Спецкурс з наукових досліджень спеціальності, частина 1

Спеціальність: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.174.00.O.016
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології
Лектор: доцент, д.т.н. Ділай Ігор Володимирович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета дисципліни – вивчення сучасних технологій створення прикладних програм, оволодіння навиками об’єктно-орієнтованого підходу в програмуванні та застосування набутих знань для створення програмного забезпечення в процесі виконання науково-дослідної роботи.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: • загальні компетентності: • ІНТ. Здатність розв’язувати складні задачі та проблеми автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій у професійній діяльності та/або у процесі навчання, що передбачає про-ведення досліджень та/або здійснення інноваційної діяльності та характеризується комплексністю та невизначеністю умов і вимог. • К1. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. • К2. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). • К3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ? Спеціальні (фахові) компетентності: • К13. Здатність застосовувати сучасні технології наукових досліджень процесів, обладнання, засобів і систем автоматизації, контролю, діагностики, випробування та керування складними організаційно-технічними об’єктами та системами. • К14. Здатність виявляти наукову сутність проблем у професійній сфері, знаходити адекватні шляхи щодо їх розв’язання, планувати і здійснювати відповідні наукові і прикладні дослідження. • К15. Здатність застосовувати проблемно-орієнтовані методи аналізу синтезу та автоматизації кіберфізичних виробництв, процесів управління технологічними комплексами.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним проде-монструвати такі результати навчання: • ПР04. Застосовувати спеціалізовані концептуальні знання, що включають сучасні наукові здо-бутки, а також критичне осмислення сучасних проблем у сфері автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій для розв’язування складаних задач професійної діяльності. • ПР08. Розробляти функціональну, організаційну, технічну та інформаційну структури систем автоматизації, комп’ютерно-інтегрованих систем управління складними технологічними та орга-нізаційно-технічними об’єктами, розробляти програмно-технічні керуючі комплекси із застосу-ванням мережевих та інформаційних технологій, промислових контролерів, мехатронних компо-нентів, робототехнічних пристроїв, засобів людино-машинного інтерфейсу та з урахуванням тех-нологічних умов та вимог до управління виробництвом. • ПР13. Уміти виявляти наукову сутність проблем у професійній сфері, знаходити адекватні шляхи щодо їх розв’язання. • ПР14. Уміти застосовувати методи аналізу, синтезу та оптимізації кіберфізичних виробництв, систем автоматизації управління виробництвом, життєвим циклом продукції та її якістю, у науко-вих дослідженнях.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Комп’ютерні технології та програмування, ч.2; Мікропроцесорна техніка Програмування для систем реального часу Супутні і наступні навчальні дисципліни: Спецкурс з наукових досліджень спеціальності, ч.2
Короткий зміст навчальної програми: Вступна лекція присвячена: висвітленню місця дисципліни в структурі спеціальності «174 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка»; інформуванню студентів про обсяг, структуру, мету та завдання навчальної дисципліни, а також їх ознайомлення із крите-ріями оцінювання знань і формою звітування з дисципліни; огляду сучасних систем програмуван-ня, які підтримують об’єктно-орієнтовану парадигму програмування; літературні джерела для по-дальшого вивчення дисципліни. Перша лекція присвячена вивченню: загальних відомостей та особливостей мови програму-вання С++ та її зв'язку з мовами Сі, Java i C#; парадигми об’єктно-орієнтованого програмування (інкапсуляція, поліморфізм, наслідування) і порівняння її з парадигмою структурного програму-вання. Друга лекція присвячена вивченню тем: базові типи даних; оголошення змінних, локальні та глобальні змінні; система введення-виведення; структури керування: if, if-else-if, switch; циклі-чні структури: for, while, do-while; інструкції break, continue, goto. Третя лекція присвячена ви-вченню: оголошення та ініціалізації масивів (одно- і двомірних) даних та вказівників; зв'язку вка-зівників і масивів. Четверта лекція присвячена вивченню: форматів опису функції в С++ i звер-нення до неї; поняття прототипу функції; виклику функцій з вказівниками та масивами. П’ята лекція присвячена вивченню: оголошенню структури, доступу до її членів; передачі структур фу-нкціям; використанню вказівників на структури; порівнянню Сі і С++ структур. Шоста лекція присвячена вивченню: основ поняття класу; формату оголошення класу; доступу до членів класу; конструкторам і деструкторам класу; перезавантаженню конструкторів. Сьома лекція присвячена вивченню: перезавантаження операторів; використанню функцій-членів, «дружніх» функцій; по-няттю про наслідування; керуванню доступом до членів базового класу; використанню специфі-каторів – public, protected і private.
Опис: Вступна лекція Лекція 1. Парадигми структурного і ООП . Зв'язок мов програмування Сі та С++ Лекція 2. Базові елементи мови програмування С++. Основні типи даних. Керуючі і циклічні структури Лекція 3. Масиви (одно- та двомірні). Вказівники Лекція 4. Функції в С++ Лекція 5. Структури в Сі та С++. Їх порівняння Лекція 6. Основні поняття класу. Загальний формат оголошення класу. Конструктори та деструктори. Класи та структури. Лекція 7. Базові поняття про перевантаження операцій і наслідування. Поліморфізм.
Методи та критерії оцінювання: Під час викладання цієї навчальної дисципліни, використовують такі методи діагностики знань: усне та фронтальне опитування студентів на лекціях та лабораторних заняттях; перевірку та захист звітів до лабораторних робіт; усна та письмова компонента на іспиті.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль (ПК) - відпрацювання лаб. робіт та захист звітів 30 балів Екзаменаційний контроль (ЕК) - письмова компонента 50 балів - усна компонента 20 балів Разом за дисципліну: 30+70=100 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Базова - Зінченко П.П. Практичний курс програмування мовою С++ /П.П.Зінченко та ін. – К.: НТУУ «КПІ», 2008. – 216 с. - Кравець П. О. Об’єктно-орієнтоване програмування: Навч. посібник. – Львів: Вид-во Львів-ської політехніки, 2012. – 624 с. - Путятін Є. П., Степанов В.П., Пчелінов В.П., Довженкова Т.Г., Матат О.О. Основи програ-мування мовою С++: Навч. Посібник. – Х.: ТОВ "Компанія СМІТ", 2005. - 320с. Допоміжна - Пінчук В.П., Лозовська Л.І. Програмування мовою С/С++ з прикладами та вправами. – За-поріжжя, ЗНТУ, 2008. – 197 c. - Зубенко В.В. Програмування. Поглиблений курс /В.В.Зубенко, Л.Л. Омельчук. – К.: Видав-ничо-поліграфічний центр Київський університет, 2011. – 623 с. - Stanley LippmanC++ Primer (5th Edition) – Addison-Wesley Professional, 2012. – 976 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).