Спецкурс з наукових досліджень спеціальності, частина 2

Спеціальність: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.174.01.E.027
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології
Лектор: д.т.н., професор, Матіко Федір Дмитрович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Формування у студентів знань принципів та методології побудови автоматизованих систем обліку плинних середовищ, оптимізації основних параметрів таких систем з метою зменшення похибок вимірювання кількості плинного середовища; набуття вмінь та компетентностей що забезпечують здатність розробляти, налагоджувати та експлуатувати автоматизовані системи обліку плинних середовищ.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: К1. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. К2. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). К3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. Фахових: К13. Здатність застосовувати сучасні технології наукових досліджень процесів, обладнання, засобів і систем автоматизації, контролю, діагностики, випробування та керування складними організаційно-технічними об’єктами та системами. К14. Здатність виявляти наукову сутність проблем у професійній сфері, знаходити адекватні шляхи щодо їх розв’язання, планувати і здійснювати відповідні наукові і прикладні дослідження. К15. Здатність застосовувати проблемно-орієнтовані методи аналізу, синтезу та оптимізації систем автоматизації, кіберфізичних виробництв, процесів управління технологічними комплексами.
Результати навчання: - знання і розуміння сучасних наукових теорій і методів, та вміння їх ефективно застосовувати для розроблення та удосконалення систем вимірювання витрати та кількості плинних середовищ; - знання сучасних методів аналізу, математичного моделювання систем вимірювання кількості плинних енергоносіїв. - уміння виконувати дослідження гідро- газодинамічних явищ у витратомірах, їх впливу на вимірювані параметри потоку та на невизначеність вимірюваного значення витрати; - уміння враховувати вплив неінформативних параметрів на невизначеність вимірюваного значення витрати та кількості енергоносія; - уміння застосовувати удосконалені математичні моделі для оптимізації параметрів системи вимірювання кількості енергоносія; - уміння застосовувати системний підхід під час розроблення систем вимірювання витрати та кількості плинного середовища інтегруючи знання з інших дисциплін та враховуючи нетехнічні аспекти.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: - Моделювання та оптимізація систем керування - Супервізорні системи керування та збору даних Кореквізити: - Спецкурс з наукових досліджень спеціальності, Ч1.
Короткий зміст навчальної програми: Метою дисципліни є вивчення сучасного стану та тенденцій розвитку методів та засобів вимірювання витрати та кількості плинних середовищ у процесах хімічної та харчової промисловості. Розгляд структури автоматизованих систем обліку плинного середовища. Вивчення способів приведення об’єму газоподібних середовищ до стандартних умов та алгоритмів їх реалізації у мікропроцесорних обчислювачах та коректорах об’єму. Вивчення методів визначення фізичних властивостей плинних середовищ. Методи визначення властивостей природного газу, води та водяної пари, чистих газів та рідин, компонентів хімічних реакцій. Вивчення методів моделювання систем вимірювання витрати плинних середовищ. Постановка задачі оптимізації параметрів системи. Приклад оптимізації параметрів системи на основі витратоміра змінного перепаду тиску. Методи аналізу гідро-, газодинамічних явищ у вимірювальних ділянках трубопроводів та способи усунення їх впливу на результати вимірювання витрати та кількості середовищ. Застосування методів обчислювальної динаміки (CFD) для моделювання та аналізу газодинамічних явищ у вимірювальних трубопроводах та витратомірах. Метрологічне забезпечення систем вимірювання витрати та кількості плинних середовищ.
Опис: Сучасний стан розвитку засобів вимірювання витрати та кількості (ЗВВК) плинних середовищ. Класифікація методів та засобів, їх область застосування. Узагальнена структура автоматизованої системи обліку плинного середовища. Структура системи на основі засобів визначення складу плинного середовища. Структура апаратного та програмного забезпечення. Функції системи обліку та її складових. Автоматизовані системи обліку рідких та газоподібних середовищ. Способи приведення об’єму газоподібних середовищ до стандартних умов. Коректори об’єму першого та другого типів. Мікропроцесорні обчислювачі об’єму та маси плинного середовища. Способи визначення фізичних властивостей плинних середовищ для автоматизованих систем обліку. Розрахункові методи визначення властивостей технічно важливих середовищ (природного газу, води та водяної пари, повітря) Побудова математичної моделі системи вимірювання витрати та кількості плинного середовища. Постановка задачі оптимізації параметрів системи. Приклад оптимізації параметрів системи на основі витратоміра змінного перепаду тиску. Гідро-, газодинамічні явища у вимірювальних ділянках витратомірів: джерела їх виникнення. Аналіз сучасного стану досліджень гідро-, газодинамічних явищ у вимірювальних трубопроводах. Методи усунення впливу гідро-, газодинамічних явищ у вимірювальних ділянках трубопроводів на результати вимірювання витрати та кількості середовищ. Засоби підготовлення та кондиціонування потоку. Застосування методів обчислювальної динаміки (CFD) для моделювання газодинамічних явищ у вимірювальних трубопроводах та витратомірах. Сучасні програмні пакети для CFD-моделювання потоків плинних середовищ. Метрологічне забезпечення систем вимірювання витрати та кількості плинних середовищ. Метрологічне забезпечення витратомірів та лічильників газу. Еталонні установки для підтверджування метрологічних характеристик витратомірів та лічильників.
Методи та критерії оцінювання: Під час викладання дисципліни, використовуються наступні методи діагностики знань: - усне опитування студентів на лекціях та лабораторних заняттях; - перевірка письмових робіт (захист звітів до лабораторних занять); - перевірка виконаного індивідуального науково-дослідного завдання; - усне опитування під час захисту індивідуального науково-дослідного завдання.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: виконання та захист лабораторних робіт - 40 балів. Індивідуальне науково-дослідне завдання: виконання роботи - 45 балів, захист роботи - 15 балів. Разом за дисципліну - 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Пістун Є.П., Лесовой Л.В. Нормування витратомірів змінного перепаду тиску. – Львів: ЗАТ «Інститут енергоаудиту та обліку енергоносіїв», 2006. –576 с. 2. Mateusz Turkowski. Metrologia przeplywow. Politechnika Warszawska, Warszawa, 2018. – 283 s. 3. Roger C. Baker. Flow Measurement Handbook: industrial designs, operating principles, performance, and applications. Cambridg University Press, 2005. — 521 с. 4. Bloomer, John J. Practical fluid mechanics for engineering applications. Marcel Dekker, Inc. 2002. — 389 p. 5. R. Peyret. Handbook of Computational Fluid Mechanics. Elsevier Science & Technology Books. – 461 p. 6. Charles Hirsch. Numerical Computation of Internal and External Flows: Volume 1 Fundamentals of Computational Fluid Dynamics. Second edition, 2007. – 647 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності, частина 2

Спеціальність: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.174.02.E.033
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології
Лектор: д.т.н., професор, Матіко Федір Дмитрович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Формування у студентів знань принципів та методології побудови автоматизованих систем обліку плинних середовищ, оптимізації основних параметрів таких систем з метою зменшення похибок вимірювання кількості плинного середовища; набуття вмінь та компетентностей що забезпечують здатність розробляти, налагоджувати та експлуатувати автоматизовані системи обліку плинних середовищ.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: К1. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. К2. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). К3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. Фахових: К13. Здатність застосовувати сучасні технології наукових досліджень процесів, обладнання, засобів і систем автоматизації, контролю, діагностики, випробування та керування складними організаційно-технічними об’єктами та системами. К14. Здатність виявляти наукову сутність проблем у професійній сфері, знаходити адекватні шляхи щодо їх розв’язання, планувати і здійснювати відповідні наукові і прикладні дослідження. К15. Здатність застосовувати проблемно-орієнтовані методи аналізу, синтезу та оптимізації систем автоматизації, кіберфізичних виробництв, процесів управління технологічними комплексами.
Результати навчання: - знання і розуміння сучасних наукових теорій і методів, та вміння їх ефективно застосовувати для розроблення та удосконалення систем вимірювання витрати та кількості плинних середовищ; - знання сучасних методів аналізу, математичного моделювання систем вимірювання кількості плинних енергоносіїв. - уміння виконувати дослідження гідро- газодинамічних явищ у витратомірах, їх впливу на вимірювані параметри потоку та на невизначеність вимірюваного значення витрати; - уміння враховувати вплив неінформативних параметрів на невизначеність вимірюваного значення витрати та кількості енергоносія; - уміння застосовувати удосконалені математичні моделі для оптимізації параметрів системи вимірювання кількості енергоносія; - уміння застосовувати системний підхід під час розроблення систем вимірювання витрати та кількості плинного середовища інтегруючи знання з інших дисциплін та враховуючи нетехнічні аспекти.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: - Моделювання та оптимізація систем керування - Супервізорні системи керування та збору даних Кореквізити: - Спецкурс з наукових досліджень спеціальності, Ч1.
Короткий зміст навчальної програми: Метою дисципліни є вивчення сучасного стану та тенденцій розвитку методів та засобів вимірювання витрати та кількості плинних середовищ у процесах хімічної та харчової промисловості. Розгляд структури автоматизованих систем обліку плинного середовища. Вивчення способів приведення об’єму газоподібних середовищ до стандартних умов та алгоритмів їх реалізації у мікропроцесорних обчислювачах та коректорах об’єму. Вивчення методів визначення фізичних властивостей плинних середовищ. Методи визначення властивостей природного газу, води та водяної пари, чистих газів та рідин, компонентів хімічних реакцій. Вивчення методів моделювання систем вимірювання витрати плинних середовищ. Постановка задачі оптимізації параметрів системи. Приклад оптимізації параметрів системи на основі витратоміра змінного перепаду тиску. Методи аналізу гідро-, газодинамічних явищ у вимірювальних ділянках трубопроводів та способи усунення їх впливу на результати вимірювання витрати та кількості середовищ. Застосування методів обчислювальної динаміки (CFD) для моделювання та аналізу газодинамічних явищ у вимірювальних трубопроводах та витратомірах. Метрологічне забезпечення систем вимірювання витрати та кількості плинних середовищ.
Опис: Сучасний стан розвитку засобів вимірювання витрати та кількості (ЗВВК) плинних середовищ. Класифікація методів та засобів, їх область застосування. Узагальнена структура автоматизованої системи обліку плинного середовища. Структура системи на основі засобів визначення складу плинного середовища. Структура апаратного та програмного забезпечення. Функції системи обліку та її складових. Автоматизовані системи обліку рідких та газоподібних середовищ. Способи приведення об’єму газоподібних середовищ до стандартних умов. Коректори об’єму першого та другого типів. Мікропроцесорні обчислювачі об’єму та маси плинного середовища. Способи визначення фізичних властивостей плинних середовищ для автоматизованих систем обліку. Розрахункові методи визначення властивостей технічно важливих середовищ (природного газу, води та водяної пари, повітря) Побудова математичної моделі системи вимірювання витрати та кількості плинного середовища. Постановка задачі оптимізації параметрів системи. Приклад оптимізації параметрів системи на основі витратоміра змінного перепаду тиску. Гідро-, газодинамічні явища у вимірювальних ділянках витратомірів: джерела їх виникнення. Аналіз сучасного стану досліджень гідро-, газодинамічних явищ у вимірювальних трубопроводах. Методи усунення впливу гідро-, газодинамічних явищ у вимірювальних ділянках трубопроводів на результати вимірювання витрати та кількості середовищ. Засоби підготовлення та кондиціонування потоку. Застосування методів обчислювальної динаміки (CFD) для моделювання газодинамічних явищ у вимірювальних трубопроводах та витратомірах. Сучасні програмні пакети для CFD-моделювання потоків плинних середовищ. Метрологічне забезпечення систем вимірювання витрати та кількості плинних середовищ. Метрологічне забезпечення витратомірів та лічильників газу. Еталонні установки для підтверджування метрологічних характеристик витратомірів та лічильників.
Методи та критерії оцінювання: Під час викладання дисципліни, використовуються наступні методи діагностики знань: - усне опитування студентів на лекціях та лабораторних заняттях; - перевірка письмових робіт (захист звітів до лабораторних занять); - перевірка виконаного індивідуального науково-дослідного завдання; - усне опитування під час захисту індивідуального науково-дослідного завдання.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: виконання та захист лабораторних робіт - 40 балів. Індивідуальне науково-дослідне завдання: виконання роботи - 45 балів, захист роботи - 15 балів. Разом за дисципліну - 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Пістун Є.П., Лесовой Л.В. Нормування витратомірів змінного перепаду тиску. – Львів: ЗАТ «Інститут енергоаудиту та обліку енергоносіїв», 2006. –576 с. 2. Mateusz Turkowski. Metrologia przeplywow. Politechnika Warszawska, Warszawa, 2018. – 283 s. 3. Roger C. Baker. Flow Measurement Handbook: industrial designs, operating principles, performance, and applications. Cambridg University Press, 2005. — 521 с. 4. Bloomer, John J. Practical fluid mechanics for engineering applications. Marcel Dekker, Inc. 2002. — 389 p. 5. R. Peyret. Handbook of Computational Fluid Mechanics. Elsevier Science & Technology Books. – 461 p. 6. Charles Hirsch. Numerical Computation of Internal and External Flows: Volume 1 Fundamentals of Computational Fluid Dynamics. Second edition, 2007. – 647 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).

Спецкурс з наукових досліджень спеціальності, частина 2

Спеціальність: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.174.03.E.039
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології
Лектор: д.т.н., професор, Матіко Федір Дмитрович
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Формування у студентів знань принципів та методології побудови автоматизованих систем обліку плинних середовищ, оптимізації основних параметрів таких систем з метою зменшення похибок вимірювання кількості плинного середовища; набуття вмінь та компетентностей що забезпечують здатність розробляти, налагоджувати та експлуатувати автоматизовані системи обліку плинних середовищ.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: загальних: К1. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні. К2. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). К3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. Фахових: К13. Здатність застосовувати сучасні технології наукових досліджень процесів, обладнання, засобів і систем автоматизації, контролю, діагностики, випробування та керування складними організаційно-технічними об’єктами та системами. К14. Здатність виявляти наукову сутність проблем у професійній сфері, знаходити адекватні шляхи щодо їх розв’язання, планувати і здійснювати відповідні наукові і прикладні дослідження. К15. Здатність застосовувати проблемно-орієнтовані методи аналізу, синтезу та оптимізації систем автоматизації, кіберфізичних виробництв, процесів управління технологічними комплексами.
Результати навчання: - знання і розуміння сучасних наукових теорій і методів, та вміння їх ефективно застосовувати для розроблення та удосконалення систем вимірювання витрати та кількості плинних середовищ; - знання сучасних методів аналізу, математичного моделювання систем вимірювання кількості плинних енергоносіїв. - уміння виконувати дослідження гідро- газодинамічних явищ у витратомірах, їх впливу на вимірювані параметри потоку та на невизначеність вимірюваного значення витрати; - уміння враховувати вплив неінформативних параметрів на невизначеність вимірюваного значення витрати та кількості енергоносія; - уміння застосовувати удосконалені математичні моделі для оптимізації параметрів системи вимірювання кількості енергоносія; - уміння застосовувати системний підхід під час розроблення систем вимірювання витрати та кількості плинного середовища інтегруючи знання з інших дисциплін та враховуючи нетехнічні аспекти.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Пререквізити: - Моделювання та оптимізація систем керування - Супервізорні системи керування та збору даних Кореквізити: - Спецкурс з наукових досліджень спеціальності, Ч1.
Короткий зміст навчальної програми: Метою дисципліни є вивчення сучасного стану та тенденцій розвитку методів та засобів вимірювання витрати та кількості плинних середовищ у процесах хімічної та харчової промисловості. Розгляд структури автоматизованих систем обліку плинного середовища. Вивчення способів приведення об’єму газоподібних середовищ до стандартних умов та алгоритмів їх реалізації у мікропроцесорних обчислювачах та коректорах об’єму. Вивчення методів визначення фізичних властивостей плинних середовищ. Методи визначення властивостей природного газу, води та водяної пари, чистих газів та рідин, компонентів хімічних реакцій. Вивчення методів моделювання систем вимірювання витрати плинних середовищ. Постановка задачі оптимізації параметрів системи. Приклад оптимізації параметрів системи на основі витратоміра змінного перепаду тиску. Методи аналізу гідро-, газодинамічних явищ у вимірювальних ділянках трубопроводів та способи усунення їх впливу на результати вимірювання витрати та кількості середовищ. Застосування методів обчислювальної динаміки (CFD) для моделювання та аналізу газодинамічних явищ у вимірювальних трубопроводах та витратомірах. Метрологічне забезпечення систем вимірювання витрати та кількості плинних середовищ.
Опис: Сучасний стан розвитку засобів вимірювання витрати та кількості (ЗВВК) плинних середовищ. Класифікація методів та засобів, їх область застосування. Узагальнена структура автоматизованої системи обліку плинного середовища. Структура системи на основі засобів визначення складу плинного середовища. Структура апаратного та програмного забезпечення. Функції системи обліку та її складових. Автоматизовані системи обліку рідких та газоподібних середовищ. Способи приведення об’єму газоподібних середовищ до стандартних умов. Коректори об’єму першого та другого типів. Мікропроцесорні обчислювачі об’єму та маси плинного середовища. Способи визначення фізичних властивостей плинних середовищ для автоматизованих систем обліку. Розрахункові методи визначення властивостей технічно важливих середовищ (природного газу, води та водяної пари, повітря) Побудова математичної моделі системи вимірювання витрати та кількості плинного середовища. Постановка задачі оптимізації параметрів системи. Приклад оптимізації параметрів системи на основі витратоміра змінного перепаду тиску. Гідро-, газодинамічні явища у вимірювальних ділянках витратомірів: джерела їх виникнення. Аналіз сучасного стану досліджень гідро-, газодинамічних явищ у вимірювальних трубопроводах. Методи усунення впливу гідро-, газодинамічних явищ у вимірювальних ділянках трубопроводів на результати вимірювання витрати та кількості середовищ. Засоби підготовлення та кондиціонування потоку. Застосування методів обчислювальної динаміки (CFD) для моделювання газодинамічних явищ у вимірювальних трубопроводах та витратомірах. Сучасні програмні пакети для CFD-моделювання потоків плинних середовищ. Метрологічне забезпечення систем вимірювання витрати та кількості плинних середовищ. Метрологічне забезпечення витратомірів та лічильників газу. Еталонні установки для підтверджування метрологічних характеристик витратомірів та лічильників.
Методи та критерії оцінювання: Під час викладання дисципліни, використовуються наступні методи діагностики знань: - усне опитування студентів на лекціях та лабораторних заняттях; - перевірка письмових робіт (захист звітів до лабораторних занять); - перевірка виконаного індивідуального науково-дослідного завдання; - усне опитування під час захисту індивідуального науково-дослідного завдання.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: виконання та захист лабораторних робіт - 40 балів. Індивідуальне науково-дослідне завдання: виконання роботи - 45 балів, захист роботи - 15 балів. Разом за дисципліну - 100 балів.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Пістун Є.П., Лесовой Л.В. Нормування витратомірів змінного перепаду тиску. – Львів: ЗАТ «Інститут енергоаудиту та обліку енергоносіїв», 2006. –576 с. 2. Mateusz Turkowski. Metrologia przeplywow. Politechnika Warszawska, Warszawa, 2018. – 283 s. 3. Roger C. Baker. Flow Measurement Handbook: industrial designs, operating principles, performance, and applications. Cambridg University Press, 2005. — 521 с. 4. Bloomer, John J. Practical fluid mechanics for engineering applications. Marcel Dekker, Inc. 2002. — 389 p. 5. R. Peyret. Handbook of Computational Fluid Mechanics. Elsevier Science & Technology Books. – 461 p. 6. Charles Hirsch. Numerical Computation of Internal and External Flows: Volume 1 Fundamentals of Computational Fluid Dynamics. Second edition, 2007. – 647 p.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).