Семінари за темою магістерської кваліфікаційної роботи
Спеціальність: Мікро- та наносистемна техніка (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.176.00.O.013
Кількість кредитів: 8.50
Кафедра: Напівпровідникова електроніка
Лектор: доктор технічних наук, професор Лях-Кагуй Наталія Степанівна
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей:
загальних:
ЗК1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
ЗК2. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;
ЗК5. Здатність до пошуку, оброблення та критично аналізувати інформацію з різних джерел;
ЗК6. Здатність генерувати нові ідеї (креативність);
ЗК7. Навички міжособистісної взаємодії;
ЗК8. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експериментами з інших галузей знань / видів економічної діяльності)
фахових:
СК5. Здатність аргументувати вибір методів розв’язання складних задач і проблем мікро- та наносистемної техніки, критично оцінювати отримані результати та аргументувати прийняті рішення.
СК6. Здатність користуватися сучасними системами пошуку та аналізу науково-технічної інформації, проводити патентний пошук і дослідження та здійснювати захист інтелектуальної власності.
СК9. Здатність використовувати професійні знання, практичні навички і системний підхід до дослідження і розроблення матеріалів, технологій та приладів і пристроїв на їхній основі для мікро- та наносистемної техніки.
Результати навчання: Р5. Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами усно і письмово для обговорення професійних проблем і результатів діяльності у сфері мікро- та наноелектроніки, презентації результатів досліджень та інноваційних проектів.
Р8. Збирати необхідну інформацію, використовуючи науково-технічну літературу, бази даних та інші джерела, аналізувати і оцінювати її.
Р10. Забезпечувати професійний розвиток членів колективу з урахуванням світового досвіду і вимог до персоналу в сфері розробки та експлуатації мікро- та наноелектронних систем.
Р16. Планувати і виконувати наукові і прикладні дослідження у сфері мікро- та наноелектроніки, обирати ефективні методи досліджень, аргументувати висновки, презентувати результати досліджень фахівцям і нефахівцям.
Р17 Вміти застосувати системний підхід до досліджень і розроблення
матеріалів, технології та приладів і пристроїв на їхній основі для
мікро- та наносистемної техніки.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Загально освітні та професійно-орієнтовані дисципліни
Супутні та наступні навчальні дисципліни:
- Основи наукових досліджень
- Підготовка наукових текстів, презентацій та усних доповідей
- Навчально-дослідницька практика
- Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Семінари за темою магістерської кваліфікаційної роботи» присвячена формуванню системного розуміння основних засад методології, організації, технології наукових досліджень, вироблення навиків і уміння застосування наукового методу в професійній діяльності за фахом і власних дослідженнях, планування та здійснення досліджень і принципів академічної доброчесності. Особлива увага приділяється здобуттю власного досвіду щодо пошуку, аналізу науково-технічної літератури, критичному аналізу стану проблеми та можливих шляхів її розв’язання, формулюванню мети та завдань дослідження, плануванню, методологічному та організаційному забезпеченню етапів дослідження, здатності виокремити об’єктивні результати та сформулювати на їх основі обґрунтовані висновки, оцінити новизну та практичне значення отриманих результатів та висновків, а також вмінню підготувати результати досліджень до публічного представлення на науковому семінарі. Освоєння дисципліни відбувається з поєднанням навчання та дослідження з домінуванням самостійної роботи у консультаціях із викладачем та науковим керівником магістерської кваліфікаційної роботи. На семінарських заняттях студенти повинні доповісти відповідні компоненти свого дослідження – представити аналіз стану проблеми, організаційне та методологічне планування дослідження, опанувати застосовні методи дослідження, відповідати на поставлені запитання, а також брати участь в обговоренні та дискусії за виступами як свого, так і інших студентів.
Дисципліна є однією з обов’язкових навчальних дисциплін освітньо-наукової програми магістерської підготовки. Вивчення дисципліни складається з 80 годин семінарських занять і 175 годин самостійної роботи студентів. При вивченні дисципліни студенти повинні підготувати доповіді з мультимедійною презентацією для виступів на семінарі для представлення результатів наукових досліджень за темою магістерської кваліфікаційної роботи. Підсумкова атестація за дисципліною відбувається у формі диференційованого заліку.
Опис: - Доповіді про стан проблеми, мету та задачі дослідження за темою магістерської роботи за результатами пошуку та вивчення науково-технічної та патентної літератури.
- Доповіді про планування дослідження, організаційну та методологічну підготовку, застосовні методи та очікувані результати.
Методи та критерії оцінювання: Діагностика засвоєння знань студентом і досягнення програмних результатів навчання за дисципліною «Семінари за темою магістерської кваліфікаційної роботи» здійснюється у формі поточного контролю за 100-бальною шкалою і семестрового контролю у формі диференційованого заліку.
Оцінки поточного контролю виставляються під час семінарських занять шляхом оцінювання виконання та представлення результатів досліджень за темою магістерської кваліфікаційної роботи. Максимальна оцінка за якість виконання складає 80 балів. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за участь у дискусії становить 20 балів.
Робота в умовах дистанційного навчання може передбачатися згідно з Наказом Ректора у разі неможливості очного навчання в аудиторіях. При цьому, лекції та окремі види практичних занять можуть проводитися на платформі MS Teams, Zoom або Google Meet. Презентації за темою магістерської кваліфікаційної роботи надсилаються у на електронну скриньку викладача у домені @lpnu.ua.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль:
- Доповіді на семінарських заняттях (80 %)
- Участь у дискусії (20 %)
Підсумковий контроль:
Диференційований залік
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Навчально-методичне забезпечення
1. Робоча програма навчальної дисципліни «Семінари за темою магістерської кваліфікаційної роботи»
2. Дружинін А.О., Нічкало С.І., Лях-Кагуй Н.С. Методичні вказівки до виконання магістерських кваліфікаційних робіт для студентів спеціальності 8.05080101 “Мікро- та наноелектронні прилади та пристрої”. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 35 с.
3. Методологія та організація наукових досліджень: навч. посіб. / І.С. Добронравова, О. В. Руденко, Л. І. Сидоренко та ін.; за ред. І.С. Добронравової (ч. 1), О.В. Руденко (ч. 2). – К.: ВПЦ "Київський університет", 2018. – 607 с.
4. Колесников О.В. Основи наукових досліджень. Навч. посіб.– К.: Центр учбової літератури, 2011. – 144 с.
5. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для сту¬дентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів / за ред. А. Є. Конверського. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 352 с.
Рекомендована література
1. Науково-дослідна робота за темою магістерської дисертації: методичні вказівки до виконання самостійних робіт: навч. посіб. для студ. спеціальності 104 «Фізика та астрономія» / Д. В. Савченко, Ф. М. Гарєєва ; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. – 69 с.
2. Защепкіна Н. М., Шульга О. В., Наконечний О. А. Метрологічне забезпечення інформаційно-вимірювальних систем: навч. посіб. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. – 176 с.
3. Основи обробки та візуалізації фізичних даних в програмному середовищі OriginPro 8: Комп’ютерний практикум: навч. посіб. для студ. спеціальності 104 «Фізика та астрономія» / Д.В. Савченко; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. –111с.
Інформаційні ресурси
1. Закон України “Про наукову та науково-науково-технічну діяльність” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19.
2. Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-14.
3. Закон України “Про авторське право і суміжні права” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20.
4. Державний стандарт України ДСТУ 3008:2015 “Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання”.
5. Державний стандарт України ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання”.
6. Рекомендації щодо забезпечення принципів академічної доброчесності. Підкомісія 303 «Академічна доброчесність» Науково-методичної комісії 15 з організаційно-методичного забезпечення вищої освіти. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2016. – 24 с. https://www.skeptic.in.ua/wp-content/uploads/Recomms-of-2016.pdf.
7. Методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності– К.: Міністерство освіти і науки України, 2018. – 33 с. https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2018/10/25/recomendatsii.pdf.
8. Рекомендації для закладів вищої освіти щодо розробки та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, 2019. – 24 с. https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Рекомендаціі?-ЗВО-система-забезпечення-академічноі?-доброчесності.pdf.
9. Вступ до Web of Science https://www.youtube.com/watch?v=TPHiWifVbec.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).