Спеціальні методи досліджень структури і властивостей високомолекулярних сполук

Спеціальність: Хімічні технології високомолекулярних сполук
Код дисципліни: 7.161.07.E.021
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Хімічна технологія переробки пластмас
Лектор: доцент, к.т.н. Тарас Володимирович Гуменецький
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з сучасними уявленнями про хімічну будову і надмолекулярну структуру полімерів, про їх агрегатні, фазові, фізичні стани та про їх взаємозв’язок з найважливішими фізико-механічними властивостями, а також з методами дослідження структури і властивостей полімерів.
Завдання: Загальні компетентності: 1. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. Фахові компетентності: 1. Здатність досліджувати, класифікувати і аналізувати показники якості хімічної продукції, технологічних процесів і обладнання хімічних виробництв. 2. Здатність використовувати результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок для вдосконалення існуючих та/або розробки нових технологій і обладнання хімічних виробництв. 3. Здатність використовувати сучасне спеціальне наукове обладнання та програмне забезпечення при проведенні експериментальних досліджень і здійсненні дослідно-конструкторських розробок у сфері хімічних технологій та інженерії. 4. Здатність планувати і виконувати наукові дослідження в галузі хімічної інженерії. Фахові компетентності професійного спрямування: 1. Здатність використовувати професійно-профільні знання і практичні навички в галузі високомолекулярних сполук для аналізу, оцінювання і проектування інноваційних технологічних процесів обладнання та виробництв синтетичного каучуку та еластомерів.
Результати навчання: Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання: • добре розбиратися у агрегатних, фазових і фізичних станах полімерів; • знати явища склування і релаксаційні процеси; • структурні перетворення полімерів; • термодинаміку і кінетику їх високоеластичної деформації; • механічні властивості склоподібних і кристалічних полімерів; • закономірності зміни міцності та динамічної довговічності полімерних матеріалів.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: 1. Теоретичні основи технології виробництва високомолекулярних сполук. 2. Хімічна технологія синтезу високо-молекулярних сполук. 3. Обладнання заводів виробництва полімерів. Супутні і наступні навчальні дисципліни: 1. Технологічні процеси синтезу і модифікування полімерів. 2. Нанотехнології та полімерні матеріали. 3. Нові технології у виробництві високомолекулярних сполук.
Короткий зміст навчальної програми: У лекційному матеріалі розглядаються питання хімічної будови, структури, агрегатних, фазових та фізичних станів полімерів та їх взаємозв’язок з хімічними та фізико-механічними властивостями, вивчаються спеціальні методи дослідження структури і властивостей, висвітлюється роль фізико-хімічних процесів, що відбуваються під час синтезу та переробки пластмас, експлуатації та руйнуванні виготовлених з них виробів.
Опис: Структура і фізичні стани полімерів. Склоподібний стан, різні типи процесів склування. Вплив кристалізації і орієнтації на механічні властивості полімерів. Орієнтований стан полімерів. Рівноважна високоеластична деформація, кінетика. Релаксаційні явища під час циклічних деформацій. Міцність полімерів. Модифікація полімерів. Класифікація та характеристика методів модифікації. Модифікація властивостей полімерів шляхом їх змішування та за допомогою додатків. Модифікація за допомогою пластифікаторів, механізми пластифікації. Наповнювачі як модифікатори властивостей пластмас, їхня класифікація. Модифікація поверхневих та оптичних властивостей полімерів. Антистатики. Регулятори полярності. Додатки для підвищення стійкості до старіння, радіації та вогнестійкості різних типів полімерів. Додатки для одержання пористих пластмас різної хімічної природи. Хімізм процесу газоутворення.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль знань студентів здійснюється шляхом опитуванням на практичних заняттях протягом всього семестру; підсумковий контроль знань студентів проводиться шляхом складання іспиту. Органічною складовою навчального процесу є контроль знань студентів. До основних завдань контролю знань належать: – підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, переорієнтація їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; – систематизація знань та активне їх засвоєння впродовж навчального року; – недопущення розриву між завданнями, що виносяться для контролю і програмою дисципліни; – відкритість контролю: ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями та всіма формами контрольних заходів і критеріями їхнього оцінювання; – подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується складанням контрольних завдань та заліків у письмовій формі із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання; – забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їхнього розмежування за змістом і у часі; – розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення. Під час вивчення дисципліни «Спеціальні методи дослідження структури і властивостей високомолекулярних сполук» застосовується поточний і підсумковий контроль знань студентів. Останній здійснюється у формі екзамену. Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані і організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їхніх знань.
Критерії оцінювання результатів навчання: Підсумкове (завершальне) оцінювання знань студентів з дисципліни «Спеціальні методи дослідження структури і властивостей високомолекулярних сполук» здійснюється, згідно з встановленим у НУ "Львівська політехніка" порядком, за 100-бальною шкалою з врахуванням результатів поточного і підсумкового контролю. При цьому загальна 100-бальна шкала оцінювання знань розподіляється так: – оцінювання поточної успішності: 40 балів; – оцінювання результатів екзамену: 60 балів (50 – письмова, 10 – усна компонента)
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Левицький В.Є., Гуменецький Т.В. Методологія досліджень властивостей полімерних матеріалів: Навч. посібник. – Львів: Растр-7, 2021. -312 с. 2. Гуль В.Е., Кулезнев В.Н. Структура и механические свойства полимеров: Учеб. для хим.–технолог. вузов. – 4-е изд. перераб. и доп. М.: Издательство „Лабиринт”, 1994, -367 с. 3. Бартенев Г.М., Зеленев Ю.В. Физика и механика полимеров. М.: Высшая школа, 1983, -391 с. 4. Методы исследования структуры и свойств полимеров: Учеб. пособие / И.Ю.Аверко-Антонович, Р.Т.Бикмуллин; КГТУ, Казань, 2002, -604 с. 5. Лабораторний практикум з хімії та технології полімерів. Колективна праця під ред. Ірени Словіковської. Пер. з польс. Варшава: Вид. Варшавської політехніки, 1999. -244 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).