Методи та засоби стеганографії та стеганоаналізу
Спеціальність: Безпека інформаційних і комунікаційних систем
Код дисципліни: 7.125.01.O.005
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Безпека інформаційних технологій
Лектор: Професор, д.т.н. Журавель Ігор Михайлович
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
загальні компетентності:
1. Здатність навчатися, сприймати набуті знання в предметній області та інтегрувати їх із уже наявними, потенціал до подальшого навчання.
2. Навички використання інформаційних та комунікативних технологій, впровадження комп’ютерних програм та використання існуючих.
фахові компетентності:
1. Базові знання наукових понять, теорій і методів, необхідних для розуміння принципів роботи та функціонального призначення устаткування засобів захисту інформації та безпеки інформаційно-комунікаційних систем.
2. Уміння застосовувати та інтегрувати знання і розуміння дисциплін інших інженерних галузей.
3. Знання з обчислювальної техніки та програмування, володіння навичками роботи з комп'ютером та апаратними засобами для вирішення задач по спеціальності.
4. Уміння проектувати системи захисту і безпеки інформації та їх елементи з урахуванням усіх аспектів поставленої задачі, включаючи створення, налагодження, експлуатацію, технічне обслуговування та утилізацію.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
1. Знання нових вітчизняних та міжнародних стандартів інформаційної безпеки.
2. Знання методик аналізу, синтезу, оптимізації та прогнозування якості процесів функціонування інформаційних процесів та технологій в розподілених інформаційно-комунікаційних системах.
3. Вміння проводити бібліографічну роботу із залученням сучасних інформаційних технологій, формувати цілі дослідження, складати техніко-економічне обґрунтування досліджень, що проводяться, вибирати необхідні методи дослідження, модифікувати існуючі та розробляти нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження, застосовувати сучасні методи проведення експерименту в конкретній галузі знань.
4. Вміння проектувати моделюючі алгоритми, використовуючи методи сумісної роботи аналітичних і імітаційних компонентів.
5. Здійснювати вибір засобів захисту інформації для складових інформаційно-комунікаційних систем: операційні системи, активне мережне обладнання, системи мобільних програмних компонентів тощо.
6. Розробляти комплекси засобів захисту інформаційно-комунікаційних систем.
7. Застосовувати стандарти у галузі криптографічного захисту інформації та здійснювати вибір конкретних параметрів криптографічних алгоритмів.
8. Впроваджувати та використовувати програмні комплекси, що забезпечують підтримку та функціонування інфраструктури відкритих ключів.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Теорія інформації та кодування;
Криптографічні системи та протоколи;
Оцінка завадозахищеності комп’ютерних систем і мереж.
Короткий зміст навчальної програми: Вбудовування повідомлень у незначущі елементи контейнера. Атаки на стегосистеми та протидія їм. Пропускна здатність каналів передавання прихованої інформації. Оцінка стійкості стеганографічних систем і умови її досягнення. Приховування даних у зображеннях, відеопослідодовностях та аудіосигналах. Методи вбудовування інформації на рівні бітової площини.
Опис: 1 Цифрова стеганографія. Предмет, термінологія, області застосування
2 Вбудовування повідомлень у незначущі елементи контейнера
3 Математична модель стегосистеми та стеганографічні протоколи
4 Атаки на стегосистеми та протидія їм
5 Пропускна здатність каналів передавання прихованої інформації
6 Алгоритм адаптивного вбудовування інформації на основі модифікації найменш значущих біт
7 Інші властивості каналів передавання прихованої інформації
8 Оцінка стійкості стеганографічних систем і умови її досягнення
9 Зберігання даних в аудіосигналах
10 Приховування даних у відеопослідодовностях з використанням стандарту MPEG, а також методи вбудовування інформації на рівні коефіцієнтів
11 Методи вбудовування інформації на рівні бітової площини
12 Методи вбудовування інформації за рахунок енергетичної різниці між коефіцієнтами
Методи та критерії оцінювання: письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування, контрольна робота (30%)
підсумковий контроль (70 %, контрольний захід, екзамен): письмово-усна форма (70%)
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль на аудиторних заняттях проводиться з метою з’ясування обставин проходження навчального процесу, визначення його результатів у таких формах:
• попереднє виявлення рівня знань студентів перед початком занять;
• поточна перевірка в процесі засвоєння кожної теми, що вивчається;
• оцінка активності студента у процесі лекційних занять;
• оцінка активності студента у процесі лабораторних занять;
• перевірка виконання та лабораторних робіт;
• перевірка виконання самостійної роботи.
Підсумковий (екзаменаційний) контроль здійснюється за результатами письмового контролю та усного опитування.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. В.Г. Грибунин, И.Н. Оков, И.В. Туринцев Цифровая стеганография М.: СОЛОН-Пресс, 2002.
2. Быков С.Ф. Алгоритм сжатия JPEG c позиций компьютерной стеганографии // Защита информации. Конфидент, 2000, № 3.
3. Оков И.Н., Ковалев Р.М. Электронные водяные знаки как средство аутентификации передаваемых сообщений // Защита информации. Конфидент, 2001, № 3, с. 80–85.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).