Дослідницький семінар у галузі політології та міжнародних відносин
Спеціальність: Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
Код дисципліни: 8.291.00.O.003
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: д-р політ. н., проф. Наталія Хома
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність (ІНК). Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми під час професійної діяльності у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, проводити дослідницько-інноваційну діяльність, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань, а також практичне впровадження отриманих результатів.
Загальні компетентності:
ЗК1 – ґрунтовні знання сучасних концепцій та методів проведення наукових досліджень, розуміння природи науки, методологічних особливостей наукового пізнання, формування системного наукового світогляду та професійної етики;
ЗК2 – здатність здійснювати пошук, аналіз та критичне оцінювання інформації з різних джерел, продукувати нові ідеї, розуміючи новітні дослідницькі парадигми, стратегії та процедури;
ЗК5 – здатність спілкуватися, представляти та обговорювати наукові результати іноземною мовою в усній та письмовій формі, використовуючи відповідну лексику та методику;
ЗК6 – ініціативність, дослідницька майстерність, креативність у генеруванні ідей та досягненні наукових цілей, управління науковими проектами та вміння формувати пропозиції щодо фінансування наукових досліджень;
ЗК7 – здатність саморозвиватися і самовдосконалюватися впродовж життя, відповідальність за навчання, мотивування та керування роботою інших для досягнення поставлених цілей, здатність як до автономної, так і до командної роботи під час реалізації проєктів.
Спеціальні (фахові) компетентності:
КС1 – ґрунтовні знання про сучасні проблеми міжнародних відносин, теорії, концепції та методи дослідження у сфері міжнародних відносин та світової політики;
КС2 – розуміння теоретико-методологічних основ наукових досліджень у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, вміння їх ефективно застосовувати для аналізу та прогнозування проблем і тенденцій розвитку глобальної та регіональних міжнародних систем;
КС3 – здатність ефективно застосовувати методи аналізу, моделювання та прогнозування при проведенні наукових досліджень у сфері міжнародних відносин;
КС4 – розуміння сучасних міжнародних процесів, особливості функціонування міжнародних інститутів;
КС5 – здатність самостійно розробляти програму конкретного наукового дослідження у сфері міжнародних відносин, надавати експертну оцінку сучасним міжнародним подіям і процесам;
КС6 – здатність використовувати та впроваджувати новітні інформаційні та управлінські технології у сфері міжнародних відносин, вирішувати прикладні проблеми міжнародних відносин, приймати ефективні рішення;
КС7 – здатність розробляти та реалізовувати проекти, включаючи власні дослідження, які дають можливість переосмислювати наявні чи створювати нові знання.
Результати навчання: ЗН1 – здатність демонструвати фундаментальні знання сучасних теорій, концепцій, історії розвитку та сучасного стану наукових досліджень у сфері міжнародних відносин та світової політики;
ЗН2 – здатність демонструвати знання теоретико-методологічних підходів у дослідженні міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій;
ЗН3 – знання та навики наукового дослідження актуальних проблем міжнародних відносин, розробки та реалізації нових інноваційних проектів у сфері міжнародних відносин;
ЗН4 – знання основ менеджменту та управління науковими проектами, знання іноземних мов, необхідні для представлення наукових результатів та ведення фахового наукового діалогу;
УМ1 – застосовувати набуті знання і розуміння для наукового аналізу систем глобального та регіонального рівня;
УМ2 – досліджувати і моделювати явища та процеси у складних динамічних системах міжнародних відносин;
УМ3 – застосовувати системний підхід, інтегруючи знання з інших дисциплін та враховуючи суспільно-політичні аспекти під час розв’язання теоретичних та прикладних завдань обраної сфери наукових досліджень;
УМ4 – поєднувати теорію і практику, а також приймати рішення та виробляти стратегію розв’язання науково-прикладних завдань із урахуванням загальнолюдських цінностей, суспільних, державних та професійних інтересів;
УМ6 – організовувати та виконувати дослідження, застосовувати креативність і дослідницькі навички у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій;
УМ7 – оцінити доцільність та можливість застосування нових методів і технологій при дослідженні міжнародних відносин та світової політики;
УМ8 – вести наукові дискусії українською та іноземними мовами на належному фаховому рівні, презентувати результати наукових досліджень, проводити навчальні заняття;
АіВ3 – здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Кореквізити:
Сучасні проблеми міжнародних відносин та глобальної політики.
Короткий зміст навчальної програми: Ознайомлення з вимогами до написання дисертації, її апробації. Уточнення теми дослідницької роботи через постановку наукової проблеми і конкретизацію мети. Проблеми вибору методології дослідження. Визначення мети дослідження, наукової новизни теми, теоретичного значення роботи. Історіографія дослідження та особливості її збору. Проведення емпіричних досліджень у межах підготовки дисертації. Особливості написання тез виступів на конференції. Етапи підготовки та особливості написання, опублікування статей у вітчизняних фахових виданнях груп «А» та «Б». Етапи підготовки, опублікування статей у закордонних фахових виданнях, зокрема й індексованих у наукометричних базах Scopus та Web of Science. Особливості роботи над текстом дисертації та її структурними одиницями. Вибір стилю оформлення джерел та опанування його особливостей.
Опис: Тема 1. Нормативно-правова база, яка визначає особливості підготовки та захисту дисертації. Державний стандарт підготовки дисертації
Аналіз нормативно-правової бази, яка визначає вимоги до підготовки дисертації, апробації положень та захисту. Вимоги щодо підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії у закладах вищої освіти (наукових установах). Вимоги щодо порядку присудження ступеня доктора філософії. Аналіз чинних вимог до оформлення дисертацій. Державний стандарт підготовки дисертації.
Тема 2. Вступна частина дисертації: структурні елементи та значимість їх правильного визначення для результативності дослідження
Особливості постановки наукової проблеми (аргументації актуальності теми). Визначення мети, завдань, об’єкта та предмета дисертації. Проблема вибору оптимальної методології дослідження теми дисертації. Особливості застосування обраної методології при підготовці дисертації та наукових публікацій за затвердженою темою.
Тема 3. Формулювання гіпотез наукового дослідження
Гіпотеза як форма наукового пізнання: поняття, види. Роль гіпотез у науковому пізнанні. Вимоги до конструювання наукової гіпотези. Стадії роботи над доведенням/спростуванням гіпотези. Особливості формулювання дослідницьких гіпотез дисертації (на прикладі конкретних тем).
Тема 4. Наукова новизна дисертації
Зміст наукової новизни дисертації та особливості її конструювання. Типові помилки формулювання наукової новизни дисертації та способи запобігання їм. Формулювання новизни (на прикладах тем дисертацій).
Тема 5. Наукова новизна дисертації
Зміст наукової новизни дисертації та особливості її конструювання. Типові помилки формулювання наукової новизни дисертації та способи запобігання їм. Формулювання новизни (на прикладах тем дисертацій).
Тема 6. Підготовка рукописів наукових досліджень до друку
Особливості підготовки до оприлюднення рукописів: а) тез виступів на конференціях; б) статей у вітчизняних фахових виданнях груп «А» та «Б»; в) розділів у колективних монографіях; г) статей у закордонних індексованих виданнях, зокрема й індексованих у наукометричних базах Scopus та Web of Science і под. Процедура рецензування та коректування текстів. Особливості роботи з редакційними колегіями видань різного типу.
Тема 7. Особливості роботи над текстом дисертації та її структурними одиницями
Вступ до дисертації, його обов’язкові структурні одиниці. Теоретико-методологічний розділ дослідження, особливості аналізу історіографії та методології дослідження. Дотримання відповідності задекларованої методології дисертації викладу матеріалу. Представлення результатів емпіричних досліджень. Особливості побудови висновків до розділів та роботи загалом. Додатки до дисертації. Оформлення списку використаних джерел і літератури.
Тема 8. Стилі цитування джерел
Особливості оформлення бібліографії за державним стандартом. ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання». Основні міжнародні стилі цитувань, рекомендовані для використання у наукових дослідженнях зі соціальних наук: APA (American Psychological Association) style, Chicago/Turabianstyle, Harvard style.
Тема 9. Особливості написання анотацій до дисертації та наукових статей
Зміст, структурні одиниці анотації. Логіка викладу інформації в анотації. Лексичні звороти текстів анотаційного типу. Типові помилки авторів при написанні анотації.
Методи та критерії оцінювання: Усні та письмові опитування, обговорення проблемних питань, аналіз робочих варіантів рукописів наукових досліджень.
Методи навчання: 1) практичні заняття. Методи навчання: інформаційно-рецептивний метод, репродуктивний метод, евристичний метод, метод проблемного викладу тощо; 2) самостійна робота: репродуктивний метод, дослідницький метод. Крім того: вербальні методи (пояснення; розповідь; бесіда; робота з навчально-методичною літературою та іншими інформаційними джерелами); наочні, наочно-візуальні методи (ілюстрація; демонстрація); практичні (дослідження; моделювання, експеримент; вправи-тренінги).
Методи контролю: поточний контроль; заліковий контроль; спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю; усне опитування; письмовий контроль знань і умінь (здійснюється за допомогою підготовки певних видів робіт, пов’язаних з підготовкою наукових текстів); оцінка (оцінювання) активності, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень тощо; презентації; виконання та захист практичних робіт; практична перевірка виконаних завдань; тематичний контроль тощо.
Методи оцінювання знань:
Поточний та заліковий контроль.
Методи оцінювання знань: усне та фронтальне опитування; письмове опитування; вибіркове усне опитування; виступи на семінарах; захист практичних робіт; оцінка активності; оцінювання внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень; тощо.
Залік: усне та письмове опитування.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (40%): усне опитування, виступи з доповіддю на семінарах, участь у дискусіях, написання рефератів, дослідження у формі case-study, підготовка презентацій на задану тему.
Підсумковий контроль (60%): залік.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молодих вчених: монографія / за заг. ред. Н. Сорокіної, А. Артюхова, І. Дегтярьової. Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2017. 169 с.
Бірта Г., Бургу Ю. Методологія і організація наукових досліджень. Київ: Центр учбової літератури, 2014. 142 с.
Грищенко І., Григоренко О., Борисейко В. Основи наукових досліджень. Київ: Київський національний торгово-економічний університет, 2001. 124 с.
Данильян О., Дзьобань О. Методологія наукових досліджень: підручник. Харків: Право, 2019. 368 с.
Данильян О., Дзьобань О. Методологія наукових досліджень: підручник. Харків: Право, 2023. 488 с.
Кислий В. Організація наукових досліджень. Київ: Університетська книга, 2018. 224 с.
Ковальчук В., Моїсєєв Л. Основи наукових досліджень. Київ: Професіонал, 2004. 206 с.
Крушельницька О. Методологія і організація наукових досліджень. Київ, 2009.
Основи методології та організації наукових досліджень / за ред. А. Конверського. Київ, 2010.
П’ятницька-Позднякова І. Основи наукових досліджень у вищій школі. Київ: Виша школа, 2003. 116 с.
Пілюшенко В., Шкрабак І., Славенко Е. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення. Київ: Лібра, 2004. 344 с.
Сурмін Ю. Майстерня вченого: підручник для науковця. Київ: Навчально-методичний центр освіти в Україні, 2006.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).