Історія музеїв світу і музейний туризм
Спеціальність: Музейна, пам'яткоохоронна діяльність і культурний туризм
Код дисципліни: 6.027.03.O.021
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: Банах В. М., к. і. н.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Здатність аналізувати і оцінювати проблеми у різних аспектах музеєзнавства, пам’яткознавства і культурного туризму та пропонувати науково аргументовані рішення, враховуючи цілісний, багато перспективний, міждисциплінарний, аксіологічний підходи до розуміння й інтерпретації культурного надбання.
Формування активної громадянської позиції на основі усвідомлення історичних явищ та культурних феноменів у національному та європейському контексті.
Здатність проектувати маршрути в сфері культурного туризму.
Результати навчання: • Здатність продемонструвати знання з теорії та практики музеєзнавства, пам’яткознавства й культурного туризму;
• Критично, системно мислити та застосовувати творчі здібності до генерування ідей.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Історія та теорія мистецтва, Спадщина Середньовіччя: історичний та культурний вимір , Історична та культурна спадщина Європейської цивілізації (XVIII – XXI ст.).
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Історія музеїв світу і музейний туризм» для студентів спеціальності 027 «Музеєзнавство, пам’яткознавство» покликаний прослідкувати еволюцію та етапи становлення музею як особливого соціокультурного феномену на різних етапах історії людства. Важливим аспектом курсу є намагання прослідкувати історію музеальності, як своєрідного ставлення людини до дійсності, завдяки якому вона на різних етапах своєї історії відбирає, зберігає, досліджує та використовує такі матеріальні свідчення про природу та людину, які виконують для суспільства тієї чи іншої історичної епохи функцію пам’яті.
Опис: Колекціонування в епоху Античності; європейське Середньовіччя, храми та їхні скарбниці, світські скарбниці і приватне колекціонування; виникнення публічних музеїв у епоху Відродження; розвиток західноєвропейських музеїв у добу Просвітництва; ідеологія просвітників і концепція публічного музею; виникнення музеїв у Центральній та Східній Європі; розвиток європейських музеїв у ХIХ – на початку XX ст.; музеї національної історії і культури; особливості виникнення і розвитку музеїв у країнах Америки, Австралії, Азії і Африки; розвиток музеїв світу в XX ст.; музей у тоталітарному суспільстві; екомузей, інтегрований музей і «нова музеологія».
Методи та критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 40 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові); підсумковий контроль – 60 балів (письмовий екзамен).
Критерії оцінювання результатів навчання: Структура індивідуального завдання (історія («легенда») експонату, презентація слайдів, які розкривають місце раритету в структурі експозиції певного музею, його туристичний потенціал);
якість джерел інформації та змісту роботи;
рівень самостійності та глибина осмисленості основного матеріалу;
рівень обізнаності з фактичним матеріалом, термінологією та поняттями;
вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати та узагальнювати матеріал
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Долак Ян. Вещь в музее. Музейная коллекция как структура // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. 2018. № 2. С. 25-35.
2. Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи. Матеріали П’ятої науково-практичної конференції (28–29 вересня 2017 р.) / Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. – К., 2017. – 132 с.
3. Тітінюк Ю. О. Методика художнього формування сучасної музейної експозиції / Ю. О. Тітінюк // Сімнадцяті Сумцовські читання : Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму. – Харків : Майдан, 2011. – С. 19–29.
4. Bogunia-Borowska М. The Museum as a Space of Social Relations. Oskar Schindler’s Enamel Factory Museum in Cracow and POLIN Museum of the History of Polish Jews in Warsaw. Monitoring of Public Opinion: Economic and Social Changes. 2016. № 5. P. 233—255s
5. Великие музеи мира : [в 30 томах] / [главный редактор : А. Барагамян]. – Киев : Комсомольська правда-Україна, 2012. – 30 т.
6. Юренева Ю. Т. Музеи мира: история и коллекции, шедевры и раритеты – М.: Эксмо, 2011. – 496 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).