Моделювання гідромеханічних процесів
Спеціальність: Комп'ютерна хімічна інженерія
Код дисципліни: 7.161.10.E.020
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Хімічна інженерія
Лектор: к.т.н., доцент Гаврилів Р.І.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
Інтегральна компетентність (ІНТ):
Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та проблеми хімічних технологій та інженерії під час професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій і характеризуються комплексністю та невизначеністю умов і вимог.
фахові компетентності:
ФК4. Здатність використовувати сучасне спеціальне наукове обладнання та програмне забезпечення при проведенні експериментальних досліджень і здійсненні дослідно-конструкторських розробок у сфері хімічних технологій та інженерії.
ФК5. Володіння навиками роботи у спеціалізованому програмному забезпеченні, призначеному для комп’ютерного та (або) чисельного моделювання, інженерного аналізу та автоматизованої конструкторської підготовки промислового обладнання хімічних виробництв та супутніх технологічних процесів.
ФКС1.1. Здатність використовувати професійно-профільні знання і практичні навички в галузі обчислювальної математики (математичної статистики) для статистичної обробки експериментальних даних і математичного моделювання хімічних і хіміко-технологічних процесів та проектування обладнання хімічних технологій.
ФКС1.2. Здатність виконувати комп’ютерне моделювання та симуляцію роботи технологічного обладнання для розробки і проектування хімічного обладнання, а також моделювання основних процесів хімічної технології, їх аналізу та оптимізації.
ФКС1.3. Здатність ефективно використовувати системи автоматизованого проектування та інженерної підготовки і проводити наукові роботи в галузі комп’ютерного моделювання та конструкторської підготовки хімічних процесів та обладнання.
Результати навчання: В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:
ПР2. Здійснювати пошук необхідної інформації з хімічної технології, процесів і обладнання виробництв хімічних речовин та матеріалів на їх основі, систематизувати, аналізувати та оцінювати відповідну інформацію.
ПР7. Здійснювати пошук необхідної інформації з хімічної технології у науково-технічній літературі, патентах, базах даних, інших джерелах, процесів і обладнання виробництв хімічних речовин та матеріалів на їх основі, систематизувати, і аналізувати та оцінювати відповідну інформацію.
КОМ1. Зрозуміле і недвозначне донесення власних знань, висновків та аргументації до фахівців і нефахівців, зокрема, до осіб, які навчаються.
КОМ2. Здатність використання сучасних інформаційних технологій для ефективно спілкування на професійному та соціальному рівнях.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни:
Фізика
Вища математика
Фізична хімія
Процеси та апарати хімічної технології
Машини та апарати хімічних виробництв
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
Чисельне моделювання процесів та апаратів хімічної технології, ч.1,2
Чисельне моделювання масообмінних процесів
Методологія фізичного моделювання хіміко-технологічних процесів
Короткий зміст навчальної програми: -Вступ. Загальні поняття про комп’ютерне моделювання гідромеханічних процесів в хімічній технології. CFD аналіз на основі ПК ANSYS Fluent.
-Теоретичні основи механіки суцільних середовищ. Сили, які діють в суцільному середовищі, основні рівняння механіки руху рідин і газів.
-Фізичні аспекти турбулентності. Загальна характеристика турбулентних потоків. Сучасні підходи і області застосування різноманітних підходів до моделювання турбулентних потоків.
-Напівемпірична теорія турбулентності. Рівняння Рейнольдса і методи їх вирішення.
-Гіпотеза Буссінеска і моделі турбулентної в’язкості на її основі.
-Алгебраїчні і напівдиференційні моделі турбулентності.
-Моделі турбулентної в’язкості з одним диференційним рівнянням. Модель Спаларта-Аллмараса.
-Моделі турбулентної в’язкості з двома диференційними рівняннями. k–? і k–? моделі турбулентності та їх види.
-Інші моделі на основі турбулентної в’язкості. Моделі, які не використовують гіпотезу Буссінеска. Модель рейнольдсових напружень (RSM).
-Сучасні методи прямого чисельного моделювання турбулентності. Метод моделювання макровихрових структур «LES-модель» і метод моделювання відщеплених вихорів «DES-модель».
-Методика постановки задачі при моделюванні турбулентних потоків в ПК ANSYS Fluent, визначення граничних умов моделювання, підготовка розрахункової моделі.
-Моделювання пограничного шару в турбулентному потоці та низькорейнольдсових потоків.
-Основи моделювання стаціонарних і нестаціонарних гідромеханічних процесів.
-Чисельне моделювання внутрішньої, зовнішньої і змішаної задач гідромеханіки в ПК ANSYS Fluent..
-Моделювання процесів перемішування
-Моделювання руху багатофазових потоків: DPM (Discrete Phase Model) модель дис¬кретної фази і DEM (Discrete Element Method) метод дискретного елемента. Аналіз траєкторії руху твердої фази в газовому потоці.
-Особливості моделювання руху ненютонівських рідин
-Моделювання потоків навколо рухомих об’єктів, особливості використання динамічних сіток кінцевих елементів.
-Моделювання з використанням функції користувача (UDF).
-Обробка результатів моделювання турбулентних потоків.
Опис: Роль комп’ютерного моделювання в наукових
дослідженнях. Основні поняття комп’ютерного моделювання
процесів хімічної технології.
Мета і завдання моделювання ХТП. Огляд програмних
продуктів для чисельного моделювання.
Принципи комп’ютерного моделювання хіміко-технологічних
процесів. Етапи моделювання: побудова математичного опису
процесу, розробка алгоритму, чисельний експеримент.
Чисельні методи моделювання основних процесів в хімічній
технології. Метод кінцевих елементів (МКЕ). Реалізація МКЕ в
пакеті ANSYS.
Види аналізів в ANSYS. Використання методу кінцевих
елементів для вирішення задач гідро- і газодинаміки в ANSYS
FLUENT. Огляд і класифікація задач гідро- і газодинаміки, які
вирішуються в ANSYS FLUENT.
Використання методу кінцевих елементів для аналізу теплових
процесів в хімічній технології. Огляд моделей, які реалізовані в
програмному комплексі ANSYS FLUENT.
Використання методу кінцевих елементів для аналізу процесів
за участю багатофазових потоків в ANSYS FLUENT.
Використання методу кінцевих елементів для дослідження
масообмінних та реакційних процесів в ANSYS FLUENT.
Створення проекту чисельного експерименту в програмному
модулі ANSYS. Основи роботи в ANSYS WORKBENCH.
Робота з проектом в ANSYS Workbench.
Створення геометричних моделей досліджуваного об’єкту в
Design Modeler.
Створення сітки кінцевих елементів. Структуровані і
неструктуровані сітки. Робота в програмному модулі Mesher.
Підготовка і налаштування чисельного експерименту в ANSYS
FLUENT. Вибір фізичних моделей.
Налаштування робочих умов, властивостей матеріалів, сполук
та потоків. Налаштування початкових та граничних умов
моделювання.
Вибір і налаштування вирішувача у програмі Fluent,
використання явних і неявних схем дискретизації.
Обробка і візуалізація результатів моделювання.
Методи та критерії оцінювання: Екзаменаційний контроль, усне опитування, поточний контроль, виконання практичних, лабораторних робіт.
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль 30
Екзаменаційний контроль 70
Разом за дисципліну 100
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: Рекомендована література
Базова
Література до теоретичного курсу:
1 ANSYS 15.0 Tutorials / University of Alberta, 2015.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).