване; активна участь в обговоренні проблемних питань.
1 бал – Доповнення несуттєве, однак правильне, демонструє розуміння студентом предмету обговорення.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Чекаленко Л. Діловий протокол та етикет: історія та сучасність. – К.: «LAT&K», 2019. – 178 с.
2. Чекаленко Л. Професійна підготовка дипломатів, фахівців з міжнародних відносин– К.: «LAT&K», 2019. – 176 с.
3. Федчишин С. А. Дипломатичне представництво України за кордоном: сучасні проблеми організації та правового забезпечення: монографія / С. А. Федчишин. – Х.: ФІНН, 2011. – 264 с.
4. Hamilton K., Longhorne R. The Practice of Diplomacy. Its Evolution, Theory, and Administration. — L.; N.Y., 1995.
5. Jonsson C., Hall M. Essence of Diplomacy (Studies in Diplomacy and International Relation). – Palgrave Macmillan, 2005.
6. Jan Melissen. The New Public Diplomacy. Soft Power in International Relations. - Customer Services Department, Macmillan Distribution Ltd, Houndmills, Basingstoke, England, 2005.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).