Наукові основи формування архітектурного середовища
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Код дисципліни: 7.191.01.O.004
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Архітектурне проектування
Лектор: проф, д.тех.н. Габрель М.М., доц., к.арх. Дида О.А.
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: загальні компетентності:
ЗК 01 Здатність до абстрактного мислення, аналізу й синтезу.
ЗК 02 Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 04 Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК 06 Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК 07 Знання та розуміння предметної сфери та професійної діяльності.
ЗК 08 Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших сфер знань/ видів діяльності).
фахові компетентності:
СК01. Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі архітектури й містобудування.
СК02. Здатність вирішувати проблеми архітектури та формування ландшафту у нових (незнайомих) середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів екологічної і моральної відповідальності.
СК03. Здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-ландшафтні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог.
СК04. Здатність продовжувати навчання з високим рівнем автономії.
СК06. Здатність аналізувати досвід, збирати, нагромаджувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького й інноваційного характеру в сфері архітектури та містобудування.
СК 11. Здатність критично осмислювати проблеми архітектури та містобудування.
Результати навчання: РН01. Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки у сфері архітектури та містобудування і є основою для оригінального мислення та проведення досліджень
РН02. Мати спеціалізовані уміння/навички розв’язання проблем, необхідні для проведення досліджень та/або провадження інноваційної діяльності у сфері архітектури та містобудування з метою розвитку нових знань та процедур
РН08. Організовувати роботу над комплексними архітектурно-містобудівними проєктами, співпрацю з замовниками та громадськістю при розробці, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів; зрозуміло доносити власні висновки та аргументацію до фахівців і нефахівців
РН10. Обговорювати результати професійної діяльності, досліджень та інноваційних проєктів у сфері архітектури та містобудування державною та іноземною мовами усно і письмово
РН11. Приймати ефективні рішення у сфері архітектури та містобудування, розробляти і порівнювати альтернативи, враховувати обмеження, оцінювати можливі побічні наслідки та ризики
РН12. Знати і застосовувати у практичній діяльності законодавство і нормативну базу щодо проведення досліджень та розробки архітектурно-містобудівних проєктів
РН14. Розуміти порядок здійснення авторського нагляду за реалізацією проєктів у сфері архітектури та містобудування.
РН15. Аналізувати міжнародний та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні: Архітектурне проектування.
Супутні і наступні: Сучасні концепції в архітектурі та містобудуванні, Методика архітектурного дослідження і проектування
Короткий зміст навчальної програми: У процесі вивчення дисципліни здобувачі другого рівня вищої освіти повинні: оволодіти відповідним обсягом знань про роль і місце архітектурної науки і наукових підходів у процесі архітектурного формування середовища, про вплив простору на соціально-екологічні процеси; опановують сучасний методологічний і теоретичний інструментарій для розуміння архітектурно-ландшафтних явищ; навчитися виявляти оптимальні архітектурно-проектні рішення; досліджувати специфіку організації науково-дослідної діяльності в архітектурній галузі. Під час практичних занять у студентів магістратури формуються уміння організовувати науково-дослідну діяльність, здатність самостійно виявляти архітектурно-просторові проблеми і знаходити їх оптимальні вирішення, взаємодіяти в групі з колегами. Здійснюючи послідовні етапи дослідження, формулювати наукові концепції, логічно узагальнювати оптимальні результати та чітко, коректно формулювати висновки та пропозиції з графічною візуалізацією результатів дослідження.
Зміст дисципліни розроблено на основі відповідних вимог щодо підготовки магістрів архітектури та містобудування до виконання досліджень в архітектурі, для викладацької роботи за спеціальністю, розроблення архітектурно-дослідної частини комплексних проектів різного ієрархічного рівня і призначення, для роботи в сфері управління на рівні районів, територіальних громад, міст. Значну увагу приділено термінологічній базі архітектурної науки.
Навчальна дисципліна розкриває основні форми та методи наукового аналізу, а також підходи до формування архітектурного середовища, забезпечує особистісне бачення та розуміння теоретико-методологічних засад ландшафтної та архітектури будівель і споруд, що обумовлюють самостійну дослідницьку діяльність.
Опис: Обговорення основних проблем, тем і завдань, які розглядаються під час курсу. Категоріально-понятійний апарат.
Сутність і основні характеристики ландшафтів, типи і види ландшафту, їх властивості та особливості. Основні положення ландшафтної архітектури.
Простір, ландшафт, середовище в процесі архітектурного проектування. Теоретичні основи дослідження і проектування ландшафтів.
Ґенеза ландшафтно-просторового підходу. Середовище життя і діяльності суспільства в історії архітектури та містобудування.
Функціонально-змістовий підхід до аналізу та формування архітектури ландшафтів. Явище архітектурної атрактивності.
Композиційно-образна організація архітектурних об’єктів і систем. Символи і знаки середовища.
Особливості та унікальність ландшафтів. Архітектурне проектування та вирішення «нетипових» завдань у ландшафтній архітектурі.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: проведення вибіркового усного опитування на практичних заняттях, оцінка активності на заняттях, перевірка практичних завдань, оцінювання презентації – виступу магістранта, участі в дискусіях. Оцінка виконаної розрахунково-графічної роботи.
Підсумковий контроль: тестовий контроль та диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: РГР: Функціонально-ландшафтна модель.
Частина 1. Вибір та аналіз об’єкта дослідження: повнота і різносторонність аналізу поточної ситуації; структурованість і наочність подачі результатів проведених досліджень; чіткість зроблених висновків.
Частина 2. Функціонально-ландшафтна оптимізація: обґрунтованість обраних характеристик об’єкта й середовища; чіткість архітектурної пропозиції; якість і зрозумілість графічного матеріалу.
Частина 3. Презентація результатів дослідження: повнота та наочність демонстрації результатів дослідження; обґрунтування прийнятих проектних рішень; чіткість архітектурної пропозиції; структурованість і грамотність усного виступу.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Електронний навчально-методичний комплекс «Наукові основи формування архітектурного середовища» / Дида О.А.. – Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=14478
Технологія архітектурно-проектного процесу: Конспект лекцій для студентів базового напряму 6.060102 «Архітектура» / Укл.: В.Б. Якубовський, І.В. Якубовський. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2014. – 119 с.
Габрель М.М. Просторовий підхід до обґрунтування архітектурних рішень: навч. посіб. / М.М. Габрель, М.М. Габрель. – Львів: Сполом, 2016. – 282 с.
Білоконь Ю. Функція та структура форми в регіональному плануванні / Ю. Білоконь. – К.: Кий, 2002. – 98 с.
Крижанівська Н. Я. Основи ландшафтного дизайну: підруч. – К. : Ліра-К, 2009. – 218 с.
Кучерявий В. П. Ландшафтна архітектура: підруч. – Львів : Новий Світ-2000, 2017. – 521 с.
Вступ до архітектурного проектування. Середовищний підхід: Конспект лекцій / Вдовицька О.В., Дрьомова Л.В., Панова Л.П., Шубович С.О. – Харків: ХДАМГ, 2003. – 78 с.
Шепелюк М. О. Ландшафтна архітектура: Методичні рекомендації до виконання практичних робіт / М.О. Шепелюк, В.В. Андреєва. – Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019. –50 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).
Наукові основи формування архітектурного середовища
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Код дисципліни: 7.191.01.O.005
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Архітектурне проектування та інженерія
Лектор: проф. Ігор ГНЕСЬ
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: інтегральна компетентність – здатність розв’язувати задачі дослідницького та/або інноваційного характеру у сфері архітектури та містобудування.
загальні компетентності:
ЗК 01 Здатність до абстрактного мислення, аналізу й синтезу.
ЗК 02 Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 04 Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК 06 Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
ЗК 07 Знання та розуміння предметної сфери та професійної діяльності.
ЗК 08 Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших сфер знань/ видів діяльності).
фахові компетентності:
СК01. Здатність інтегрувати знання та розв’язувати складні задачі архітектури й містобудування.
СК02. Здатність вирішувати проблеми архітектури та формування ландшафту у нових (незнайомих) середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів екологічної і моральної відповідальності.
СК03. Здатність аналізувати, розробляти та впроваджувати архітектурно-ландшафтні рішення з урахуванням соціально-демографічних, національно-етнічних, природно-кліматичних, інженерно-технічних чинників та санітарно-гігієнічних, безпекових, енергозберігаючих, екологічних, техніко-економічних вимог.
СК04. Здатність продовжувати навчання з високим рівнем автономії.
СК06. Здатність аналізувати досвід, збирати, нагромаджувати і використовувати інформацію, необхідну для розв’язання задач дослідницького й інноваційного характеру в сфері архітектури та містобудування.
СК 11. Здатність критично осмислювати проблеми архітектури та містобудування.
Результати навчання: РН 1 Мати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здобутки в сфері архітектури й містобудування та є основою для оригінального мислення й проведення досліджень;
РН 2. Мати спеціалізовані уміння /навички розв’язання задач, необхідні для проведення досліджень та (або) провадження інноваційної діяльності в сфері архітектури й містобудування з метою розвитку нових знань і процедур;
РН 8. Організовувати роботу з комплексними архітектурно-містобудівними проєктами, співпрацю з замовниками й громадськістю під час розробки, узгодження та публічного обговорення архітектурних проєктів; доступно і фахово доносити власні висновки та аргументацію до фахівців і нефахівців$
РН 10. Обговорювати результати професійної діяльності, досліджень та інноваційних проєктів у сфері архітектури та містобудування державною й іноземною (англійською) мовами усно і письмово;
РН 11. Приймати ефективні рішення у сфері архітектури та містобудування, розробляти та порівнювати альтернативи, враховувати обмеження, оцінювати можливі негативні наслідки і ризики;
РН 12. Знати і застосовувати у практичній діяльності законодавство та нормативну базу щодо проведення досліджень та розробки архітектурно-містобудівних проєктів;
РН14. Розуміти порядок здійснення авторського нагляду за реалізацією проєктів у сфері архітектури та містобудування;
РН15. Аналізувати світовий та вітчизняний досвід щодо проєктування об’єктів архітектури та містобудування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пре-реквізити:
Архітектурне проектування.
Ко-реквізити:
Методика архітектурного дослідження і проектування;
Сучасні концепції в архітектурі та містобудуванні
Короткий зміст навчальної програми: У процесі вивчення дисципліни «Наукові основи формування архітектурного середовища» здобувачі другого рівня вищої освіти повинні: оволодіти відповідним обсягом знань про роль і місце архітектурної науки і наукових підходів у процесі архітектурного формування середовища, про вплив простору на соціально-екологічні процеси; опановують сучасний методологічний і теоретичний інструментарій для розуміння архітектурно-соціальних явищ; навчитися виявляти оптимальні архітектурно-проектні рішення; досліджувати специфіку організації науково-дослідної діяльності в архітектурній галузі. Під час практичних занять формуються вміння організовувати науково-дослідну діяльність, самостійно виявляти архітектурно-просторові проблеми і знаходити їх оптимальні вирішення, взаємодіяти в групі з колегами. Здійснюючи послідовні етапи дослідження, формулювати наукові концепції, логічно узагальнювати оптимальні результати та чітко, коректно формулювати висновки та пропозиції з графічною інтерпретацією результатів дослідження.
Опис: Зміст дисципліни розроблено на основі відповідних вимог щодо підготовки магістрів архітектури та містобудування до виконання досліджень в архітектурі, для викладацької роботи за спеціальністю, розроблення архітектурно-дослідної частини комплексних проектів різного ієрархічного рівня і призначення, для роботи в сфері управління на рівні районів, територіальних громад, міст. Значну увагу приділено термінологічній базі архітектурної науки.
Навчальна дисципліна «Наукові основи формування архітектурного середовища» розкриває основні форми та методи наукового аналізу , а також підходи до формування архітектурного середовища, забезпечує особистісне бачення та розуміння теоретико-методологічних засад формування архітектури житлових і громадських будівель, що обумовлюють самостійну дослідницьку діяльність.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль: проведення вибіркового усного опитування на практичних заняттях, оцінка активності на заняттях, перевірка практичних завдань, оцінювання презентації – виступу магістранта, участі в дискусіях. Оцінка виконаної розрахунково-графічної роботи.
Підсумковий контроль: диференційований залік.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК) – доповіді-презентації і активна участь на семінарських заняттях - max 20 балів
Підсумковий контроль - max 80 балів
Критерії оцінювання:
• повнота і різносторонність аналізу поточної ситуації;
• структурованість і наочність подачі результатів проведених досліджень;
• чіткість зроблених висновків
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Електронний навчально-методичний комплекс «Методика архітектурного дослідження і проектування)» / О.О.Кайдановська. – Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=14478
2. Електронний навчально-методичний комплекс «Наукові основи формування архітектурного середовища» / Дида О.А.. – Львів: ВНС НУ «Львівська політехніка» https://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=14478
3. Методичні вказівки до виконання магістерської кваліфікаційної роботи для здобувачів освіти за освітньою програмою «Архітектура будівель і споруд». Укл.: О.О. Кайдановська, І.О. Духняк. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2022 – 30 с.
4. Габрель М.М. Просторовий підхід до обґрунтування архітектурних рішень: навч. посіб. / М.М. Габрель, М.М. Габрель. – Львів: Сполом, 2016. – 282 с.
5. Гетун Г.В. Архітектура будівель та споруд. Кн.1. Основи проектування. Київ: Кондор, 2012. 380 с.; Кн.2. Житлові будинки. К., 2017. 736 с.
6. Гнесь І.П. Багатоквартирне житло: тенденції еволюції. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. 652 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).